вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"23" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3400/24
Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест» про забезпечення позову у справі №911/3400/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест»
до відповідача: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. №125/24 від 23.12.2024), в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Лесею Володимирівною 26.04.2024 та зареєстрованого у реєстрі за №704.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2024 позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч. 1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про її повернення з огляду на таке.
Згідно ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У відповідності до пп. 3 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову встановлюється у такому розмірі: 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв (частина 1 статті 6 Закону "Про судовий збір").
Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до заяви, містили відомості про те, за яку саме заяву (скаргу, дію) сплачується судовий збір (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №901/144/20).
Розрахунковий документ про перерахування судового збору додається до заяви (скарги) і має містити відомості про те, яка саме заява (скарга, дія) оплачується судовим збором.
На офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/) в розділі “судовий збір» зазначено платiжнi реквiзити для перерахування судового збору при зверненні до Господарського суду Київської області та приклад заповнення графи “Призначення платежу» в платіжному документі.
Так, в якості доказу сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, заявник подав до суду квитанцію ID:4147-8797-8128-9378 від 17.12.2024 на суму 1211, 20 грн., у якій в графі “Призначення платежу» вказано: “101 39827752; Судовий збір, за заявою ТОВ «Лендагроінвест», Господарський суд Київської області».
Вказана квитанція ID:4147-8797-8128-9378 від 17.12.2024 на суму 1211, 20 грн. не може бути прийнята судом як належний доказ сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, оскільки в означеній квитанції відсутні відомості про оплату судового збору саме за подання заяви про забезпечення позову.
Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.03.2018 року в справі №914/1542/17, від 16.01.2019 року в справі №905/1057/18, від 13.02.2020 року в справі №910/4557/18 та ухвалах Верховного Суду від 27.04.2020 року в справі №910/5640/18, від 12.05.2020 року в справі №910/7841/19, від 03.09.2020 року в справі №923/713/19, від 11.01.2021 року в справі №921/302/20.
Таким чином, заява про забезпечення позову подана без дотримання вимог ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 7 ст.140 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Суд звертає увагу заявника, що повернення відповідної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду.
Керуючись ст. ст. 41, 52, 53, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест» про забезпечення позову у справі №911/3400/24 повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 23.12.2024 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 255-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.Г. Смірнов