Справа № 583/5748/24
3/583/2169/24
Іменем України
24 грудня 2024 року м. Охтирка Сумська область
Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Ярошенко Т.О., за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І.В., особи, яка притягується до адмінвідповідальності ОСОБА_1 , її захисника Абрамовича О.В., законних представників потерпілого ОСОБА_2 - Копил І.О., ОСОБА_3 , адвоката Савочки А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , протокол про адміністративне правопорушення від 16.11.2024 року серія ВАД № 007300,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До суду надійшов протокол стосовно ОСОБА_1 за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення в тому, що вона 11.11.2024 року близько 14 год в м.Охтирка, вул.Вокзальна,26 виражалася образливими словами в соціальній мережі «Fаcebook», стосовно малолітнього ОСОБА_2 , 2012 року народження, чим порушила громадський порядок і спокій громадян.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала, її захисник просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Суд проаналізував матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши додані до протоколу письмові докази, дійшов висновку, що провадження в справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає відповідальність, за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Вимоги до протоколу визначені в ст.256 КУпАП, зокрема в протоколі зазначається дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Суд розглядає справу в межах складеного протоколу, однак, фабула протоколу не відповідає диспозиції ст. 173 КУпАП, за межі якої суд не виходить.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 173 КУпАП України, дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян є адміністративним правопорушенням.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
При цьому, дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.
Громадське місце визначається як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст. 1 ЗУ "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення").
Проте, прирівнювати мережу Інтернет, або окрему соціальну мережу, зокрема «Fаcebook» до громадського місця, законодавство не допускає і розширеному тлумаченню норми КУпАП не підлягають.
Виходячи зі змісту ст.ст. 7, 254, 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Положеннями ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Під всебічним, повним та об'єктивним з'ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, залучення свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.
Відповідно до ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, а Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Вказана практика Європейського суду з прав людини в повній мірі відповідає Конституції України, статтею 62 якої визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши та оцінивши всі докази в їх сукупності, вирішуючи справу в межах складеного протоколу у відповідності до положень ст.ст.254, 279 КУпАП суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 , так як в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному стосовно ОСОБА_1 , щодо вчинення нею дрібного хуліганства, а тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу і події правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.9, п.1 ч.1 ст.247, ст.283 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу і події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: Т.О. Ярошенко