23 грудня 2024 рокуСправа № 495/10779/24
Номер провадження 3/495/3859/2024
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкова Ю.Ф.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-Кодексу),
встановила:
04.12.2024 до суду надійшли вищевказані адміністративні матеріали.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 613351 від 02.12.2024 ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 Кодексу із таким формулюванням: 23.11.2024 громадянка ОСОБА_1 ухилялась, повторно протягом року, від виконання батьківських обов'язків передбачених ст. 150 СК України, щодо забезпечення належного виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у результаті чого дитина проникла у домоволодіння сусіда.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час, місце судового розгляду повідомлена під час складання адміністративного протоколу, що засвідчила власним підписом; про поважність причин неявки, відкладення розгляду справи не заявила. У графі протоколу «пояснення особи…» визнала свою провину, справу просила розглянути без її участі.
Керуючись наведеним та враховуючи правила статті 268 Кодексу, суд дійшов висновку про можливість судового розгляду за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідальність за частиною другою статті 184 Кодексу настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, яке вчинено повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Вина правопорушника підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 613351 від 02.12.2024; рапортом від 23.11.2024; заявою потерпілого; поясненнями учасників адміністративного правопорушення; копією паспорта, що встановлює особу правопорушника; довідкою ІПНП. За частиною другою статті 184 Кодексу притягнута до адміністративної відповідальності 04.05.2024 (протокол № 103110).
Перелічені докази не викликають жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку; докази у своїй сукупності доводять факт вчинення поставленого у провину адміністративного правопорушення. У суду немає обґрунтованих сумнівів у доведеності вини особи у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 Кодексу.
Відповідно до санкції ч.2 ст. 184 Кодексу ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, суд вважає за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Крім того, відповідно до ст.40-1 Кодексу, ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 грн 60 коп.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 27, 33-35, 184, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановила:
визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн (одна тисяча сімсот грн) на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. (шістсот п'ять грн 60 коп.).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу (частина перша статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення)
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу (стаття 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.
Суддя Ю.Ф. Волкова