ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.12.2024Справа № 910/9561/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,
за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Гурбича Володимира Григоровича
до Фізичної особи-підприємця Тура Андрія Олексійовича
про стягнення 24 768,67 грн.,
За участі:
від позивача: Гурбич В.Г.;
від відповідача: Тур А.О.
Фізична особа-підприємець Гурбич Володимир Григорович (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Тура Андрія Олексійовича (далі - відповідач) грошових коштів у загальному розмірі 24 768,68 грн., з яких: 18 000,00 грн. - основний борг за договором оренди нерухомого майна від 05.07.2022 року (далі - Договір), 970,94 грн. - інфляційні втрати, 5 797,73 грн. - пеня.
В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем обов'язку зі сплати на користь позивача 18 000,00 грн. орендних платежів за Договором за користування орендованим приміщенням у період з 26.05.2023 року по 26.06.2023 року, у зв'язку з чим за Фізичною особою-підприємцем Туром Андрієм Олексійовичем утворилася заборгованість та виникли підстави для нарахування пені та інфляційних втрат у вищевказаних розмірах.
Ухвалою від 07.08.2024 року господарський суд міста Києва залишив означену позовну заяву без руху з одночасним встановленням Фізичній особі-підприємцю Гурбичу Володимиру Григоровичу строку та способу усунення її недоліків.
12.08.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача від 10.08.2024 року про усунення недоліків позовної заяви.
Враховуючи наведені обставини, ухвалою від 15.08.2024 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/9561/24 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін.
03.09.2024 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Фізичної особи-підприємця Тура Андрія Олексійовича від 30.08.2024 року на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення позову з огляду на те, що відповідач не погоджував і не підписував надану позивачем редакцію Договору, в якій зафіксовано обов'язок орендаря оплачувати комунальні послуги та обслуговування приміщення. Оскільки загальний розмір орендної плати за період оренди (з 26.07.2022 по 26.07.2023) склав 216 000,00 грн., а відповідач сплатив на користь позивача кошти у загальній сумі 219 328,00 грн., спірна у справі заборгованість відповідача відсутня.
Слід також зазначити, що до відзиву на позовну заяву Фізична особа-підприємець Тур Андрій Олексійович долучив клопотання про витребування у позивача оригіналу Договору, а також про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи для вирішення питань: 1) чи виконаний підпис від імені Тура А.О. в договорі оренди нерухомого майна від 05.07.2022 року ним самим чи іншою особою? 2) чи виконаний підпис від імені Тура А.О. та підпис від імені Гурбича В.Г. самим Гурбичем В.Г.?
09.09.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь Фізичної особи-підприємця Гурбича Володимира Григоровича від 08.09.2024 року на відзив на позовну заяву, в якій останній, зокрема, вказав, що про заперечення пунктів Договору від відповідача листи в установленому порядку не надходили, тоді як акт № 1 прийому-передачі об'єкта нерухомості та виписка банку вказують про наявність оплат з призначенням як за комунальні послуги, так і за оренду, що додатково підтверджує згоду відповідача з умовами Договору.
Ухвалою від 11.09.2024 року господарський суд міста Києва вирішив перейти до розгляду справи № 910/9561/24 за правилами загального позовного провадження та призначив її до розгляду в підготовчому засіданні на 02.10.2024 року.
13.09.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення позивача від 12.09.2024 року, в яких останній заперечив проти задоволення клопотання відповідача про призначення у даній справі судової експертизи.
23.09.2024 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення відповідача від 13.09.2024 року, в яких останній вказав про відсутність згоди між сторонами щодо умов пункту 2.2.7 Договору, тоді як означеним правочином не передбачена будь-яка компенсація витрат на обслуговування та користування приміщенням, а також не встановлено порядок нарахування та компенсації орендарем вартості комунальних послуг.
25.09.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 02.10.2024 року суд дослідив надані позивачем та відповідачем наявні у них оригінали примірників Договору та акту приймання-передачі і встановив ідентичність їх умов. Крім того, суд оголосив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 30.10.2024 року.
11.10.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 30.10.2024 року суд долучив до матеріалів справи надані позивачем докази, а також постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/9561/24 на 30 днів.
Крім того, суд у вказаному підготовчому засіданні, з огляду на надання сторонами суду для огляду наявних у них примірників оригіналу Договору та встановлення судом ідентичності їх умов, відмовив у задоволенні клопотань відповідача про витребування у позивача оригіналу Договору та про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.
Ухвалою від 30.10.2024 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/9561/24 та призначив її до судового розгляду по суті на 20.11.2024 року.
У судовому засіданні 20.11.2024 року оголошувалася перерва до 18.12.2024 року.
Позивач у судовому засіданні 18.12.2024 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач у цьому судовому засіданні проти задоволення вимог позивача заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 30.08.2024 року та запереченнях від 13.09.2024 року.
У судовому засіданні 18.12.2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
05.07.2022 року Фізична особа-підприємець Тур Андрій Олексійович (орендар) та Фізична особа-підприємець Гурбич Володимир Григорович (орендодавець) уклали Договір, предметом якого є тимчасова здача в оренду на відшкодувальній основі належного позивачу нерухомого майна - приміщення загальною площею 30 м2, розташованого в місті Києві на вулиці Драгоманова, будинок 2, приміщення № 874, позначеного із зазначенням розмірів і меж на плані.
За умовами пункту 1.4 Договору об'єкт нерухомості приймається орендарем з наступними інженерно-технічними комунікаціями: холодна вода, гаряча вода (підігрів води у власному бойлері), електрика, каналізація.
Згідно з пунктом 2.1.4 Договору орендодавець зобов'язався забезпечити користування орендарем комунальними та іншими послугами, що відносяться до об'єкту нерухомості.
Крім того, орендодавець зобов'язався своєчасно оплачувати всі рахунки за житлово-комунальні послуги (опалення, електроенергію, водопостачання та інші загальнобудинкові), що відносяться до об'єкту нерухомості (пункт 2.1.8 Договору).
Відповідно до пункту 2.2.4 цієї угоди орендар незалежно від наслідків господарської діяльності зобов'язаний дотримуватися умов цього Договору відносно своєчасності та повноти внесення орендної плати та інших платежів.
У пункті 2.2.6 Договору сторони погодили, що орендар має право, серед іншого, користуватися системами комунікацій (інженерними мережами, іншими елементами інфраструктури), що обслуговують об'єкт нерухомості.
Орендар (відповідач) оплачує житлово-комунальні послуги, електроенергію, водопостачання та інші загальнобудинкові, що відносяться до об'єкту нерухомості (пункт 2.2.7 Договору).
Відповідно до пунктів 3.1, 3.3, 3.4 Договору щомісячний розмір орендної плати становить 18 000,00 грн., а її нарахування починається з 26.07.2022 року. Розрахунок по орендній платі за об'єкт нерухомості, незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря, проводиться між орендодавцем та орендарем наперед не пізніше п'ятого числа кожного місяця.
Пунктом 3.8 Договору передбачено, що в разі його припинення орендна плата вноситься орендарем до дня фактичного повернення майна по акту прийому передачі.
За умовами пункту 4.1 Договору термін його дії: з 26.07.2022 року по 26.07.2023 року.
Відповідно до пункту 4.2 Договору дострокове розірвання цієї угоди допускається з ініціативи орендодавця в разі заборгованості по оплаті протягом 10 днів після такого виникнення.
У пункті 6.1 Договору орендар зобов'язався в день підписання Договору передати гарантійний платіж в сумі оренди за 1 місяць, який зараховується оплатою за останній місяць.
Згідно з пунктом 6.7 Договору всі заяви, повідомлення, що стосуються даного Договору, повинні бути викладені письмово та вважаються доведеними до відома відповідної сторони, якщо вони відправлені цінним листом, телеграмою або за допомогою електронного зв'язку.
З матеріалів справи вбачається, що 05.07.2022 року позивач за актом приймання-передачі № 1 передав, а відповідач - прийняв в оренду об'єкт нерухомості за Договором, розташований у місті Києві на вулиці Драгоманова, будинок 2, приміщення № 874.
Враховуючи неналежне виконання орендарем своїх обов'язків за Договором, Фізична особа-підприємець Гурбич Володимир Григорович звернувся до господарського суду міста Києва про стягнення з Фізичної особи-підприємця Тура Андрія Олексійовича грошових коштів у загальному розмірі 65 223,00 грн., з яких: 13 935,00 грн. - плата за користування орендованим за Договором приміщенням за 12 днів, разом з неустойкою; 36 000,00 грн. - неустойка, нарахована на підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України за користування приміщенням у період з 26.06.2023 року по 27.07.2023 року; 15 288,00 грн. - затрати на обслуговування приміщення протягом травня-липня 2023 року.
Обґрунтовуючи наведений позов, Фізична особа-підприємець Гурбич Володимир Григорович посилався на те, що у зв'язку з порушенням орендарем строків розрахунків за оренду майна та оплати комунальних платежів, він направив на електронну адресу Фізичної особи-підприємця Тура Андрія Олексійовича лист від 26.06.2023 року про відмову від продовження дії Договору після закінчення його дії 26.06.2023 року.
У подальшому, 27.06.2023 року орендодавець направив на адресу орендаря лист від 06.06.2023 року з повторним повідомленням про дострокове розірвання Договору з 20.06.2023 року, у зв'язку з наявністю заборгованості по оренді в розмірі 25 000,00 грн.
Рішенням від 26.04.2024 року в справі № 910/16645/23, залишеним в оскаржуваній частині без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 року, господарський суд міста Києва частково задовольнив вимоги Фізичної особи-підприємця Гурбича Володимира Григоровича та стягнув з Фізичної особи-підприємця Тура Андрія Олексійовича на користь орендодавця 13 200,00 грн. неустойки (нарахованої за 11 днів користування орендованим майном після припинення Договору в період з 27.07.2023 року по 07.08.2023 року включно) та 543,19 грн. судового збору.
Означене судове рішення на час розгляду спору в справі № 910/9561/24 набрало законної сили.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
Цей правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 року в справі № 922/2391/16, від 18.06.2021 року в справі № 910/16898/19 та інших.
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.04.2024 року в справі № 910/16645/23 встановлено, що Договір припинив свою дію 26.07.2023 року, відповідно до умов його пункту 4.1. Докази, які спростовують означені обставини, у матеріалах справи № 910/9561/24 відсутні.
За увесь час користування Фізичною особою-підприємцем Туром Андрієм Олексійовичем орендованим за Договором нерухомим майном останній перерахував на рахунок орендодавця грошові кошти в загальному розмірі 218 920,00 грн., з яких: 38 920,00 грн. - за комунальні послуги (відповідно до призначення платежів), а також 180 000,00 грн. - за оренду приміщення.
Суд під час розгляду справи № 910/16645/23, враховуючи положення пункту 2.2.7 Договору та одночасно беручи до уваги відсутність у Договорі положень щодо порядку нарахування та компенсації орендарем комунальних послуг, дійшов висновку про те, що орендодавцем не доведено наявності заборгованості орендаря за комунальні послуги та виставлення рахунків на такі платежі в більшому розмірі, ніж фактично сплачена Фізичною особою-підприємцем Туром Андрієм Олексійовичем - 38 920,00 грн. Зважаючи на викладене, суд частково задовольнив вимоги Фізичної особи-підприємця Гурбича Володимира Григоровича у справі № 910/16645/23.
Разом із тим, зважаючи на неналежне виконання відповідачем покладених на нього Договором обов'язків з оплати орендної плати за передостанній місяць користування орендованим майном (тобто у період з 26.05.2023 року по 26.06.2023 року) у розмірі 18 000,00 грн., Фізична особа-підприємець Гурбич Володимир Григорович звернувся до господарського суду міста Києва з даним позовом (у справі № 910/9561/24), в якому просив стягнути з орендаря вищенаведену суму заборгованості, а також 5 797,73 грн. пені та 970,94 грн. інфляційних втрат, нарахованих внаслідок неналежного проведення розрахунків.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою Договір є договором оренди, а відтак правовідносини, що виникли між його сторонами, регулюються нормами Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.
Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
За змістом статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положеннями частин 1 та 2 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.
Частинами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як було зазначено вище, у пред'явленому в справі № 910/9561/24 позові Фізична особа-підприємець Гурбич Володимир Григорович просив суд стягнути з відповідача орендну плату за користування орендованим за Договором майном за передостанній місяць користування орендованим майном (тобто у період з 26.05.2023 року по 26.06.2023 року) у розмірі 18 000,00 грн.
Заперечуючи проти означених вимог, Фізична особа-підприємець Тур Андрій Олексійович посилався на те, що він не погоджував і не підписував надану позивачем редакцію Договору, в якій зафіксовано обов'язок орендаря оплачувати комунальні послуги та обслуговування приміщення. У той же час, оскільки загальний розмір орендної плати за період оренди (з 26.07.2022 року по 26.07.2023 року) склав 216 000,00 грн., а відповідач сплатив на користь позивача кошти у загальній сумі 219 328,00 грн., спірна у справі заборгованість відповідача відсутня.
Проте, такі заперечення не беруться судом до уваги з огляду на те, що за умовами пункту 6.8 Договору останній укладений в двох екземплярах, що мають рівну юридичну силу з відповідною кількістю додатків та додаткових угод, які є невід'ємною частиною даного Договору. У підготовчих засіданнях 02.10.2024 року та 30.10.2024 року суд оглядав надані сторонами наявні в них примірники оригіналу Договору та встановив, що останні є аналогічними за змістом. Крім того, обидва примірники Договору (як і надана позивачем копія його примірника, отримана від Головного Управління ДПС України) містять пункт 2.2.7, за умовами якого орендар (відповідач) оплачує житлово-комунальні послуги, електроенергію, водопостачання та інші загальнобудинкові, що відносяться до об'єкту нерухомості. Оригіналів чи копій інших примірників Договору матеріали справи не містять.
Судом враховано, що відповідно до пункту 2.1.8 Договору орендодавець зобов'язаний своєчасно оплачувати всі рахунки за житлово-комунальні послуги, що відносяться до об'єкту нерухомості. Разом із тим, пунктом 2.2.7 Договору обов'язок з оплати житлово-комунальних послуг, що відносяться до об'єкту нерухомості, покладено на орендаря.
Відтак, з системного аналізу наведених положень Договору вбачається, що обов'язок з оплати рахунків, виставлених відповідними організаціями, що надають комунальні послуги, покладений на позивача як на власника орендованого приміщення, у той час як оплата (компенсація) житлово-комунальних послуг, що відносяться до об'єкту нерухомості, здійснюється орендарем.
Суд взяв до уваги, що погоджені сторонами умови Договору не містять конкретних та чітких положень, які передбачають порядок нарахування та компенсації орендарем комунальних послуг. У той же час, зі змісту наданої Фізичною особою-підприємцем Гурбичем Володимиром Григоровичем заключних виписок з його банківського рахунку за період з 02.06.2022 року по 25.06.2023 року (а.с. 23-24) вбачається, що відповідач оплатив на користь позивача грошові кошти у загальному розмірі 38 920,00 грн. в рахунок оплати комунальних послуг (з відповідним призначенням цих платежів "оплата згідно договору оренди нерухомого майна від 5 липня 2022 року, пл ФОП Тур Андрій Олексійович Платіж за власні кошти. За комунальні послуги Драгоманова 2"), а також 180 000,00 грн. - за оренду приміщення (тобто фактично за 10 місяців користування орендованим майном). При цьому, останній платіж за оренду майна за Договором був здійснений відповідачем 26.04.2023 року з призначенням "оплата згідно договору оренди нерухомого майна від 5 липня 2022 року, пл ФОП Тур Андрій Олексійович Платіж за власні кошти. ФОП Тур Андрій Олексійович".
Відповідно до пункту 41 постанови Правління Національного банку України від 29.07.2022 року № 163 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг" платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Враховуючи обставини самостійного неодноразового заповнення відповідачем призначення частини платежів "оплата згідно договору оренди нерухомого майна від 5 липня 2022 року, пл ФОП Тур Андрій Олексійович Платіж за власні кошти. За комунальні послуги Драгоманова 2" на загальну суму 38 920,00 грн. (що було встановлено у рішенні господарського суду міста Києва від 26.04.2024 року в справі № 910/16645/23), зважаючи на положення, зокрема, пунктів 2.2.7 та 2.2.4 Договору (в частині обов'язку орендаря дотримуватися умов цього Договору відносно своєчасності та повноти внесення інших платежів), а також беручи до уваги відповідні заперечення позивача, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зарахування здійснених Фізичною особою-підприємцем Туром Андрієм Олексійовичем платежів на суму 38 920,00 грн. в рахунок орендних платежів за Договором.
Враховуючи не спростований Фізичною особою-підприємцем Туром Андрієм Олексійовичем факт неналежного виконання ним обов'язків з оплати позивачу орендного платежу за передостанній місяць оренди згідно з Договором (з 26.05.2023 року по 26.06.2023 року), а також зважаючи на те, що загальна сума основного боргу відповідача, яка складає 18 000,00 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про відсутність чи погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Фізичної особи-підприємця Гурбича Володимира Григоровича до відповідача про стягнення вказаної суми боргу.
Зважаючи на неналежне виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати орендного платежу за Договором за передостанній місяць оренди, позивач також просив суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Тура Андрія Олексійовича 970,94 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу в розмірі 18 000,00 грн. у період з 01.08.2023 року по 01.08.2024 року.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням, зокрема, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань до повного виконання грошового зобов'язання.
Оскільки нарахована позивачем сума інфляційних втрат у розмірі 970,94 грн. є арифметично правильною та відповідає приписам чинного законодавства, тоді як відповідачем контррозрахунку наведених компенсаційних виплат надано не було, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Фізичної особи-підприємця Гурбича Володимира Григоровича про стягнення з відповідача нарахованих компенсаційних виплат у вищевказаному розмірі, у зв'язку із чим, така вимога підлягає задоволенню.
Крім того, зважаючи на неналежне виконання Фізичною особою-підприємцем Туром Андрієм Олексійовичем своїх грошових зобов'язань за Договором, позивач також просив суд стягнути з відповідача 5 797,73 грн. пені, нарахованої із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ на прострочену суму основного боргу в розмірі 18 000,00 грн. у період з 01.08.2023 року по 01.08.2024 року.
Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Положеннями статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (стаття 230 Господарського кодексу України).
За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно зі статтями 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 5.2 Договору передбачено, що за несвоєчасне внесення орендної плати або інших платежів, передбачених цим Договором, орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Разом із тим, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Зазначеною нормою права передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Водночас умови пункту 5.2 Договору про сплату пені за кожний день прострочення від суми простроченого платежу не може розцінюватися судом як встановлення цим правочином іншого, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 року в справі № 925/1386/19, від 12.03.2020 року в справі № 907/65/18, від 22.08.2019 року в справі № 914/508/17, від 07.06.2019 року в справі № 910/23911/16 та інших.
Відтак, іншого строку нарахування пені, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, сторонами в Договорі не визначено, а умова щодо сплати пені за кожний день прострочення від суми несплати не може розцінюватися як установлення іншого строку.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку правомірним є нарахування пені за порушення строків сплати орендної плати за передостанній місяць оренди протягом шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано.
Як було зазначено вище, відповідно до пункту 3.4 Договору розрахунок по орендній платі за об'єкт нерухомості, незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря, проводиться між орендодавцем та орендарем наперед не пізніше п'ятого числа кожного місяця.
Відтак, спірний платіж за передостанній місяць оренди (з 26.05.2023 року по 26.06.2023 року) у розмірі 18 000,00 грн. мав бути сплачений відповідачем не пізніше 05.05.2023 року.
Враховуючи наведене, а також беручи до уваги межі пред'явлених позивачем вимог (період нарахування заявленої до стягнення пені), стягненню з Фізичної особи-підприємця Тура Андрія Олексійовича на користь Фізичної особи-підприємця Гурбича Володимира Григоровича підлягає пеня у загальному розмірі 1 978,52 грн., нарахована на суму боргу в розмірі 18 000,00 грн. у період з 01.08.2023 року (початкова дата нарахування, вказана самим позивачем у його розрахунку) по 06.11.2023 року (останній день встановленого частиною 6 статті 232 Господарського кодексу шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій).
У той же час, у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 3 819,21 грн. пені слід відмовити за необґрунтованістю.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони).
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження повної та вчасної сплати передбаченого Договором спірного платежів.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе грошові обов'язки за Договором, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Гурбича Володимира Григоровича підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тура Андрія Олексійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Гурбича Володимира Григоровича ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 1 978 (одну тисячу дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 52 коп. пені, 970 (дев'ятсот сімдесят) грн. 94 коп. інфляційних втрат, а також 2 048 (дві тисячі сорок вісім) грн. 54 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 24.12.2024 року.
Суддя В.С. Ломака