Провадження № 11-сс/4823/562/24 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
24 грудня 2024 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
слідчого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
підозрюваного - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 грудня 2024 року,
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено частково клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання у період доби з 22:00 до 06:00 год наступного дня в межах строку досудового розслідування, а саме до 10 лютого 2025 року щодо
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Корюківка Чернігівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України.
Покладено на підозрюваного наступні обов'язки:
- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв наступної доби без дозволу слідчого або прокурора, за виключенням випадків отримання невідкладної медичної допомоги або переміщення в укриття у випадку оголошення повітряної тривоги;
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду у визначений ними час;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, місця навчання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченогго ч. 1 ст. 119 КК України, та з урахуванням наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; може впливати на свідків у кримінальному провадженні ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , з якими підозрюваний проживає в одному місті, з метою зміни їх показань на свою користь, а також з урахуванням особи підозрюваного, а тому застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний час доби може запобігти настанню ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Не погодившись із рішенням суду, захисник в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 про застосування до ОСОБА_9 цілодобового домашнього арешту.
Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою. Звертає увагу, що ч. 1 ст. 119 КПК України відноситься до нетяжкого злочину та з необережною формою вини, де санкція статті передбачає альтернативні види покарання. Зазначає, що кваліфікація дій особи за ст. 119 КК України передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності на підставах, визначених розділом ІХ КК України, як і можливість звільнення від призначеного покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України. Зауважує, що ОСОБА_9 викликав карету швидкої допомоги та до їх приїзду надав допомогу потерпілому, тому, на думку захисту, такі обставини виключають наявність ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначає, що свідки, на які посилається сторона обвинувачення в обґрунтування ризику за п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не є очевидцями події та у своїх показаннях жоден з них не посилається на факт вчинення кримінального правопорушення саме ОСОБА_9 , а тому ризик впливу підозрюваного на свідків з метою зміни показань відсутній. Крім того, показання свідка ОСОБА_10 не узгоджуються між собою. Вказує, що клопотання про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді домашнього арешту не відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 184 КПК України, оскільки викладені у ньому обставини не містять жодних доказів наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_16 кримінального правопорушення. Зазначає, що слідчий суддя не надав жодного обґрунтування наявності перелічених стороною обвинувачення ризиків з посиланням на належні та допустимі докази, а обмежився виключно тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному, діяння якого як сторона обвинувачення, так і слідчий суддя помилково віднесли до тяжкого злочину.
Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, який наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, підозрюваного та захисника, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 404 КПК України переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів провадження, СУ ГУНП в Чернігівській області розслідується кримінальне провадження № 12024270290000163 від 17.07.2024 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України.
10.12.2024 о 13 год 30 хв ОСОБА_9 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, а саме у вбивстві, вчиненому через необережність.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
При судовому розгляді клопотання слідчий суддя перевірив відповідність змісту клопотання вимогам закону та з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, вік та стан здоров'я підозрюваного; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Зі змісту ст. 181 КПК України вбачається, що домашній арешт як вид запобіжного заходу може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Вирішуючи питання про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби, слідчий суддя в цілому мотивував своє рішення.
З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та необхідності застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби погоджується і апеляційний суд.
Отже, слідчий суддя правильно врахував дані про особу підозрюваного, спосіб його життя, обставини кримінального правопорушення і дійшов обгрунтованого висновку про можливість застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
На переконання апеляційного суду, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_9 та запобігти встановленим ризикам.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, слідчий суддя з'ясував, що наведені у клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину, зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
Під час розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які вказує сторона обвинувачення, існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання сторони обвинувачення, оскільки нею доведено суду обставини, за якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби, який в повній мірі забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків слідчого судді щодо необхідності застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний перівод доби є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
Суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя при обранні запобіжного заходу у виді домашнього арешту в повній мірі взяв до уваги відомості, що були в матеріалах клопотання щодо особи підозрюваного, який має позитивні характеристики, постійне місце проживання, одружений, не має судимостей, та правильно оцінюючи їх, також в сукупності з іншими доказами, які підтверджували заявлені прокурором ризики, зробив висновок по вирішенню клопотання.
Із змісту апеляційної скарги сторони захисту, на думку колегії суддів апеляційного суду, не вказано переконливих доводів того, що запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби, застосований до ОСОБА_9 , буде недостатнім та не забезпечить запобігання відповідним ризикам.
Перевіривши доводи захисту, суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя дослідив належним чином всі матеріали провадження та прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу, яке не порушує прав підозрюваного, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
Твердження апелянта про недоведеність прокурором ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні не є слушними, оскільки показання свідків, які станом на цей час ще не допитані в судовому засіданні, мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, та підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на них, схиляючи їх до зміни показань в межах цього кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
При цьому заслуговує на увагу вказівка апелянта на те, що ч. 1 ст. 119 КПК України відноситься до нетяжкого злочину. Як вбачається із змісту ухвали слідчого судді, в її мотивувальній частині слідчий суддя помилково зазначає, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, однак, на думку колегії суддів, така вказівка не спростовує висновків слідчого судді про доцільність визначення запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби, який є пропорційним тяжкості інкримінованого діяння та достатнім для досягнення завдань досудового розслідування. Крім того, згідно ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відтак, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182-183, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , а ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 грудня 2024 року про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем проживання у період доби з 22:00 до 06:00 год наступного дня, з покладенням обов'язків щодо підозрюваного ОСОБА_9 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4