Справа №127/27876/24
Провадження №1-кп/127/778/24
23 грудня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
сторони захисту: адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нефтекамськ, Башкирська АРСР, громадянина російської федерації, голови адміністрації міського округу м. Уфа Республіки Башкортостан, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , відоме місце перебування: АДРЕСА_2 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024020000000162 від 29.07.2024, -
Громадянин російської федерації ОСОБА_5 , перебуваючи на території російської федерації, будучи головою адміністрації міського округу м. Уфа Республіки Башкортостан, перебуваючи на вказаній посаді з 16.03.2022 (з 14.02.2022 до 16.03.2022 - в.о. голови адміністрації міського округу м. Уфа Республіки Башкортостан) та виконуючи при цьому адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, маючи в своєму підпорядкуванні значне коло осіб з числа державних службовців органів місцевого самоврядування м. Уфа Республіки Башкортостан, діючи за попередньою змовою із невстановленими слідством особами, досудове розслідування стосовно яких здійснюється у первинному кримінальному провадженні, зокрема, із посадовими особами Центру підтримки учасників СВО та їх сімей, створеного в адміністрації міського округу м. Уфа Республіки Башкортостан, з моменту оголошення початку так званої «спеціальної військової операції», тобто з 24.02.2022 й по теперішній час, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, на виконання спільного кримінально протиправного умислу, спрямованого на матеріальне забезпечення та фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, використовуючи своє становище голови адміністрації міського округу м. Уфа Республіки Башкортостан, як особисто, так і через надання відповідних доручень, вчиняв дії, спрямовані на матеріальне забезпечення шляхом придбання та подальшої передачі матеріальних ресурсів у вигляді військової техніки, обладнання, амуніції, засобів індивідуального захисту, медичних препаратів, продуктів харчування, будівельних матеріалів та інших матеріальних цінностей представникам військових формувань російської федерації, які, у свою чергу, використовували їх з метою захоплення території України, тобто зміни меж території та державного кордону України та порушення порядку, встановленого Конституцією України, під час ведення повномасштабної війни російської федерації проти України.
При цьому, ОСОБА_6 та інші підпорядковані йому службові особи місцевого самоврядування м. Уфа Республіки Башкортостан, що діяли за його дорученням та за попередньою змовою із останнім, реалізуючи спільний кримінально протиправний умисел, спрямований на надання матеріальних ресурсів для здійснення фінансування дій, вчинених представниками військових формувань російської федерації з метою зміни меж території та державного кордону України та порушення порядку, встановленого Конституцією України, використовуючи механізм доведення інформації до необмеженого кола осіб, розміщували у відповідних текстових, фото- та відео- публікаціях на веб ресурсах російських засобів масової інформації відомості у вигляді звітів перед жителями російської федерації та Республіки Башкортостан про перелік придбаних та поставлених матеріальних цінностей підрозділам військових формувань держави - агресора.
Так, ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем виконання своїх службових обов'язків як голови адміністрації міського округу м. Уфа Республіки Башкортостан за адресою: російська федерація, Республіка Башкортостан, м. Уфа, проспект Октября, 120, діючи за попередньою змовою групою осіб, підтримуючи російську агресію проти України та наративи російської пропаганди, реалізовуючи кримінально протиправний умисел, спрямований на матеріальне забезпечення представників військових формувань російської федерації, що задіяні у так званій «зоні проведення спеціальної військової операції», маючи корисливі мотиви щодо збереження власних активів та можливості здійснення власної політичної та іншої діяльності у російській федерації, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23.01.2023, за результатами проведеної зустрічі з учасниками так званої «спеціальної військової операції», повідомив, що за його дорученням підпорядковані йому службові особи органів місцевого самоврядування м. Уфа Республіки Башкортостан забезпечили збір та передачу для потреб представників військових формувань російської федерації, які приймають безпосередню участь у бойових діях проти Сил оборони України на тимчасово окупованих територіях України, матеріальних ресурсів у вигляді тепловізійних монокулярів та предметів одягу.
Про зазначені факти та дії ОСОБА_6 повідомив особисто за результатами проведення вказаної вище зустрічі та передачі матеріальних цінностей в приміщенні адміністрації міського округу м. Уфа Республіки Башкортостан, що, зокрема, знайшло своє відображення у публікації, розміщеній на Інтернет-ресурсі засобу масової інформації за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Надалі, ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем виконання своїх службових обов'язків як голови адміністрації міського округу м. Уфа Республіки Башкортостан за адресою: російська федерація, Республіка Башкортостан, м. Уфа, проспект Октября, 120, продовжуючи діяти за попередньою змовою групою осіб, підтримуючи російську агресію проти України та наративи російської пропаганди, реалізовуючи спільний кримінально протиправний умисел, спрямований на матеріальне забезпечення представників військових формувань російської федерації, що задіяні у так званій «зоні проведення спеціальної військової операції», маючи корисливі мотиви щодо збереження власних активів та можливості здійснення власної політичної та іншої діяльності у російській федерації, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11.07.2023, надав доручення підпорядкованим йому невстановленим службовим особам органів місцевого самоврядування м. Уфа Республіки Башкортостан, забезпечити збір та доставку на тимчасово окуповану державою-агресором територію України так званий «гуманітарний конвой», що складався з двох автомобілів марки «УАЗ» та «Нива», квадрокоптерів, будівельних матеріалів, спецобладнання та інструментів, предметів одягу та гігієни, продуктів харчування і медикаментів та інших матеріальних цінностей, необхідних для потреб представників військових формувань російської федерації, що приймають безпосередню участь у бойових діях проти Сил оборони України на тимчасово окупованих територіях України.
Крім того, на потреби так званої «адміністрації м. Донецька» за дорученням ОСОБА_7 було передано один автомобіль. Про зазначені факти та дії ОСОБА_6 повідомив особисто під час проведення оперативної наради в приміщенні адміністрації міського округу м. Уфа Республіки Башкортостан, що, зокрема, знайшло своє відображення у публікації, розміщеній на Інтернет-ресурсі засобу масової інформації за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
В подальшому, ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, продовжуючи діяти за попередньою змовою групою осіб, підтримуючи російську агресію проти України та наративи російської пропаганди, реалізовуючи спільний кримінально протиправний умисел, спрямований на матеріальне забезпечення представників військових формувань російської федерації, що задіяні у так званій «зоні проведення спеціальної військової операції», маючи корисливі мотиви щодо збереження власних активів та можливості здійснення власної політичної та іншої діяльності у російській федерації, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11.11.2023, особисто виїхав у так звану «зону проведення спеціальної військової операції», розташовану на тимчасово окупованій території України, де передав представникам полку «Башкортостан» матеріальні цінності в складі так званого «ювілейного, сотого гумконвою» для їх подальшого використання представниками військових формувань російської федерації, що приймають безпосередню участь у бойових діях проти Сил оборони України на тимчасово окупованій території України.
Зазначені дії ОСОБА_7 , зокрема, знайшли своє відображення у публікації, розміщеній на Інтернет-ресурсі засобу масової інформації за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 »».
Крім того, ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем виконання своїх службових обов'язків як голови адміністрації міського округу м. Уфа Республіки Башкортостан за адресою: російська федерація, Республіка Башкортостан, м. Уфа, проспект Октября, 120, в результаті здійснення своєї кримінально протиправної діяльності, спрямованої на матеріальне забезпечення представників військових формувань російської федерації, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше 15.11.2023, був нагороджений медаллю «За содействие СВО», що стало відображенням виконання підлеглими йому невстановленими державними службовцями органів місцевого самоврядування м. Уфа Республіки Башкортостан особистих доручень ОСОБА_7 щодо забезпечення збору та доставки на тимчасово окуповану державою-агресором територію України так званих «гуманітарних конвоїв», що організовуються на постійній основі та за безпосередньої участі ОСОБА_7 і складаються з транспортних засобів, будівельних матеріалів, спеціального обладнання, електроінструментів, предметів одягу і гігієни, продуктів харчування і медикаментів, а також інших матеріальних цінностей для їх використання представниками військових формувань російської федерації у так званій «спеціальній військовій операції» на тимчасово окупованій території України.
Крім того, за посередництва та під особистим контролем ОСОБА_7 в адміністрації міського округу м. Уфа Республіки Башкортостан створено і діє на постійній основі так званий «Центр підтримки учасників СВО» та їх сімей, а також здійснюються одноразові виплати учасникам так званої «спеціальної військової операції» у розмірі сто тисяч російських рублів.
Про зазначені факти та дії ОСОБА_6 повідомив особисто після вручення йому вказаної вище медалі в приміщенні адміністрації міського округу м. Уфа Республіки Башкортостан, що, зокрема, знайшло своє відображення у публікації, розміщеній на Інтернет-ресурсі засобу масової інформації за посиланням https://www. bashinform.ru/news/svo/2023-11-15/mera-ufy-ratmira-mavlieva-nagradili-medalyu-za-sodevstvie-svo-3522168?ysclid =lugxk2o3u1986923466 під назвою «Мэра Уфы Ратмира Мавлиева наградили медалью «За содействие СВО».
Також, ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем виконання своїх службових обов'язків як голови адміністрації міського округу м. Уфа Республіки Башкортостан за адресою: російська федерація, Республіка Башкортостан, м. Уфа, проспект Октября, 120, продовжуючи діяти за попередньою змовою групою осіб, підтримуючи російську агресію проти України та наративи російської пропаганди, реалізовуючи спільний кримінально протиправний умисел, спрямований на матеріальне забезпечення представників військових формувань російської федерації, що задіяні у так званій «зоні проведення спеціальної військової операції», у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.02.2024, провів зустріч з учасниками так званої «спеціальної військової операції» та повідомив, що за його дорученням підпорядковані йому службові особи органів місцевого самоврядування м. Уфа Республіки Башкортостан забезпечили збір та доставку на тимчасово окуповані державою-агресором території України так званого «гуманітарного конвою», що складався з двох автомобілів марки «УАЗ», запасних частин до них та інших матеріальних цінностей, необхідних для потреб представників військових формувань російської федерації, що приймають безпосередню участь у бойових діях проти Сил оборони України на тимчасово окупованій території України.
Про зазначені факти та дії ОСОБА_6 повідомив особисто під час проведення вищевказаної зустрічі в приміщенні адміністрації міського округу м. Уфа Республіки Башкортостан, що, зокрема, знайшли своє відображення у публікації, розміщеній на Інтернет-ресурсі засобу масової інформації за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 під назвою «Мэр Уфы провел встречу с участниками СВО».
Відповідно до висновку експерта №003/2 експертного сектору Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України в Управлінні Служби безпеки України у Вінницькій області від 27.05.2024, у наведених вище публікаціях, в яких зафіксовано дії та виступи голови адміністрації міського округу м. Уфа Республіки Башкортостан ОСОБА_5 , містяться висловлювання останнього, зміст яких вказує на здійснення ним дій з метою фінансового та матеріального забезпечення дій, вчинених, з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Судовий розгляд кримінального провадження стосовно обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia).
Так, відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Приймаючи рішення щодо проведення спеціального досудового розслідування та проведення розгляду за процедурою in absentia, слідчий суддя виходив із того, що інкримінований обвинуваченому злочин та його поведінка підпадали під вимоги, зазначені у ч. 2 ст. 297-1 КПК України. Положення закону щодо здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження не визнані неконституційними і є такими, що узгоджуються зі стандартами, визначеними у Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи щодо критеріїв, які регламентують провадження, що здійснюється за відсутності обвинуваченого. Так відповідно до рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи важливою умовою застосування спеціального досудового розслідування та спеціального судового розгляду є те, щоб під час спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження було забезпечено процесуальні права та гарантії осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, зокрема, право обвинуваченого бути поінформованим належним чином про дату слухання справи та про своє право на законне чи інше представництво в суді.
Враховуючи положення КПК України та Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи суд зазначає наступне.
З 24 лютого 2022 року АТ «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до російської федерації.
Відповідно до ч. 4 ст. 548 КПК України оригінал запиту про міжнародно-правову допомогу надсилається за кордон поштою, то в умовах припинення АТ «Укрпошта» приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до російської федерації, виконати вимоги КПК України та міжнародних договорів щодо вжиття необхідних заходів з метою отримання правової допомоги у кримінальному провадженні на території російської федерації немає можливості.
Повістки про виклик ОСОБА_6 , повідомлення йому про підозру, повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України шляхом публікування на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та на стадії судового розгляду на офіційному веб-сайті Вінницького міського суду Вінницької області, а також у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур'єр» в рубриці «Оголошення», а копію процесуальних документів, що підлягали врученню ОСОБА_8 на виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України направлялись захиснику. Будь-які клопотання від обвинуваченого на адресу суду не надходили.
Дорученням центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги адвоката ОСОБА_4 , уповноважено у межах процесуальних прав і обов'язків, визначених ст.ст. 46, 47 КПК України, забезпечити безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_8 .
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 31.07.2024 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно обвинуваченого.
Отже, орган досудового розслідування вживав всіх можливих передбачених КПК України заходів для виклику ОСОБА_7 , щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування.
Після постановлення ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 31.07.2024, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_7 , відповідно до вимог ч. 4 ст. 46, ст. 42, п. 8 ч. 2 ст. 51 та ч. 2 ст. 297-5 КПК України реалізацію прав підозрюваного (обвинуваченого) здійснював його захисник, який отримував необхідні процесуальні документи, знайомився з матеріалами кримінального провадження.
Також, згідно з ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.10.2024 відносно ОСОБА_7 здійснювалось спеціальне судове провадження.
В судовому засіданні приймав участь адвокат ОСОБА_4 , який був захисником на стадії досудового розслідування і обізнаний з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування.
Судом, також, вживалися заходи про виклик обвинуваченого для забезпечення доступу до правосуддя, у зв'язку із чим на кожне судове засідання останній викликався у порядку ст. 323 КПК України. Повістки про виклик опубліковані у газеті «Урядовий кур'єр», а також на офіційному сайті Вінницького міського суду Вінницької області.
Захисник обвинуваченого зазначив, що підзахисний з ним на зв'язок не виходить, а також він здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого: приймав участь у дослідженні доказів, виступав у дебатах.
Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що, як стороною обвинувачення так і судом, вжито достатніх заходів щодо дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_7 на захист та доступ до правосуддя.
Всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачений був поінформований належним чином про дати та час розгляду кримінального провадження, а також дотримані його права на належне представництво у суді.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом.
Судом ретельно та безпосередньо були досліджені наступні докази надані сторонами кримінального провадження, а саме:
- протокол огляду від 03.04.2024, об'єктом якого є відомості розміщені в інтернет-мережі стосовно голови адміністрації міського округу Уфа Республіки Башкортостана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відповідно до якого досліджено наступні публікації:
- «Мэрия Уфы доставила в зону СВО гуманитарную помощь и подарила автомобиль Донецку»: «Представители уфимской администрации на прошлой неделе доставили в зону СВО новую партию гуманитарной помощи. Бойцам передали два автомобиля «УАЗ» и «Нива», бани-бочки, квадрокоптеры, электроприборы, строительные материалы, одежду и предметы личной гигиены, лекарства и продукты. Об этом на оперативном совещании в администрации Уфы рассказал мэр Ратмир Мавлиев. По его словам, делегации мэрии в неформальной обстановке удалось пообщаться с бойцами. «Настроение у ребят достаточно позитивное. Готовы выполнять все поставленные боевые задачи. Несколько вопросов ребят мы решили на месте, несколько необходимо рассмотреть здесь, под протокол», - отметил Мавлиев. Также представители Уфы встретились с главой администрации города Донецка ОСОБА_9 . Для нужд муниципалитета башкирская сторона передала автомобиль. Стороны также договорились о визите донецкой делегации в столицу Башкирии. Мэр Уфы поставил перед командой задачу начать формирование нового гуманитарного конвоя с учетом нужд и просьб военнослужащих»;
- «Мэр Уфы Ратмир Мавлиев уехал к бойцам СВО «на поля»»: «Мэр Уфы Ратмир Мавлиев встретился с бойцами полка «Башкортостан» на месте боевых действий. Столичный глава написал в соцсетях, что «участники СВО вызвали у него чувство гордости». Ратмир Мавлиев заверил бойцов, что им будет оказываться вся необходимая помощь. «Доставили очередной гуманитарный конвой до наших парней из полка «Башкортостан». Каждый из ребят герой. Ежедневно, шаг за шагом они кропотливо и усердно идут к победе. Мы гордимся их выбором и всегда будем во всем поддерживать», - написал Ратмир Мавлиев. Напомним, на этой неделе из Башкирии в зону СВО отправили юбилейный, сотый гумконвой. Отправка груза состоялась в торжественной обстановке.»;
- «Мэра Уфы Ратмира Мавлиева наградили медалью «За содействие СВО»: «Глава администрации Уфы Ратмир Мавлиев награждён медалью «За содействие СВО». Мэр столицы подчеркнул, что полученная награда - для всех уфимцев, которые активно поддерживают военнослужащих в зоне проведения специальной военной операции: предпринимателей, предприятий, организаций, волонтёров и неравнодушных жителей города. Уфа регулярно оказывает гуманитарную помощь бойцам. Из башкирской столицы постоянно выезжают гумконвои, которые доставляют на фронт продукты питания и предметы первой необходимости, транспорт, медикаменты, товары для обустройства быта в полевых условиях, строительные материалы и инструменты, электротехнические товары, хозяйственные принадлежности, одежду и многое другое. Также окружены заботой и вниманием семьи воинов. Кроме того, в Уфе действует Центр поддержки участников СВО и членов их семей. Все обращения, которые поступают через него, рассматриваются оперативно и при личном участии главы администрации ОСОБА_10 . Также мэр города в ходе рабочих поездок регулярно навещает земляков в учебных центрах и зоне СВО. Так, на минувшей неделе состоялась очередная такая встреча с бойцами из полка «Башкортостан». Добавим, сегодня стало известно, что Общественный фонд развития Уфы принял решение продлить срок единовременной выплаты участникам специальной военной операции в размере ста тысяч рублей, заключившим контракт с Вооружёнными силами рф, сообщили «Башинформу» в столичной администрации.»;
- «Мэр Уфы провел встречу с участниками СВО»: «Глава администрации Уфы Ратмир Мавлиев встретился с участниками СВО, которые прибыли домой в отпуск. По словам мэра, администрация продолжает помогать бойцам. Так, недавно в зону СВО были доставлены два УАЗа, запчасти и другие вещи. «Всегда с ними на связи и готовы поддержать», - сказал Ратмир Мавлиев.»;
- «Мэр Уфы пообещал и дальше помогать бойцам в зоне СВО»: «Мэр Уфы Ратмир Мавлиев сообщил, что сегодня, 28 января, в зону проведения военной спецоперации после краткосрочного отпуска возвращаются бойцы добровольческих батальонов из Башкирии. Всего в отпуск приехали 22 военнослужащих, в том числе и несколько раненых, которые будут проходить реабилитацию. - Передали тепловизионные монокуляры, теплую одежду, - отметил мэр. - Все остальное привезем сами дополнительно. Ждем парней дома, с победой. Ратмир Мавлиев уже встречался с бойцами несколько дней назад. - Они озвучили свои вопросы и предложения, - рассказал глава администрации. - Все обсудим и проработаем.» (т.1 а.с. 144-180);
- висновок експерта №003/2 від 27.05.2024, відповідно до якого у наданих на дослідження матеріалах (публікаціях, відеофайлах, посиланнях, статтях), в яких зафіксовано виступи ОСОБА_5 , містяться висловлювання останнього, зміст яких вказує на здійснення ним дій з метою фінансового або матеріального забезпечення дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Разом з тим, в об'єктивному змісті наданих на дослідження матеріалів (публікацій) міститься: пособництво державі-агресору з метою завдання шкоди Україні; заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році; глорифікація осіб, які здійснювали та здійснюють збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році; підтримка учасників «СВО» та членів їхніх родин («в Уфе действует Центр поддержки участников СВО и членов их семей.»); а також возвеличення (глорифікація) особи, котру відзначили медаллю за «сприяння СВО», котра допомагає здійснювати збройну агресію Російської Федерації проти України (т.1 а.с. 184-198).
Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, наступні матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення, а саме:
- витяг з кримінального провадження №22024020000000162 від 29.07.2024, №22024020000000083 від 20.03.2024 (т.1 а.с. 80, 89);
- постанова про призначення групи прокурорів від 29.07.2024, від 21.03.2024 (т.1 а.с. 81, 82, 140, 141);
- постанова про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування від 30.07.2024, від 20.03.2024 (т.1 а.с. 83, 84, 92);
- постанова про виділення матеріалів досудового розслідування, визначення підслідності та місця проведення досудового розслідування від 29.07.2024 (т.1 а.с. 85-88);
- повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 19.03.2024 (т.1 а.с. 90);
- повідомлення про початок досудового розслідування від 20.03.2024 (т.1 а.с. 91);
- доручення про проведення слідчих (розшукових) дій від 21.03.2024 (т.1 а.с. 93, 94);
- узагальнені дані (паспорт) Республіки Башкортостан рф (т.1 а.с. 95-136);
- постанова про визначення підслідності та місці проведення досудового розслідування від 21.03.2024 (т.1 а.с. 137-139);
- постанова про призначення судово-лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 08.04.2024 (т.1 а.с. 181-183);
- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави від 31.07.2024 (т.1 а.с. 202-210), оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними особами.
Дослідивши та проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до наступного висновку
Так, відповідно до Конституції України - Основного Закону України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Виключно законами України встановлюються порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України.
Згідно ст.ст. 132-134 Конституції України, територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
Однак, з метою зміни меж території та державного кордону України під безпосереднім керівництвом та контролем осіб з числа політичного й військового керівництва російської федерації 07 квітня 2014 року на території Донецької області України створено терористичну організацію «Донецька народна республіка», а 27 квітня 2014 року на території Луганської області України - терористичну організацію «Луганська народна республіка», у складі яких утворені незаконні збройні формування.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», датою початку тимчасової окупації російською федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими російською федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією російської федерації) починаючи з 07 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України. Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону, державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. При цьому, ефективний контроль та координацію діяльності цих терористичних організацій, як і їх фінансове та матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється представниками влади держави-агресора російської федерації та її Збройних Сил.
Визнання Верховною Радою України так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки» терористичними організаціями, як і численні злочини вчинені їх представниками, знайшли своє відображення у Заяві Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України», схваленій постановою Верховної Ради України від 22 липня 2014 року №1596-VII, Заяві Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтримуваного російською федерацією міжнародного тероризму», схваленій постановою Верховної Ради України від 22 липня 2014 року №1597-VІІ, Зверненні Верховної Ради України до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав - членів ЄЄ, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому постановою Верховної Ради України від 14 січня 2015 року №106-VIII, Заяві Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії російської федерації та подолання її наслідків», схваленій постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року №337-VIII, Заяві Верховної Ради України щодо ескалації російсько-українського збройного конфлікту від 30 березня 2021 року №1356-ІХ, Заяві Верховної Ради України у зв'язку з визнанням російською федерацією незалежності незаконних самопроголошених утворень на тимчасово окупованих територіях окремих районів Донецької та Луганської областей України від 22 лютого 2022 року №2093-ІХ, Заяві Верховної Ради України у зв'язку із злочинними рішеннями керівництва російської федерації щодо спроби анексії тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України від 6 жовтня 2022 року №2632-ІХ.
Враховуючи викладене, так звані «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка» є стійкими об'єднаннями невизначеної кількості осіб (більше трьох), створені з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», є терористичними організаціями.
Основними завданнями учасників указаних терористичних організацій є повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. Керівники терористичних організацій так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки», за сприяння та координації представників влади російської федерації, провели фіктивні референдуми про відокремлення Донецької і Луганської областей від України та проголошення їх незалежними «державами».
В подальшому, з метою створення приводів для ескалації і спроби виправдання своєї агресії перед світовою спільнотою, громадянами України, що проживають на тимчасово окупованих територіях, 21 лютого 2022 року російською федерацією визнано так звані «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами. Так, 21 лютого 2022 року підписано так звані Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу між російською федерацією і Донецькою Народною Республікою, а також Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу між російською федерацією і Луганською Народною Республікою. Зазначені Договори ратифіковані шляхом прийняття 22 лютого 2022 року Державною думою відповідного Федерального закону, який затверджений Радою Федерації. Після цього, 30 вересня 2022 року підписано так звані Договори про прийняття до складу російської федерації Донецької Народної Республіки, Луганської Народної Республіки, Запорізької області та Херсонської області та утворення нових суб'єктів російської федерації, які ратифіковано шляхом прийняття 03 жовтня 2022 року Державною думою відповідних Федеральних законів, які затверджені Радою Федерації.
Верховною Радою України, як єдиним законодавчим органом державної влади, констатовано віднесення так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки» до терористичних організацій, а відповідних осіб, які забезпечують їх функціонування, як учасників терористичної організації, рішуче засуджено підписання російською федерацією нікчемних «міжнародних угод» із так званими «Донецькою народною республікою» та «Луганською народною республікою».
Крім того, відповідно до вимог Конституції України перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч вимогам Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року, Гельсінського заключного акту 1975 року, Гаазької конвенції 1907 року, Женевських конвенцій 1949 року та інших міжнародно-правових актів є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент російської федерації та інші високопосадові представники влади держави-агресора, діючи всупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 року та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту Організації Об'єднаних Націй, Декларацій Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (XXV), від 21.12.1965 №2131 (XX), від 14.12.1974 №3314 (XXIX), спланували, підготували і розв'язали повномасштабну агресивну війну проти України, шляхом віддання наказу на збройне вторгнення підрозділів Збройних Сил російської федерації на територію України.
24 лютого 2022 року приблизно о 05:00 годині російська федерація, за результатами здійснених нею підготовчих неправомірних дій, розпочала так звану «спеціальну військову операцію» в Україні, про що оголосив президент російської федерації.
Надалі, Збройні Сили російської федерації, які діяли за наказом вищого політичного та військового керівництва, вторглися на територію Україну шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно увійшли на територію Україну через державні кордони України в Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, цивільні та інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське, оборонне значення, та здійснили окупацію частини території України, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків.
Аналогічні дії були вчинені підрозділами терористичних організацій самопроголошених «Луганської народної республіки» та «Донецької народної республіки», які увійшли до складу Збройних Сил російської федерації.
Згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжено Указами Президента України та який діє на даний час.
Укази Президента України про введення воєнного стану в Україні, відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 85 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», затверджені Верховною Радою України шляхом прийняття відповідних законів.
Незважаючи на те, що вищенаведеними міжнародними документами закріплено обов'язок держав утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності, інших дій, що заборонені міжнародним гуманітарним правом, російська федерація, у порушення Статуту ООН, ігноруючи норми міжнародного права та рішення міжнародних органів, продовжила агресію проти України шляхом застосування збройної сили проти суверенітету, територіальної недоторканності, політичної незалежності України, а також продовжила здійснювати вторгнення та раніше розпочату у 2014 році окупацію території України.
Таким чином, суд вважає загальновідомими і такими, що не потребують доказування в межах даного кримінального провадження факти того, що тимчасова окупація з боку рф частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20.02.2014 та повномасштабного вторгнення рф на територію України 24.02.2022, а також анексія з боку рф частини території України є за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами рф, а також «нормативними актами» самопроголошених суб'єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.
Надані стороною обвинувчення докази, які були досліджені судом, повністю доводять вину ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Зокрема, з наданих протоколів огляду встановлено, що ОСОБА_5 дійсно будучи головою адміністрації міського округу м. Уфа Республіки Башкортостан, виконуючи при цьому адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, маючи в своєму підпорядкуванні значне коло осіб з числа державних службовців органів місцевого самоврядування м. Уфа Республіки Башкортостан, діючи за попередньою змовою із невстановленими слідством особами, вчиняв дії, спрямовані на матеріальне забезпечення шляхом придбання та подальшої передачі матеріальних ресурсів у вигляді військової техніки, обладнання, амуніції, засобів індивідуального захисту, медичних препаратів, продуктів харчування, будівельних матеріалів та інших матеріальних цінностей представникам військових формувань російської федерації, які, у свою чергу, використовували їх з метою захоплення території України, тобто зміни меж території та державного кордону України та порушення порядку, встановленого Конституцією України, під час ведення повномасштабної війни російської федерації проти України.
Дані обставини також, підтверджуються проведеною експертизою №003/2 від 27.05.2024, відповідно до якої у наданих на дослідження матеріалах (публікаціях, відеофайлах, посиланнях, статтях), в яких зафіксовано виступи ОСОБА_5 , містяться висловлювання останнього, зміст яких вказує на здійснення ним дій з метою фінансового або матеріального забезпечення дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Будь-яких інших доказів, які б спростовували обставини викладені в обвинувальному акті, що підтверджені письмовими доказами, в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
Крім того, заперечення сторони захисту, щодо відсутності в діях ОСОБА_5 умислу на вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є лише припущеннями та не підтвердженні жодними доказами.
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, поза розумним сумнівом.
Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_5 здійснював фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 110-2 КК України.
У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 110-2 КК України відноситься до тяжкого злочину.
Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_5 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання та обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність пом'якшуючих покарання обставин, те що вчинений ним злочин відноситься до злочинів проти основ Національної безпеки України, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі строком в межах санкції встановленої ч. 3 ст. 110-2 КК України, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування будь-яких рівнів та конфіскацією всього належного йому майна.
Також, призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч. 2 ст. 52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання обвинуваченому не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, є необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення ОСОБА_5 та іншими особами кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України - залишити без змін до моменту його затримання на виконання вироку суду.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з дня його затримання на виконання вироку суду.
Також, відповідно до ст. ст. 124, 126 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави Україна процесуальні витрати у відшкодування вартості проведення судової експертизи (т.1 а.с. 199), оскільки її проведення було зумовлено розслідуванням вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 124, 126, 193, 297-1, 297-5, 323, 337, 368-371, 374, 548, 615 КПК України, ст. 12, 52, 59, 65-67, 110-2 КК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України та призначити йому покарання у виді восьми років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування будь-яких рівнів на строк до трьох років та з конфіскацією всього належного йому майна.
Початок строку відбування основного покарання рахувати з дня затримання ОСОБА_5 на виконання вироку.
Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України - залишити без змін до моменту його затримання на виконання вироку суду.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави Україна процесуальні витрати в загальній сумі 11359,20 грн. у відшкодування вартості проведення судової експертизи в кримінальному провадженні.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.
Суддя: