Справа № 584/560/24
Провадження № 1-кп/577/319/24
"24" грудня 2024 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22022200000000188 від 19.11.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч.2 ст.111 КК України,
В провадженні Конотопського міськрайонного суду Сумської області знаходиться кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22022200000000188 від 19.11.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч.2 ст.111 КК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк тримання під вартою спливає 08 січня 2025 року.
В судовому засіданні прокурор вважає, що запобіжний захід ОСОБА_6 у виді тримання під вартою слід продовжити, оскільки ризики, передбачені у п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити вчиняти злочини, у яких він обвинувачується, які на даний час не зменшились та продовжують існувати, крім того, до спливу строку тримання під вартою судовий розгляд кримінального провадження не може бути завершений.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 , кожен окремо, заперечували проти продовження строку тримання під вартою, просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки ризики зазначені прокурором лише декларуються, але не підтверджені доказами, обвинувачений має стійкі соціальні зв'язки, місце роботи, позитивну характеристику, раніше не судимий, тяжких наслідків не наступило.
Колегія суддів, вислухавши думку учасників судового розгляду, вважає, що клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Злочин, передбачений ч. 2 ст. 111 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів.
За вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, ОСОБА_6 у разі доведення його вини, може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 спливає 08.01.2025 року, судове провадження не може бути завершене до спливу цього строку, жодних підстав для зміни застосованого обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший більш м'який на даний час не має і стороною захисту докази на підтвердження цих підстав суду надані не були; заявлені ризики, зазначені в ухвалі суду та на підставі якої був застосований цей запобіжний захід, на даний час не зменшились.
Колегією суддів не встановлено відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
При цьому колегія суду вважає, що більш м'які запобіжні заходи, не будуть достатніми для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні прокурора та не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 .
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Вирішуючи питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, колегія суду враховує рішення Європейського суду з прав людини «Харченко проти України», «Ігнатов проти України», в яких зазначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості. Розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку, залежно від особливостей конкретної справи.
Враховуючи, встановлення колегією суду наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за вчинення якого, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна та з урахуванням особистості обвинуваченого ОСОБА_6 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти злочин, у якому він обвинувачується.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість обрання міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
Відповідно до положень ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 КПК України - тримання під вартою.
Доводи сторони захисту щодо доцільності обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не спростовують вищевказаних висновків суду.
Оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, то розмір застави суд не визначає.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 331, п. 2 ч. 1, п. 1-1 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України, колегія суддів,-
ОСОБА_6 , який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до двох місяців, тобто до 20 лютого 2025 року до 24:00 год. без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена прокурором, обвинуваченим та його захисником безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - протягом п'яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_3
Суддя ОСОБА_2