КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ОДЕСИ
Справа № 947/33779/24
Провадження № 2/947/6108/24
24.12.2024 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Скриль Ю.А.,
за участю секретаря судового засідання Остапчук О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Двоєнкіна Тетяна Олександрівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 21.10.2024 звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовом до Одеської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу: Двоєнкіна Тетяна Олександрівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що її мати - ОСОБА_2 - померла, ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якої відкрилася спадщина за заповітом.
Позивачка вказує, що у встановлений законом строк не змогла подати заяву про прийняття спадщини у зв'язку з вторгненням російських військ на територію України, постійними обстрілами, повітряними тривогами, відключенням електроенергії та страхами, вона погано себе почуває, постійно хворіє.
Також вважає, що строк для прийняття вказаної спадщини після смерті матері, шляхом подання відповідної заяви нотаріусу був пропущений з поважних причин, а саме у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Також позтвачка вказує на необізнаність наявності заповіту, складеного її матір'ю. Після смерті тривалий час не мала змоги розібратися у документах після смерті матері.
Від позивачки 24.12.2024 до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, просить позовну заяву задовльнити та поновити строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про слухання справи сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відзив та заперечення на позов не надав.
Представник третьої особи: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Двоєнкіна Тетяна Олександрівна не з'явилася, причину неявки суду не сповістила.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 06.04.2024, актовий запис №2995. Після смерті матері залишилася спадщина: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 30,3 кв.м., житловою 17,6 кв.м., яка належала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 22.05.1995 № НОМЕР_2 , виданого управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів, згідно розпорядження від 22.05.1995 № 52452.
За життя, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла - ОСОБА_2 , залишила заповіт, яким заповідала усе своє майно, де б воно не знаходилось, та з чого б воно не складалось, і взагалі те, що на день її смерті буде їй належати, та на що, вона за законом матиме право, позивачці - ОСОБА_1 .
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла.
Позивач звернулася до приватного нотаріуса Двоєнкіної Т.О. з заявою про заведення спадкової справи та про видачу їй свідоцтва про право на спадщину. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, оскільки нею пропущено термін для подачі заяви про прийняття спадщини у відповідності до ст.1268 ЦК України та рекомендовано звернутися до суду. У зв'язку з чим, позивачка, посилаючись на лист приватного нотаріуса від 18.10.2024 №500/01-16 про відмову у прийнятті заяви, вимушена звернутись до суду з даним позовом.
Обґрунтовуючи поважність строку пропуску звернення до нотаріусу з заявою про прийняття спадщини, позивачка серед іншого вказує на те, що вона не була обізнана про наявність складеного її матір'ю заповіту, та тривалий час не мала змоги та можливості потрапити до квартири матері та розібратися у документах після її смерті, посилаючись також на повітряні тривоги та відключення електроенергії.
Згідно зі статті 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1258ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у надав.
Відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1273 ЦК України).
Установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно зі ст.1261ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з ч.3 ст.1268 ЦПК України спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст.1269ЦКУкраїни спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно зі ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення померлою, часом відкриття спадщини є день смерті особи, у даному випадку - це 05 квітня 2024 року.
Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що: правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (ст.ст. 1270, 1272 ЦК України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).
Згідно ч. 3 ст.1272ЦКУкраїни за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Правила частити третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008року №7«Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Не є поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалим відрядженням, в тому числі, закордонним; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 наведено причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 .
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У встановлений Законом 6-ти місячний строк позивачка не встигла подати заяву про прийняття спадщини, оскільки серед іншого не була обізнана про складання заповіту її померлою матір'ю. Крім того пропущений строк не є тривалим.
Суд вважає за можливе визначити позивачці додатковий строк для прийняття спадщини, оскільки вважає, що строк для прийняття спадщини нею пропущено з поважних причин.
Керуючись ст.ст 4-13,76-89,258-273 ЦПК України, ст. ст.1216,1217,1233,1272 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Двоєнкіна Тетяна Олександрівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , додатковий строк у 3(три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з моменту вступу рішення у законну силу.
Рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його підписання.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.12.2024.
Суддя Ю. А. Скриль