Справа № 127/33634/24
Провадження 2/127/4943/24
16 грудня 2024 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Сунько Я.Р.
розглянувши в спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу № 127/33634/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
10.10.2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Мотивувала позов тим, що шлюб із відповідачем був розірваний рішенням суду від 16.12.2014 року. Вони є батьками доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка досягла повноліття, однак навчається у Вінницькому медичному фаховому коледжі ім. акад. Д.К. Заболотного на 3 курсі на денному відділенні по спеціальності: медсестринство, сестринська справа. Вартість навчання - 21 440 грн. на рік. Стипендії не отримує. Термін навчання - до 30.06.2026 року.
Донька проживає з матір'ю та знаходиться на її утриманні.
Відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки ОСОБА_4 , яка досягла повноліття, але продовжує навчання, не надає.
Позивач ОСОБА_1 просила суд стягнути на її користь з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 10.10.2024 року і на період навчання у Вінницькому медичному фаховому коледжі ім. акад. Д.К. Заболотного, але не більше, ніж до досягнення 23 річного віку.
11.10.2024 року було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі, яка розглядається з викликом учасників справи.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась. Надала заяву про розгляд справи у її відсутності. Просила позовні вимоги зодоволити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений завчасно за місцем реєстрації проживання, відзиву на позов, заяв про відкладення засідання не подавав.
Враховуючи неявку учасників справи суд вважав можливим розглянути справу у їх відсутність та ухвалити відповідно до ст. 280-282 ЦПК України заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
В судове засідання третя особа - ОСОБА_3 не з'явилась. Надала заяву про розгляд справи у її відсутності. Просила позовні вимоги ОСОБА_1 зодоволити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Її батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .
Згідно довідок від 30.09.2024, від 01.10.2024 року, ОСОБА_3 навчається у Вінницькому медичному фаховому коледжі ім. акад. Д.К. Заболотного на 3 курсі на денному відділенні по спеціальності: медсестринство, сестринська справа. Вартість навчання - 21 440 грн. на рік. Стипендії не отримує. Термін навчання з 01.09.2022 року до 30.06.2026 року.
Донька проживає з матір'ю та знаходиться на її утриманні.
Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання доньки ОСОБА_4 , яка досягла повноліття, але продовжує навчатись.
Згідно повідомлення з Крижопільського відділу ДВС в Тульчинському районі Вінницької області від 06.09.2024 року, ОСОБА_1 отримувала аліменти на підставі виконавчого листа № 127/3164/21, виданого 27.05.2021 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_2 на її користь на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку щомісяця, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.02.2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Станом на 01.09.2024 року заборгованість по аліментам відсутня.
Правовідносини виникли між сторонами з приводу обов'язку батьків утримувати повнолітніх дітей та його виконання, тому при вирішенні спору суд застосовує відповідні норми СК України.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України встановлено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.
Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону України «Про освіту»).
Згідно ст. 199 СК України, якщо повнолітні син, дочка навчаються і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дітей у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Отже, стягнення з батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання та у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується з соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 337/642/22 (провадження № 61-9686св23) зроблено висновок: «обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу».
У постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) зроблено висновок: «Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження».
У постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) зроблено висновок: «стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами».
Враховуючи, що донька ОСОБА_6 , яка досягла повноліття, проживає з матір'ю та знаходиться на її утриманні, навчається на денному відділенні у коледжі, не має власного доходу, має необхідність у харчуванні та одязі, витратах на проїзд, витратах, пов'язаних із організацією навчального процесу, суд дійшов висновку, що у зв'язку з продовженням навчання позивач потребує матеріальної допомоги, яку мають надавати, як мати, так і батько.
Відповідач ОСОБА_2 свого відношення до позову ніяким чином не висловив.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини суд враховує матеріальне становище платника аліментів, обов'язок обох батьків у рівному обсязі утримувати дитину на належному рівні, а також те, що дитина, яка продовжує навчання, безсумнівно потребує принаймні мінімальних витрат на власне утримання.
Враховуючи наведене, баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи з 10.10.2024 року на період навчання ОСОБА_5 в медичному фаховому коледжі, але більше, ніж до досягнення нею 23 річного віку.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір за ставками 2024 року, в розмірі 1 211,20 грн., оскільки позивач при зверненні до суду з даним позовом від сплати судового збору була звільнена на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 180, 182, 183, 191, 199, 200 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 10, 76-82, 89, 141, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, суд,
позов задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 , прож. : АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 10.10.2024 року і на період навчання у Вінницькому медичному фаховому коледжі ім. акад. Д.К. Заболотного, але не більше, ніж до досягнення 23 річного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1 211,20 грн.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складене 16 грудня 2024 року.
Суддя: