23 грудня 2024 рокуСправа № 495/4906/24
Номер провадження 2/495/2944/2024
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Волкової Ю.Ф.,
із участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,
розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності,
встановив:
датою ухвалення судового рішення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п'ятої статті 268 ЦПК України).
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна № 1009/Б від 10 вересня 1997 року, визнання права власності на придбане за цим договором майно.
1.1. Стислий виклад обставин.
10 вересня 1997 року на Одеській товарній біржі було укладено договір купівлі-продажу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нерухомого майна за № 1009/Б.
Згідно пункту 1 Договору, предметом договору є житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 3 Договору, Відповідачу належав вище вказаний будинок на підставі договору купівлі-продажу № 34 від 27.02.1992, посвідченний Випаснянською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області.
На виконання п. 8 Договору, даний договір зареєстрований в КП «Б-Дністровське БТІ» в реєстровій книзі № 1 за реєстром № 259. Даний факт підтверджується реєстраційним посвідченням від 03.10.1997 за № 1-259.
ОСОБА_3 вступила у право володіння житловим будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Проживає у будинку на протязі 26 років. Сплачує усі комунальні послуги та обов'язкові платежі.
ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса за консультацією з приводу оформлення договору дарування. На консультації Позивачка дізналась, що згідно чинного законодавства України нотаріус не має право вчиняти нотаріальні дії на підставі договору купівлі-продажу посвідчений на Одеській товарній біржі (філії).
У зв'язку із тим, що право ОСОБА_1 на розпорядження своєю нерухомістю обмежено, Позивачка змушена звернутися до суду за захистом із даним позовом.
1.2. Відповідачі правом подачі відзиву не скористалися.
2.Рух справи.
Ухвалою суду від 03.09.2024 було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.10.2024, відкладено на 06.11.2024.
Ухвалою від 06.11.2024 закрито підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.12.2024.
3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення; порядок судового розгляду.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явились, надали суду заяву в якій просять розгляд справи здійснювати у їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином шляхом направлення судових повісток, розміщення оголошення; про поважність причин неявки або про відкладення розгляду справи суду не заявили.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).
4. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 10 вересня 1997 року на Одеській товарній біржі було укладено договір купівлі-продажу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нерухомого майна за № 1009/Б, що підтверджується копією договору, який наявний в матеріалах справи.
Згідно пункту 1 Договору, предметом договору є житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 3 Договору, Відповідачу належав вище вказаний будинок на підставі договору купівлі-продажу № 34 від 27.02.1992 року посвідченний Випаснянською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області.
На виконання п. 8 Договору, даний договір зареєстрований в КП «Б-Дністровське БТІ» в реєстровій книзі № 1 за реєстром № 259. Даний факт підтверджується реєстраційним посвідченням від 03.10.1997 за № 1-259.
ОСОБА_3 вступила у право володіння житловим будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Проживає у будинку на протязі 26 років. Сплачує усі комунальні послуги та обов'язкові платежі.
ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса за консультацією з приводу оформлення договору дарування. На консультації Позивачка дізналась, що згідно чинного законодавства України нотаріус не має право вчиняти нотаріальні дії на підставі договору купівлі-продажу посвідчений на Одеській товарній біржі (філії).
Зазначені вимоги також підтверджуються копією технічного паспорту №1467 (1-259).
5. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ч. 1 ст. 328 ЦК України).
Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ст. 334 ЦК України).
Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як вбачається з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року (що діяв і на момент укладення договору купівлі-продажу), біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню та вважаються укладеними з моменту їх реєстрації на біржі.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
З положень ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Як зазначено в п. 1.5 Розділу 1 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 року № 121, яка була чинною на час укладення сторонами відповідного договору купівлі-продажу та яка визначала порядок здійснення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна в Україні, державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна здійснюють комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації.
Відповідно до ст. 650 ЦК України встановлено, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
Згідно ч. 4 ст. 656 ЦК України передбачено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Згідно положень ч. 2 ст. 47 ЦК Української РСР 1963 року, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Аналогічне за змістом положення містить ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
6. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача у сумі 1211 грн. 20 коп.
Керуючись статтями 4, 19, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд
ухвалив:
позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 1009/Б, укладений 10 вересня 1997 року у Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі та зареєстрований на Одеській товарній біржі в «Журналі реєстрації біржових правочинів з нерухомістю», реєстраційний № 1009/Б, і зареєстрований у КП «Білгород-Дністровське БТІ» 03 жовтня 1997 року, реєстраційний номер № 1-259, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Повне найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП - не відомий; останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Дата складення повного судового рішення - 23.12.2024.
Суддя Ю.Ф. Волкова