Житомирський апеляційний суд
Справа №285/2795/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/691/24
Категорія ч.1 ст.121 КК України Доповідач ОСОБА_2
16 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретарів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченої: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
прокурора: ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_10 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 травня 2024 року, яким засуджено
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Наталівка Новоград-Волинського району Житомирської область, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
за ч. 1 ст.121 КК України - на 5 (п'ять) років позбавлення волі;
На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнено обвинувачену ОСОБА_7 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки та покладено обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експерта:
- за проведення комплексної судової трасологічної та імунологічної експертиз в сумі 3725 гривень 35 копійок (довідка та висновок від 15.06.2022 року КСЕ-19/106-22/5163);
- за проведення біологічної експертизи в сумі 9174 гривні 24 копійки (довідка та висновок від 06.02.2023 № СЕ-19-22/17414-БД).
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31.05.2022 року, на майно в ході досудового розслідування: кухонний ніж, змив з руків'я ножа на ватний тампон, кофту та футболку, - скасовано.
Питання про речові докази вирішено згідно до ст. 100 КПК України і у апеляційному порядку не оскаржується.
встановила:
Як встановив суд, 26 травня 2022 року близько 20 годин 00 хвилин ОСОБА_7 та ОСОБА_11 знаходились на порозі літньої кухні, що по АДРЕСА_1 , де між ними на ґрунті ревнощів, виникла сварка, яка переросла в бійку, під час якої у ОСОБА_7 виник умисел, направлений на умисне заподіяння ОСОБА_11 тілесних ушкоджень.
У зазначений день, час і місці, та за вказаних обставин ОСОБА_7 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, зайшла в літню кухню і взяла у праву руку ніж, який знаходився на столі, та, підійшовши до дверного отвору, де стояв ОСОБА_11 , клинком ножа умисно нанесла один удар в грудну клітку потерпілому, заподіявши ОСОБА_11 , тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення грудної клітини зліва із ушкодженням м'яких тканин передньої поверхні грудної клітки зліва по середній ключичній лінії на рівні 5 міжребер'я, хрящової частини 5 ребра зліва, перикарда, передньої стінки лівого шлуночка серця, що супроводжувалося лівобічним гемотораксом, гемоперикардом із тампонадою серця кров'ю, травматичним шоком тяжкого ступеня, що належить до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати в частині призначеного покарання, у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої.
Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винною у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення та призначити покарання за ч.1 ст.121 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі.
В решті вирок суду залишити без змін.
Не оспорюючи фактичних обставин справи та доведеності вини ОСОБА_7 , вважає, що вирок є незаконним та підлягає скасуванню у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, що призвело до м'якості призначеного покарання обвинуваченій, оскільки призначене покарання не сприятиме її виправленню та запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так й іншими особами.
Зазначає, шо суд не надав належної і достатньої правової оцінки тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, його суспільної небезпечності, невизнання вини у скоєному та намагання уникнути відповідальності, за весь час судового розгляду жодної нотки обвинуваченої на каяття за скоєне не прослідковується.
Від обвинуваченої та в її інтересах захисника ОСОБА_8 надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких вони просять апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, заперечення захисника та обвинувачуваної на апеляційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали провадження, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, при обставинах викладених у вироку суду та кваліфікація її дій, в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому відповідно до ст. 404 КПК України, апеляційним судом не перевіряється.
Відповідно до ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Як визначено в ст. 65 КК України суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
2. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Частиною 1 ст. 75 КК України визначено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
На переконання апеляційного суду суд першої інстанції призначаючи ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, належним чином виконав вимоги ст.ст. 50, 65 КК України, врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, особу засудженої, обставини вчиненого.
Судом враховано те, що ОСОБА_7 раніше не судима, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, з нею проживає також і повнолітня донька, працює, думку потерпілого, який просив її суворо не карати, те, що вона надала першу медичну допомогу, попросила сусідку викликати швидку допомогу, шкодує про вчинене, відсутність обставин, які обтяжують покарання, позитивно характеризується за місцем проживання.
Колегія суддів, також враховує думку потерпілого та його показання щодо обставин конфлікту з обвинуваченою, який вказав, що прийшов в нетверезому стані до колишньої співмешканки з'ясувати стосунки, розпочав сварку з ревнощів, двічі вдарив ОСОБА_7 по обличчю.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що призначене обвинуваченій ОСОБА_7 покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України не суперечить загальним засадам призначення кримінального покарання, є необхідним для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень і необхідності в ізоляції обвинуваченої від суспільства не вбачає, а тому апеляційна скарга прокурора про м'якість призначеного засудженій покарання не підлягає задоволенню.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які давали б підстави для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_10 залишити без задоволення, а вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 травня 2024 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді: