24 грудня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 675/1200/24
Провадження № 22-ц/4820/2276/24
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 01 жовтня 2024 року (суддя Столковський В.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» зазначило, що 04.01.2023 року сторони уклали в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії №1136-2628, за умовами якого товариство надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 13200 грн строком на 300 календарних днів за стандартною процентною ставкою - 1,50 % за кожний день користування кредитом, пільгова процентна ставка - 1,20 % за кожний день користування кредитом. У свою чергу, ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Проте, відповідачка не виконала свої обов'язки за кредитним договором, а тому станом на 25.06.2024 року загальний розмір заборгованості становив 59901,60 грн., з яких 12144,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 47757,60 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Разом з тим, позивачем прийнято рішення про застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг та часткового списання заборгованості по нарахованим процентам позичальнику в сумі 5808 грн. за умови погашення решти заборгованості в сумі 54093,60 грн., а саме: 12144,00 грн. - прострочену заборгованість за кредитом, 41949,60 грн. - прострочену заборгованість за нарахованими процентами.
Із урахуванням викладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 54093,60 грн. заборгованості за Кредитним договором №1136-2628 від 04.01.2023 року та судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
Заочним рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 01 жовтня 2024 року позовну заяву ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1136-2628 від 04 січня 2023 року у сумі 54093,60 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 12144,00 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 41949,60 грн., та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Задовольняючи позов суд виходив з того, що між сторонами укладено кредитний договір, відповідач отримав кредитні кошти, проте свої зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконав, тому наявна заборгованість за кредитним договором в сумі 54093,60 грн. підлягає стягненню з відповідачки.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 01 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 01 жовтня 2024 року залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права , просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до неї відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено відповідачку про розгляд справи, проте у тексті рішення було зазначено про належне повідомлення її про розгляд справи. На підтвердження факту надання кредиту позивач надав довідку про перерахунок суми кредиту №1136-2628 від 04.01.2023 в розмірі 13200 грн. , проте вказаний документ не є первинним бухгалтерським документом , він не містить даних щодо власника банківської картки, на яку були перераховані кошти, повного номеру картки, що позбавляє можливості вважати доведеним факт переказу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» коштів в сумі 13200 грн. на картковий рахунок, який належить саме ОСОБА_1 . Також в матеріалах справи відсутні докази верифікації банківської карти, на яку, начебто, здійснювалося перерахування коштів за договором, а отже позивач не надав суду доказів того, що картковий рахунок, на який було перераховано кошти, дійсно належить відповідачці. Первинних бухгалтерських документів , які б підтверджували переказ коштів ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії №1136-2628 від 04.01.2023 року позивач не надав, тому позивач не довів факт виконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» зазначає, що пунктом 10 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів не банківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03.11.2021 № 113 передбачено, що Договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача (далі - кредитна операція), з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення, повинні містити номер особистого електронного платіжного засобу споживача - сторони договору, з використанням реквізитів якого кредитодавець здійснює кредитну операцію, у форматі ХХХХ НОМЕР_1 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу). Пунктом 64 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів»» від 29.07.2022 № 164 передбачено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний не копіювати платіжний інструмент чи його реквізити. Відповідачем при оформленні заявки було зазначено повний номер картки (електронного платіжного засобу відповідача), але відповідно до вищенаведених Постанов Правління Національного банку України позивач не може повністю зазначати та зберігати у документах номер особистого електронного платіжного засобу відповідача. Отже, перерахування кредитних коштів відбувалось на картковий рахунок вказаний ОСОБА_1 під час заповнення заявки. Враховуючи викладене, позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що і це підтверджується матеріалами справи, що 04 січня 2023 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 1136-2628 на суму 13200 грн. зі сплатою відсотків, строком 300 календарних днів (до 31 жовтня 2023 року), знижена процентна ставка 1,20% в день, стандартна процентна ставка 1,50% в день.
Згідно з п. 4.9. кредитного договору строк кредитування, тобто, строк, на який надається кредит позичальнику, становить 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі - Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 31 жовтня 2023 року. Строк Договору є рівним Строку кредитування.
Відповідач підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перераховано суму кредиту в розмірі 13200 грн., на платіжну картку № НОМЕР_2 , згідно довідки про перерахування суми кредиту від 04.01.2023 року №1136-2628.
ОСОБА_1 в порушення умов договору кредитні кошти не повернула.
Згідно розрахунку позивача станом на 25.06.2024 року загальна заборгованість становить 59904,60 грн. та складається із простроченої заборгованості за кредитом 12144 грн. та простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 47757,60 грн.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Із положень частини третьої статті 11 Закону України від 03 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон №675-VIII) слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону №675-VIII пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
За змістом частини шостої статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.
Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Зібрані докази вказують на те, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом. ОСОБА_1 підписала цей договір одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем «А1061», направленим товариством на телефонний номер відповідачки.
Отже, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов'язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.
04 січня 2023 року на виконання умов кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» перерахувало грошові кошти (13200 грн.) на банківський рахунок ОСОБА_1 , яка самостійно внесла до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства номер своєї платіжної карти. Отже, у встановлений договором строк ОСОБА_1 не повернула кредитні кошти та не сплатила нараховані проценти.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не виконала зобов'язання за укладеним сторонами кредитним договором, а тому з неї на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» слід стягнути прострочену заборгованість.
Суд першої інстанції правильно визначив розмір заборгованості за кредитним договором. Цей розмір відповідачкою не спростований.
Посилання ОСОБА_1 на недоведеність укладення сторонами кредитного договору та одержання нею кредитних коштів суперечать фактичним обставинам справи.
Щодо доводів апелянта про неналежне повідомлення про розгляд справи, то в матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного документу у вигляді судової повістки, на 01.10.2024 року на 09.00 год., одержувачу ОСОБА_1 - 27.08.2024 року, а тому такі доводи підлягають відхиленню.
В апеляційній скарзі апелянтом зазначено про відсутність у неї Електронного кабінету, проте, згідно довідки про наявність Електронного кабінету, фізична особа з РНОКПП: НОМЕР_3 - ОСОБА_1 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, дата реєстрації: 10.04.2022 17:24.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Питання щодо розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.
Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, тому відсутні підстави, визначені статтею 141 ЦПК України для перерозподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заочне рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 01 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Т.О. Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк