"10" грудня 2024 р. Справа №909/1056/15
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.
суддів КРАВЧУК Н.М.
СКРИПЧУК О.С.
За участю секретаря судового засідання Телинько Я.П.
за участю представників учасників у справі від:
апелянта - Пукіш Н.М. (керівниця), Хоптій М.В. (адвокат);
ТОВ “Аурум Транс»: Яковишин В.В. (адвоката);
ГУ ДПС в Івано-Франківській області: Гаврилець О.Б., Харук В.І. (самопредставництво);
Арбітражний керуючий Дерябкін О.Е.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вестхім"
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 23.10.2024 (повний текст - 28.10.2024., суддя Михайлишин В.В)
у справі №909/1056/15
за заявою Приватного підприємства "Вестхім", м. Івано- Франківськ
про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами
за заявою ініціюючих кредиторів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт", м. Івано-Франківськ;
2) Приватного підприємства "Вестхім", м.Івано- Франківськ
про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Пресмаш», м. Івано-Франківськ
Суть спору.
В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа №909/1056/15 про банкрутство ВАТ Пресмаш.
Провадження у справі здійснюється з урахуванням положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 21.07.2016 припинив процедуру розпорядження майном ВАТ "Пресмаш" та ввів процедуру санації боржника; керуючим санацією призначив арбітражного керуючого Дерябкіна О. Є.
Ухвалою від 21.09.2022 у справі № 909/1056/15 суд, зокрема, постановив:
- у задоволенні клопотань директора ПП "Вестхім" Пукіш Н. М. і директора ТОВ "Фірма "Хімтехнопласт" Пукіша Б. С. про продовження строку процедури санації ВАТ "Пресмаш", звільнення арбітражного керуючого Дерябкіна О. Е. від виконання повноважень керуючого санацією ВАТ "Пресмаш" та призначення арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича керуючим санації ВАТ "Пресмаш" відмовити;
- у задоволенні скарги кредиторів - директора ПП "Вестхім" Пукіш Н. М. і директора ТОВ "Фірма "Хімтехнопласт" Пукіша Б. С. на дії керуючого санацією бооржника арбітражного керуючого Дерябкіна О. Е. відмовити;
- клопотання голови комітету кредиторів ВАТ "Пресмаш" Яковишин В. В. про затвердження змін до плану санації з урахуванням змін, схвалених комітетом кредиторів 16.09.2022 (п. п. 17, 18 протоколу засідання комітету кредиторів боржника від 16.09.2022) задовольнити;
- клопотання керуючого санацією Дерябкіна О. Е. про продовження процедури санації ВАТ "Пресмаш" задовольнити;
- затвердити зміни до плану санації боржника в редакції станом на 01.01.2022, зі змінами схваленими комітетом кредиторів 16.09.2022 (п. п. 17, 18 протоколу засідання комітету кредиторів ВАТ "Пресмаш" від 16.09.2022);
- строк процедури санації боржника та повноваження керуючого санацією Дерябкіна О. Е. у справі № 909/1056/15 продовжити на 12 місяців (до 23.03.2023).
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у задоволенні вимог апеляційної скарги ПП "Вестхім", ТОВ "Фірма "Хімтехнопласт" та ОСОБА_1 відмовлено, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 21.09.2022 у справі № 909/1056/15 залишено без змін.
01.05.2024 через підсистему "Електронний суд" від ПП "Вестхім" надійшла заява про перегляд ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 21.09.2022 у справі про банкрутство ВАТ "Пресмаш" за нововиявленими обставинами, в якій просило суд ухвалу в частині задоволення клопотання голови комітету кредиторів ВАТ "Пресмаш" ОСОБА_1 про затвердження змін до плану санації ВАТ "Пресмаш", з урахуванням змін схвалених комітетом кредиторів 16.09.2022 (п. п. 17, 18 протоколу засідання комітету кредиторів ВАТ "Пресмаш" від 16.09.2022) та в частині затвердження змін до плану санації боржника в редакції станом на 01.01.2022, зі змінами схваленими комітетом кредиторів 16.09.2022 (п. п. 17, 18 протоколу засідання комітету кредиторів боржника від 16.09.2022) скасувати.
Вказана заява обґрунтована тим, що комітетом кредиторів внаслідок помилки було схвалено зміни до плану санації ВАТ "Пресмаш", що схвалений комітетом кредиторів 09.09.2020 та затверджений ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.09.2020 по справі № 909/1056/15 шляхом доповнення розділу 3 План заходів щодо відновлення платоспроможності ВАТ "Пресмаш".
Вказане рішення прийнято на підставі поданого витягу із висновку ТОВ "Бюро незалежної оцінки", за яким ринкова вартість майна (основні засоби та ТМЦ), що належить ВАТ "Пресмаш", визначена комбінуванням витратного та порівняльного підходів, з урахуванням округлення, на дату оцінки - 29.11.2021, склала: 19 779 674, 00 гривень без ПДВ.
Після отримання повного звіту від арбітражного керуючого Дерябкіна О. Е., ПП "Вестхім" подано заяву щодо рецензування звіту, та отримано рецензію на звіт про оцінку майна: об'єкти оцінки: основні засоби та ТМЦ, які належать ВАТ "Пресмаш" (надалі -рецензія).
В розділі 6. рецензії "Загальний висновок про достовірність оцінки" зазначено, що звіт класифікується за ознакою абзацу п'ятого пункту 67 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний. Коментар: наданий на рецензування звіт про оцінку є копією. Рецензія чинна при умові, що копія звіту повністю відповідає оригіналу.
З огляду на наведене, заявник вказав, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Тобто, на час винесення ухвали, ані суду, ані кредитору ПП "Вестхім" не було відомо, що звіт є таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний, а тому перехід всього майна ВАТ "Пресмаш" до статутного капіталу ТОВ "Пресмаш-ІФ 2021" відбувся на підставі неналежних документів.
Окрім того, заявник вказав, що на момент подання заяви, ПП "Вестхім" надано фінансову допомогу боржнику в розмірі 7 030 000, 00 грн та всі вимоги конкурсних кредиторів погашено в повному обсязі, а тому підстав для передачі майна в статутний капітал ТОВ "Пресмаш-ІФ 2021" та реалізації корпоративних прав ВАТ "Пресмаш" у вигляді 100 % у статутному капіталі новоствореного господарського товариства з прилюдних торгів (аукціону) - немає.
На думку ПП "Вестхім", реалізація корпоративних прав може призвести до уникнення відповідальності акціонера ВАТ "Пресмаш" ОСОБА_2 , яка перебуває під санкціями та є дочкою колишнього міністра оборони ОСОБА_3 - громадянина росії, щодо якого порушено ряд кримінальних проваджень та який перебуває в розшуку.
Господарський суд Івано-Франківської ухвалою від 23.10.2024 у задоволенні заяви ПП "Вестхім" про перегляд ухвали від 21.09.2022 за нововиявленими обставинами у справі про банкрутство ВАТ "Пресмаш" - відмовив.
Вказана ухвала мотивована тим, що обставини, на які покликається заявник, не є нововиявленими в розумінні ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, а наданий на їх підтвердження доказ не існував на момент прийняття ухвали суду від 21.09.2022.
ПП "Вестхім" подало апеляційну скаргу на зазначену ухвалу, в якій просить її скасувати, а заяву про перегляд ухвали від 21.09.2022 за нововиявленими обставинами у справі про банкрутство задоволити. Покликається на обставини, які є ідентичними тим, якими обґрунтована подана заява про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами.
Відзивів на апеляційну скаргу, а також інших клопотань, заяв в порядку ст.207 ГПК України, учасниками у справі подано не було.
Присутні в судовому засіданні 10.12.2024 учасники у справі навели доводи та заперечення по суті апеляційної скарги. Інші учасники у справі в судове засідання не з?явиися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи зазначене та те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників, які не з'явилися в судове засідання.
Відповідно до статті 320 Господарського процесуального кодексу України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Водночас не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин у розумінні наведених положень належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи; те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність таких обставин для розгляду справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення суду. Поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту) чітко розрізняються між собою. Не можуть вважатися такими обставинами подані учасником справи листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Тобто, нові докази, які не існували на час судового розгляду справи, у розумінні положень процесуального законодавства не можуть вважатися нововиявленими обставинами.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважаються нововиявленими нові обставини, виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2019, судове провадження № 11-813за19).
Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.
За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.
Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (п. п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24.06.2003; ухвала суду щодо прийнятності заяви № 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п. п. 42 - 44 рішення суду у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (п. п. 27 - 34 рішення суду у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).
Аналогічний правовий висновок викладенений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 927/943/16.
Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.11.2020 у справі № 904/4470/16.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 910/20564/16, від 10.03.2020 у справі № 921/96/18 та від 18.05.2020 у справі № 904/8052/16.
Згідно з практикою ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (пункти 27 - 28 рішення від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії", заява № 69529/01 і пункт 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду судових рішень мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ у справі "Рябих проти Росії", заява № 52854/39); у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04).
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 73 - 74, 77 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як зазначив суд першої інстанції, що при постановленні ухвали від 21.09.2022 встановлено, що на засіданні комітету кредиторів 04.06.2021 розглянуто питання схвалення змін до план санації ВАТ "Пресмаш". За результатами розгляду комітетом кредиторів ВАТ "Пресмаш" одноголосно прийнято рішення: схвалити зміни до плану санації ВАТ "Пресмаш", що схвалений комітетом кредиторів 09.09.2020 та затверджений ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.09.2020 по справі № 909/1056/15 шляхом доповнення розділу 3 План заходів щодо відновлення платоспроможності ВАТ "Пресмаш" таким змістом:
Відновлення платоспроможності передбачається шляхом відчуження майна шляхом заміщення активів.
Відчуження майна здійснюється шляхом утворення на базі майна боржника одного або двох господарських товариств. Вид господарського товариства - товариство з обмеженою відповідальністю. У випадку створення двох господарських товариств перелік майна, ще передається кожному з них визначається керуючим санацією з переліку майна, визначеного планом санації.
Здійснення відчуження майна, строки його здійснення, пооб'єктний перелік майна боржника, що передається новоутвореному господарському товариству, перелік зобов'язань поточних кредиторів, борги за якими переводяться разом з таким майном, перелік зобов'язань, права вимоги за якими відступаються, передбачаються планом санації.
Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів стосовно майна боржника, яке підлягає відчуженню згідно з планом санації, скасовуються ухвалою господарського суду.
Відчуженню підлягає визначена планом санації частина майна боржника з відповідною (пропорційною) частиною його зобов'язань (крім зобов'язань, що виникають за вимогами конкурсних кредиторів).
Забороняється вчиняти будь-які дії, спрямовані на зміну вартості майна, визначеного планом санації для відчуження.
Відступлення вимог та переведення боргу здійснюється незалежно від підстав їх виникнення.
До статутного (складеного) капіталу господарського товариства передаються майнові активи (майно та майнові права), в тому числі відступаються права вимоги, а також переводяться борги за вимогами поточних кредиторів.
З моменту затвердження плану санації до моменту утворення господарського товариства не допускається задоволення боржником поточних вимог, які визначені у плані санації як такі, що переводяться до новоутвореного господарського товариства у процесі заміщення активів.
Розмір статутного (складеного) капіталу новоутвореного господарського товариства (загальний розмір статутних (складених) капіталів двох господарських товариств у випадку створення двох господарських товариств) визначається як різниця між вартістю майнових активів боржника та вартістю боргів за вимогами конкурсних кредиторів.
Керуючий санацією не пізніше наступного робочого дня після державної реєстрації новоутвореного господарського товариства письмово повідомляє:
боржників за зобов'язаннями, вимоги за якими відступлені, - про таке відступлення;
поточних кредиторів за боргами, які переведені, - про таке переведення.
Утворення господарського товариства здійснюється керуючим санацією від імені боржника в порядку, встановленому законодавством, з урахуванням таких особливостей:
документом, що засвідчує внесок у статутний (складений) капітал новоутвореного господарського товариства, є акт приймання-передачі, який підтверджує факт передачі визначеної планом санації частини майна боржника до статутного (складеного) капіталу такого товариства;
до моменту формування органів управління новоутвореного господарського товариства після продажу часток у його статутному (складеному) капіталі повноваження таких органів управління здійснює керуючий санацією.
Після державної реєстрації новоутвореного господарського товариства керуючий санацією зобов'язаний:
оформити акт приймання-передачі, який підтверджує факт передачі визначеної планом санації частини майна боржника до статутного (складеного) капіталу такого товариства (товариств);
забезпечити державну реєстрацію прав такого товариства на все майно або частину майна (у разі відчуження частини майна боржника шляхом заміщення активів), якщо такі права підлягають державній реєстрації.
Частки у статутному (складеному) капіталі новоутвореного господарського товариства включаються до складу майна боржника. Відчуження таких часток здійснюється на аукціоні в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Кодексом України з процедур банкрутства.
Розмір часток новоутвореного господарського товариства, які виставляються на продаж на аукціоні, визначається залежно від їх початкової вартості. Якщо початкова вартість частини часток є достатньою для задоволення вимог кредиторів боржника, на аукціон може бути виставлена відповідна частина належних боржнику часток господарського товариства.
Водночас на засіданні комітету кредиторів 01.09.2021 (том 67, а. с. 133 - 134) розглядалося питання схвалення змін до плану санації ВАТ "Пресмаш". За результатами зазначеного засідання комітетом кредиторів прийнято таке рішення:
Схвалити зміни до плану санації ВАТ "Пресмаш", що схвалений комітетом кредиторів 09.09.2020 та затверджений ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.09.2020 шляхом зміни розділу 4 перелік та строки погашення заборгованості боржника в частині строків виконання у наступній редакції:
1) погашення кредиторської заборгованості перед кредиторами І черги, а також поточної заборгованості із заробітної плати та відповідних нарахувань та податків - строк виконання до 31.12.2021;
2) погашення кредиторської заборгованості перед кредиторами II черги - строк виконання до 01.03.2022;
3) погашення кредиторської заборгованості перед кредиторами IV черги - строк виконання до 01.03.2022;
4) погашення кредиторської заборгованості перед кредиторами VI черги - строк виконання до 01.03.2022;
5) погашення поточної кредиторської заборгованості (Заборгованість зі сплати ЄСВ, яка не увійшла до реєстру вимог кредиторів на момент затвердження) - погашається за рахунок здійснення заміщення активів.
Погашення поточної кредиторської заборгованості здійснюється за рахунок здійснення заміщення активів, зокрема шляхом переведення всієї суми боргу на новостворене підприємство.
Таким чином, вказані зміни до плану санації ВАТ "Пресмаш", схвалені комітетом кредиторів, відповідно до протоколів засідання комітету кредиторів від 04.06.2021 та від 01.09.2021, відображені в поданих до суду 18.02.2022 керуючим санацією боржника Дерябкіним О. Е. змінах до плану санації ВАТ "Пресмаш" станом на 01.01.2022.
Окрім цього, необхідно зазначити, що ухвалою від 03.07.2024 суд, окрім іншого, припинив процедуру санації ВАТ "Пресмаш", припинив повноваження тимчасово виконуючого обов'язки керуючого санацією Дерябкіна О.Е. у зв'язку з відновленням платоспроможності боржника.
Таким чином, на момент розгляду заяви судом першої інстанції, провадження у справі № 909/1056/15 припинено у зв'язку з погашенням всіх конкурсних вимог кредиторів і відновленням платоспроможності боржника, а отже, підстави для виконання плану санації ВАТ "Пресмаш" в редакції станом на 01.01.2022, зі змінами схваленими комітетом кредиторів 16.09.2022, зокрема й щодо реалізації корпоративних прав ВАТ "Пресмаш" у вигляді 100 % у статутному капіталі новоствореного господарського товариства з прилюдних торгів (аукціону) - відсутні.
Відтак, саме ВАТ "Пресмаш", як єдиному власнику ТОВ "Пресмаш-ІФ 2021", належить право приймати рішення щодо наявності чи відсутності підстав для продажу корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ "Пресмаш-ІФ 2021", а також реорганізації, ліквідації чи іншої форми припинення юридичної особи ТОВ "Пресмаш-ІФ 2021".
Окє рім того, ВАТ "Пресмаш" не позбавлене права провести незалежну оцінку визначення вартості майна ТОВ "Пресмаш-ІФ 2021" для визначення розміру статутного капіталу такого товариства.
При цьому, на час постановлення Господарським судом Івано-Франківської області ухвали від 21.09.2022 у цій справі рецензії на звіт про оцінку майна, яка проводилася з 11.03.2024 по 18.03.2024, не існувало взагалі.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що заявник в якості нововиявленої обставини надав для оцінки суду взагалі новий доказ, який не може бути прийнятий та оцінений у цьому господарському провадженні.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що в коментарі до означеної рецензії вказано, що наданий на рецензування звіт про оцінку є копією, а рецензія чинна при умові, що копія звіту повністю відповідає оригіналу.
Cуд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апелянта щодо неправомірних дій арбітражного керуючого Дерябкіна О.Е., пов'язаних із поданням до суду завідомо неправдивого висновку ТОВ "Бюро незалежної оцінки" про ринкову вартість майна, що належить ВАТ "Пресмаш", а також акту інвентаризації від 04.01.2023, як завідомо недостовірних або підроблених доказів. Так, скарги на дії арбітражного керуючого Дерябкіна О.Е. були досліджені судом в судовому засіданні 30.01.2024, за наслідком якого постановлено ухвалу, в якій було роз'яснено скаржнику, про те, що згідно із ч. 3 статті 57 Закону про банкрутство, у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Господарський суд своєю ухвалою може призначити незалежну оцінку майна боржника за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора), що здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Однак з дати постановлення означеної ухвали суду, від ПП "Вестхім" до суду не надходило клопотання про призначення незалежної оцінки майна боржника за рахунок зацікавленого кредитора.
Отже, вже раніше ПП "Вестхім" стверджувалось про те, що звіт про оцінку майна здійснений ТОВ "Бюро незалежної оцінки" був проведений неналежним чином, а вартість майна в ньому визначена недостовірно. Це, в свою чергу, означає, що кредитор надає рецензію як новий доказ на підтвердження вже раніше стверджуваних ним обставин, а тому такі докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Наявності інших фактичних даних, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу ухвали суду від 21.09.2022, та які б можна було кваліфікувати як нововиявлені обставини у справі, судами не встановлено.
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 19/5009/1481/11.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10.03.2020 по справі № 910/10784/18.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19.06.2024 у справі №372/4154/18).
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.
Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення з зазначених підстав.
Отже, наведені ПП "Вестхім" у заяві та апеляційній скарзі обставини, не є нововиявленими обставинами в розумінні статті 320 ГПК України, для перегляду ухвали від 21.09.2022 у справі № 909/1056/15, а тому відсутні підстави для її скасування.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ПП "Вестхім" про перегляд ухвали Господарського суду Івано-Франківської області 21.09.2022 по справі № 909/1056/15 у зв'язку із нововиявленими обставинами.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ПП "Вестхім" про перегляд ухвали Господарського суду Івано-Франківської області 21.09.2022 по справі № 909/1056/15 у зв'язку із нововиявленими обставинами, а апелянтом не доведено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, що стало б підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Відповідно ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи зазначене, доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують імперативних норм чинного законодавства, якими обґрунтована оскаржувана ухвала суду першої інстанції, з огляду на що, ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом.
Керуючись ст. 11, 13, 74, 129, 269, 270, 275 - 276, 281- 284, 320 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вестхім" залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 23.10.2024 у справі №909/1056/15 - без змін.
2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.
Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.
Повний текст постанови складено та підписано 23.12.2024.
Головуючий суддя О.І. МАТУЩАК
Судді Н.М. КРАВЧУК
О.С. СКРИПЧУК