про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
Справа № 495/7545/24
Номер провадження 1-кп/495/878/2024
24 грудня 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі
головуючого - одноособово судді- ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
провівши у закритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський Одеської області судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024162240000814 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч.3 ст. 152 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3
неповнолітні потерпілі - ОСОБА_6 ОСОБА_7
законні представники неповнолітніх потерпілих - ОСОБА_6 ОСОБА_7 - ОСОБА_8 ОСОБА_9
У провадження Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні у відношенні ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч.3 ст. 152 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 просила продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а строк тримання під вартою відносно обвинуваченого спливає 27.12.2024 року. Він обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин вказаного кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу не має.
Захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт. Прокурором не надано жодного доказу існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести всі підстави для обрання запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків, наявність у підозрюваного обвинуваченого постійного місця роботи чи навчання, репутацію підозрюваного, обвинуваченого, майновий стан, наявність судимостей, дотримання умов застосованих запобіжних заходів, наявність повідомлення особи про підозру у вчинені іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди у завдані якої обвинувачується особа.
Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
На підставі викладеного та враховуючи наявність обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, а саме те, що досудове розслідування інкримінує обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, враховуючи його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, а також те, що на даний час по кримінальному провадженню не допитані обвинувачений, потерпілі та свідки, суд дійшов висновку про те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює запобігання ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Крім того будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 369-372, 392-395 КПК України, суд -
Задовольнити клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської обласі ОСОБА_10 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 .
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Ізмаїльській слідчій ізолятор» на строк,що не перевищує 60 діб, який діє до 21.02.2025 року включно.
Керуючись п 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
Повний текст ухвали оголошено 24.12.2024 року о 16.30 год. у залі судових засідань, розташованої за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Військової слави, 27.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1