майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"24" грудня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/958/24
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"
до Фізичної особи-підприємця Ніколeнко Владислави Володимирівни
про стягнення 154 829,59 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 154 829,59 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1041 від 29.12.2018.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 01.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі). Також даною ухвалою встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив - п'ять днів з дня отримання відзиву.
03.12.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача - адвоката Хоменко С.О. надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
В обґрунтування поданого клопотання представник позивача зазначив, що відповідач знаходиться за кордоном, тому з ухвалою про відкриття провадження у справі ознайомився лише 02.12.2024. Відповідач не погоджується з позовними вимогами та має намір відвідувати судові засідання та надавати усні та письмові пояснення.
05.12.2024 представнику позивача надано доступ до матеріалів справи в електронному вигляді.
Слід відзначити, що в даному випадку згідно положень п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України датою отримання ухвали про відкриття провадження є дата проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження - 12.10.2024.
Отже, граничний строк подачі відзиву, як і строк подачі клопотання щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження є 28.10.2024.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 250 ГПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.
Водночас, представником відповідача не подано суду жодного доказу щодо пропуску строку подачі відзиву та обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Крім наведеного, суд зауважує, що представником відповідача не подано ні відзиву, ні жодного доказу, який спростовував би позовні вимоги в повному обсязі або в його частині та підтверджував необхідність переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, зважаючи на тривалий термін з моменту надання представнику відповідача доступу до електронної справи.
З урахуванням наведеного та положень ч. 6 ст. 252 ГПК України, господарський суд відмовляє в задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Попри те, що представнику відповідача надано можливість ознайомитися з матеріалами справи у достатній строк, останній відзиву на позовну заяву не подав.
Враховуючи приписи ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Ніколенко Владислави Володимирівни (споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 1041 (далі - Договір).
Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Розділом 3 Договору сторони передбачили, зокрема, наступне:
- ціни на електроенергію для споживача повинні бути економічно обґрунтованими, прозорими, недискримінаційними і формуватися Постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором (п. 3.1.);
- споживач має право змінювати постачальника без сплати будь-яких штрафних санкцій на користь такого постачальника у разі дострокового розірвання цього договору (п. 3.2.);
- постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за спожиту електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього договору (п. 3.3.);
- датою початку постачання електричної енергії Споживачу є дата зазначена в заяві- приєднанні (п.3.4.).
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до Договору.
Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі, в разі її зміни (п. 5.7. Договору).
Згідно п.5.8. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Пунктом 5.9. Договору визначено, що розрахунки споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Згідно п. 5.7 Договору оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, прийнятої та споживачем.
За змістом пп. 1 п. 6.2 Договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору.
Цей договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні (п. 13.1 Договору).
Договір про постачання електричної енергії споживачу № 1041 від 29.12.2018 підписано представниками сторін.
У матеріалах справи містяться рахунки за грудень 2022 року - лютий 2023 року на загальну суму 171 545.22 грн.
Відповідач, в свою чергу здійснив часткову оплату поставленої електричної енергії в сумі 12 216,55, що підтверджується платіжними інструкціями № @2PL011015 від 28.03.2023 та № @08da30a68e.
17.05.2023 на адресу відповідача позивачем направлений лист-претензія №109 щодо заборгованості за надані послуги з електропостачання в розмірі 159 329,59 грн. з наступними додатками: рахунок про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №24358 від 31.12.2022 за грудень 2022 року, рахунок про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №2739 від 31.01.2023 за січень 2023 року, рахунок про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №3224 від 28.02.2023 за лютий 2023 року.
Позивач, в свою чергу, звертався до Господарського суду Житомирської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію на загальну суму 160 662,06 грн. з них: борг - 159 329,59 грн., 3% річних - 1021,46 грн., інфляційних нарахувань - 311,01 грн. (справа № 906/1130/23).
24.08.2023 Господарським судом Житомирської області видано судовий наказ №906/1130/23 про стягнення з відповідача коштів в сумі 160 662,06 грн.
В цей же день, 24.08.2023, відповідачем згідно платіжної інструкції №@2PL551359 здійснено часткову сплату боргу в розмірі 4500,00 грн..
В послідуючому, з метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду з даним позовом.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасником справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
За змістом ст. 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як судом зазначалося вище, 29.12.2018 між сторонами у справі укладено договір на постачання електричної енергії споживачу № 1041, відповідно до якого позивач зобов'язується продати відповідачу електричну енергію, а відповідач прийняти та оплатити вартість електроенергії.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У статті 712 ЦК України зазначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно зі ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
У п.1.2 Договору також зазначено, що його умови розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.
Згідно п. 26, 68, 84 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" електрична енергія це енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу; постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії; споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів як, зокрема про постачання електричної енергії споживачу (ч.1 ст.4 зазначеного Закону).
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем і передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), що регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами (п. 1.1.1).
Відповідно до п. 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
За визначенням п. 1.1.2 ПРРЕЕ, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг.
Постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку (п. 1.2.7 ПРРЕЕ).
У п. 1.2.15 ПРРЕЕ зазначено, що на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Відповідно до п. 3.1.7 ПРРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі.
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції (п. 3.1.8 ПРРЕЕ).
Згідно ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
У п. 5.2.1, 5.5.5 ПРРЕЕ також передбачено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів, а споживач електричної енергії зобов'язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Покупці електричної енергії, які купують електричну енергію в електропостачальників, вносять плату за отриману електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника в одному з уповноважених банків.
Пунктом 4.1 ПРРЕЕ також передбачено, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
За приписами п. 4.14 ПРРЕЕ платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу.
Оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу (п. 4.21 ПРРЕЕ).
В укладеному між сторонами договорі погоджено порядок та строки оплати отриманої електричної енергії. Зокрема, згідно п. 5.10. Договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем цього рахунка, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення основного боргу в сумі 154 829,59 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ніколенко Владислави Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, м. Житомир, майдан Перемоги, 10, ід. код 42095943) 154 829,59 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, а також 3 028,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кудряшова Ю.В.
Список розсилки:
1 - позивачу в Електронний кабінет
2 - представнику позивача - Потійчук Ользі Валентинівні в Електронний кабінет
3 - відповідачу (рек.)
4 - адвокату Хоменко С.О. в Електронний кабінет