Справа № 583/4504/23
1-кс/583/1890/24
"24" грудня 2024 р. м. Охтирка
Слідчий суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка клопотання прокурора Тростянецького відділу Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023202520000038 від 02.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 361 КК України, щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця російської федерації, Приморського краю, Кіровського району, с. Усурка, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
про продовження строку тримання під вартою,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
23.12.2024 слідчий звернувся до суду з зазначеним клопотанням.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 185 КК України, тобто в пособництві у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану; ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод або законних інтересів цієї особи (вимагання), вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану; ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 310 КК України, тобто у незаконному посіві та незаконному вирощуванні конопель у кількості від десяти рослин, вчиненому групою осіб; ч. 2 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у великих розмірах.
06.08.2024 о 07 год. 13 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 04.10.2024.
Постановою керівника Охтирської окружної строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 06.11.2024.
Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду від 02.10.2024 продовжено до 24 години 00 хвилин 06 листопада 2024 року.
30.10.2024 ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 5 місяців.
31.10.2024 ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду продовжено ОСОБА_4 строк тримання під вартою до 24 години 00 хвилин 29 грудня 2024 року включно.
На даний час досудове розслідування у кримінальному проваджені завершено, про що 19.12.2024 підозрюваного та сторону захисту повідомлено у прядку ст. 290 КПК України.
Оскільки строк дії запобіжного заходу ОСОБА_4 спливає 29.12.2024, а провести підготовче судове засідання до закінчення строку запобіжного заходу не можливо, так як необхідно виконати вимоги ст. 290 КПК України та надати доступ до матеріалів досудового розслідування підозрюваним, їх захисникам, потерпілим; ознайомити сторону захисту з матеріалами кримінального провадження та речовими доказами, обсяг яких є достатньо значним; надати п'ятьом підозрюваним, три з яких утримуються під вартою, та п'ятьом захисникам достатньо часу для ознайомлення з такими матеріалами; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; вручити обвинувальний акт підозрюваним та їх захисникам, направити обвинувальний акт до суду та провести підготовче судове засідання, прокурор просить продовжити строк запобіжного заходу.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема пов'язане із незаконним впливом на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, подовжити свою злочинну діяльність. На думку прокурора, зазначені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, суттєво не зменшились та не відпали.
Враховуючи викладені ризики, вважає, що єдиною ефективною в даному випадку мірою запобіжного заходу є тримання під вартою, оскільки виключно така міра запобіжного заходу зможе повністю виключити ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та виключити можливість переховуватися ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Встановлені під час досудового розслідування та відображені у клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення є переконливими та дають обґрунтовані підстави вважати, що стосовно підозрюваного ОСОБА_4 необхідним є продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, зазначених у ньому, просив продовжити підозрюваному ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у тримання під вартою на 60 днів без права внесення застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 зазначив про відсутність зазначених у клопотанні ризиків та просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, оскільки має захворювання, а перебування під вартою не сприяє покращенню стану здоров'я.
Захисник ОСОБА_5 в суді проти клопотання заперечував, посилаючись на необґрунтованість повідомленої підозри, відсутність ризиків, заявлених стороною обвинувачення, просив відмовити у задоволенні клопотання, обравши ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки він хворіє і тривале перебування під вартою загрожує його стану здоров'я.
Слідчий суддя, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріалами, заслухавши доводи сторін, дійшов такого.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області здійснюється розслідування кримінального провадження № 42023202520000038 від 02.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 361 КК України.
06.08.2024 о 07 год. 13 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
06.08.2024 та 29.08.2024 слідчим СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 185 КК України, ч. 4 ст. 189 КК України, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 310 КК України, ч. 2 ст. 309 КК України.
Досудове розслідування у кримінальному проваджені завершено, про що підозрюваному та стороні захисту повідомлено 19.12.2024 у порядку ст. 290 КПК України.
Згідно з положеннями статті 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).
З огляду на вищезазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання з метою визначення чи є законні підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та обґрунтованість підозри у його вчиненні; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, їх обґрунтованість та доведеність наявності обставин, які свідчать про те, що заявлені стороною обвинувачення та наведені в ухвалі слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ризики наразі не зменшилися та продовжують існувати; 3) чи є інші більш м'які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; 4) наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Щодо обґрунтованості підозри.
Так підозра підтверджується: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 , який пояснив, що ОСОБА_7 , а у подальшому і його батько ОСОБА_4 вимагали у нього грошові кошти в сумі 13 тис. грн. за штучно створений борг під час програшу у боротьбі на руку (армрестлінгу); протоколами складеними за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ; протоколами складеними за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відео контроль особи відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ; протоколами складеними за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - контроль за вчиненням злочину відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ; протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено банківську карту, на яку ОСОБА_7 потерпілий ОСОБА_6 перерахував грошові кошти, які він у нього вимагав; протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено рослину роду Коноплі а також особливо-небезпечний наркотичний засіб - канабіс; протоколом обшуку домоволодіння ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого виявлено та вилучено десять рослин роду Коноплі а також особливо-небезпечний наркотичний засіб - канабіс, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , який пояснив про обставини крадіжки з його банківського рахунку грошових коштів сумі близько 6 тис. грн., що мало місце в ніч на 23.08.2023; протоколами пред'явлення потерпілому ОСОБА_8 осіб для впізнання за фотознімками, в ході яких потерпілий серед інших осіб впізнав ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ; протоколом огляду відеозаписів з камер відеоспостереження в приміщенні ТОВ «БВС Ритейл» по вул. Шевченка, 142 А, м. Тростянець, вул. Шевченка, буд. 142А та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні йому про підозру, міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення.
За такого, доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, про яку повідомлено ОСОБА_4 , відхиляються, оскільки обґрунтованість такої підозри підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами, які об'єктивно пов'язують ОСОБА_4 із кримінальними правопорушеннями, які йому інкримінується.
Разом з тим, обґрунтованість такої підозри неодноразово перевірялась слідчим суддею Охтирського міськрайонного суду Сумської області під час розгляду клопотань про застосування/продовження строку дії запобіжного заходу.
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні прокурором заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , одного особливо тяжкого злочину та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі).
При цьому слідчий суддя вважає, що завершення досудового розслідування та визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, ознайомлення ОСОБА_4 зі змістом усіх доказів сторони обвинувачення, може спонукати підозрюваного до активних дій, у тому числі щодо переховування від органу досудового розслідування та суду.
Щодо ризику незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, оскільки мешкає разом з ними в одному населеному пункті (м. Тростянець) та одному районі (Охтирський район), має широке коло знайомих в Охтирському районі Сумської області, зокрема серед осіб, що мають вплив на криміналітет та осіб, які можуть вчинити незаконний вплив на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні. Цей незаконний вплив може стосуватись як потерпілих, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, причетну до вчинення кримінальних правопорушень, так і свідків, інших потерпілих від його злочинної діяльності, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу. (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема пов'язане із незаконним впливом на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, подовжити свою злочинну діяльність, оскільки не має офіційних джерел доходів, не працює та не навчається, відсутні сталі сімейні зв'язки.
Таким чином, зазначений ризик продовжує існувати.
Можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав прокурор у клопотанні, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
ОСОБА_4 підозрюється в тому числі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, та йому загрожує покарання від семи до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Згідно положень ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 189 КК України, є особливо тяжким злочином.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею серед іншого, береться до уваги особиста ситуація підозрюваного, який має захворювання, проте, зважаючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні, зокрема особливо тяжкого, зважаючи на ризики, наявність яких встановлена слідчим суддею, зокрема продовження існування великого ризику переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, у тому числі домашнього арешту, не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти встановленим ризикам. Крім того, стороною захисту не надано доказів про те, що ОСОБА_10 за станом свого здоров'я не може перебувати під вартою.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора про продовження строку дії застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим.
Також слід зазначити, що досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, а зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акта, стороні захисту повідомлено закінчення досудового розслідування.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Так, п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України встановлено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Частиною 5 ст. 219 КПК України прямо передбачено, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Таким чином, з огляду на необхідність ознайомлення з усіма матеріалами кримінального провадження та кількість підозрюваних, з урахуванням продовження існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вбачає підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 ще на 60 днів, оскільки, слідчий суддя вважає такий строк достатнім для вчинення усіх необхідних дій та прийняття одного з процесуальних рішень, передбачених ст. 283 КПК України.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу.
Крім цього, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не визначає розмір застави.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 177-178, 182-183, 194, 196-197, 199, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосований до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, до 24 годин 00 хвилин 21.02.2025 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним протягом п'яти днів з дня отримання ним копії ухвали.
Слідчий суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_11