Справа №127/27980/24
Провадження №1-кп/127/780/24
23 грудня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
сторони захисту: адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сайраново, Ішимбайського району, Башкирської АРСР, громадянина російської федерації, глави Республіки Башкортостан, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , відоме місце перебування: АДРЕСА_2 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024020000000161 від 29.07.2024, -
Громадянин російської федерації ОСОБА_5 , перебуваючи на території російської федерації, будучи Главою Республіки Башкортостан, перебуваючи на даній посаді з 19.09.2019 та виконуючи при цьому адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, маючи в своєму підпорядкуванні значне коло осіб з числа державних службовців органів Республіки Башкортостан російської федерації, маючи корисливі мотиви щодо збереження власних активів та можливості здійснення власної діяльності у російській федерації, діючи за попередньою змовою із невстановленими слідством особами, досудове розслідування стосовно яких здійснюється у первинному кримінальному провадженні, з моменту оголошення початку так званої «спеціальної військової операції», тобто з 24.02.2022 й по теперішній час, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, на виконання спільного кримінально протиправного умислу, спрямованого на матеріальне забезпечення та фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України та порушення порядку, встановленого Конституцією України, використовуючи своє становище Глави Республіки Башкортостан та адміністративний вплив, як особисто, так і через надання відповідних доручень, вчиняв дії, спрямовані на матеріальне забезпечення шляхом придбання та подальшої передачі матеріальних цінностей у вигляді військової техніки, обладнання, амуніції, медичних препаратів, продуктів харчування, будівельних матеріалів та інших ресурсів представникам військових формувань російської федерації, які, у свою чергу, використовували їх з метою захоплення території України, тобто зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, під час ведення повномасштабної війни російської федерації проти України.
При цьому, ОСОБА_5 та інші підпорядковані йому невстановлені службові особи органів державної влади Республіки Башкортостан, що діяли за його дорученням та за попередньою змовою із останнім, реалізуючи спільний кримінально протиправний умисел, спрямований на надання матеріальних цінностей для здійснення фінансування дій, вчинених представниками військових формувань російської федерації, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, використовуючи механізм доведення інформації до необмеженого кола осіб, розміщували у відповідних текстових, фото- та відео- публікаціях на веб-ресурсах російських засобів масової інформації відомості у вигляді звітів перед жителями російської федерації та Республіки Башкортостан про перелік придбаних та поставлених матеріальних цінностей підрозділам військових формувань держави-агресора.
Так, ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Сочі Краснодарського краю російської федерації, діючи за попередньою змовою групою осіб, підтримуючи російську агресію проти України та наративи російської пропаганди, реалізовуючи спільний кримінально протиправний умисел, спрямований на матеріальне забезпечення представників військових формувань російської федерації, що задіяні у так званій «зоні проведення спеціальної військової операції», маючи корисливі мотиви щодо збереження власних активів та можливості здійснення власної політичної та іншої діяльності у російській федерації, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22.09.2023, прийняв участь у форумі журналістики під назвою «Вся россия-2023», в ході якого повідомив учасникам вказаного заходу про практику відправки посадовими особами Уряду Республіки Башкортостан так званих «гуманітарних конвоїв» у так звану «зону спеціальної військової операції» на тимчасово окупованій території України, до складу яких щоразу входять декілька десятків вантажних автомобілів із продуктами харчування, будівельною технікою і матеріалами, засобами безпілотної авіації, автомобілями з підвищеною прохідністю, засобами гігієни і медикаментами, а також оснащенням для підрозділів Збройних Сил російської федерації, які приймають безпосередню участь у бойових діях проти Сил оборони України на тимчасово окупованих територіях України.
Зазначені дії ОСОБА_5 , які вчинялися спільно з іншими невстановленими особами, зокрема, знайшли своє відображення у публікації, розміщеній на Інтернет-ресурсі засобу масової інформації за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою « ОСОБА_6 рассказал, как формируют гумконвои в зону СВО».
В подальшому, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем виконання своїх службових обов'язків як глави Республіки Башкортостан у Будинку Республіки за адресою: російська федерація, Республіка Башкортостан, м. Уфа, вулиця Тукаєва, 46, продовжуючи діяти за попередньою змовою групою осіб, підтримуючи російську агресію проти України та наративи російської пропаганди, реалізовуючи спільний кримінально протиправний умисел, спрямований на матеріальне забезпечення представників військових формувань російської федерації, що задіяні у так званій «зоні проведення спеціальної військової операції», маючи корисливі мотиви щодо збереження власних активів та можливості здійснення власної політичної та іншої діяльності у російській федерації, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 15.02.2024, надав доручення підпорядкованим йому службовим особам органів державної влади Республіки Башкортостан, забезпечити збір та доставку на тимчасово окуповану державою-агресором територію України так званий «гуманітарний конвой», що складався з сімнадцяти автомобілів, в тому числі техніки підвищеної прохідності, будівельних матеріалів, спеціального обладнання та інструментів, запасних частин, маскувальних сіток, предметів одягу та гігієни, продуктів харчування і медикаментів, інших матеріальних цінностей, необхідних для потреб представників військових формувань російської федерації, що приймають безпосередню участь у бойових діях проти Сил оборони України на тимчасово окупованих територіях України.
Зазначені дії ОСОБА_5 , які вчинялися спільно з іншими невстановленими особами, зокрема, знайшли своє відображення у публікації, розміщеній на інтернет-ресурсі засобу масової інформації за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 ХР під назвою «Участники СВО из Башкирии получили с гумконвоем НОМЕР_1 автомобилей и стройматериалы».
Крім того, ОСОБА_5 , продовжуючи діяти за попередньою змовою групою осіб, підтримуючи російську агресію проти України та наративи російської пропаганди, реалізовуючи спільний кримінально протиправний умисел, спрямований на матеріальне забезпечення представників військових формувань російської федерації, що задіяні у так званій «зоні проведення спеціальної військової операції», маючи корисливі мотиви щодо збереження власних активів та можливості здійснення власної політичної та іншої діяльності у російській федерації, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 13.03.2024, передав директору Федеральної служби військ національної гвардії російської федерації ОСОБА_7 сертифікати на вісімнадцять броньованих автомобілів марки «Урал», а в подальшому безпосередньо й самі транспортні засоби, для їх використання представниками військових формувань російської федерації у так званій «спеціальній військовій операції» на тимчасово окупованій території України.
Зазначені дії ОСОБА_5 , які вчинялися спільно з іншими невстановленими особами, зокрема, знайшли своє відображення у публікації, розміщеній на інтернет-ресурсі засобу масової інформації за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою « ОСОБА_8 передала 18 бронированных автомобилей «Урал» на нужды СВО».
Відповідно до висновку експерта №004/2 експертного сектору Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України в Управлінні Служби безпеки України у Вінницькій області від 14.06.2024, у наведених вище публікаціях, в яких зафіксовано дії та виступи глави Республіки Башкортостан ОСОБА_5 , містяться висловлювання останнього, зміст яких вказує на здійснення ним дій з метою матеріального (у тому числі зброєю) забезпечення дій окупантів (представників збройних сил та інших військових формувань російської федерації), які здійснюють збройну агресіюр російської федерації проти України, розпочату у 2014 році.
Судовий розгляд кримінального провадження стосовно обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia).
Так, відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Приймаючи рішення щодо проведення спеціального досудового розслідування та проведення розгляду за процедурою in absentia, слідчий суддя виходив із того, що інкримінований обвинуваченому злочин та його поведінка підпадали під вимоги, зазначені у ч. 2 ст. 297-1 КПК України. Положення закону щодо здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження не визнані неконституційними і є такими, що узгоджуються зі стандартами, визначеними у Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи щодо критеріїв, які регламентують провадження, що здійснюється за відсутності обвинуваченого. Так відповідно до рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи важливою умовою застосування спеціального досудового розслідування та спеціального судового розгляду є те, щоб під час спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження було забезпечено процесуальні права та гарантії осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, зокрема, право обвинуваченого бути поінформованим належним чином про дату слухання справи та про своє право на законне чи інше представництво в суді.
Враховуючи положення КПК України та Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи суд зазначає наступне.
З 24 лютого 2022 року АТ «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до російської федерації.
Відповідно до ч. 4 ст. 548 КПК України оригінал запиту про міжнародно-правову допомогу надсилається за кордон поштою, то в умовах припинення АТ «Укрпошта» приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до російської федерації, виконати вимоги КПК України та міжнародних договорів щодо вжиття необхідних заходів з метою отримання правової допомоги у кримінальному провадженні на території російської федерації немає можливості.
Повістки про виклик ОСОБА_5 , повідомлення йому про підозру, повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України шляхом публікування на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та на стадії судового розгляду на офіційному веб-сайті Вінницького міського суду Вінницької області, а також у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур'єр» в рубриці «Оголошення», а копію процесуальних документів, що підлягали врученню ОСОБА_9 на виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України направлялись захиснику. Будь-які клопотання від обвинуваченого на адресу суду не надходили.
Дорученням центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги адвоката ОСОБА_4 , уповноважено у межах процесуальних прав і обов'язків, визначених ст.ст. 46, 47 КПК України, забезпечити безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_5 .
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 31.07.2024 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно обвинуваченого.
Отже, орган досудового розслідування вживав всіх можливих передбачених КПК України заходів для виклику ОСОБА_5 , щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування.
Після постановлення ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 31.07.2024, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 , відповідно до вимог ч. 4 ст. 46, ст. 42, п. 8 ч. 2 ст. 51 та ч. 2 ст. 297-5 КПК України реалізацію прав підозрюваного (обвинуваченого) здійснював його захисник, який отримував необхідні процесуальні документи, знайомився з матеріалами кримінального провадження.
Також, згідно з ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.10.2024 відносно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне судове провадження.
В судовому засіданні приймав участь адвокат ОСОБА_4 , який був захисником на стадії досудового розслідування і обізнаний з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування.
Судом, також, вживалися заходи про виклик обвинуваченого для забезпечення доступу до правосуддя, у зв'язку із чим на кожне судове засідання останній викликався у порядку ст. 323 КПК України. Повістки про виклик опубліковані у газеті «Урядовий кур'єр», а також на офіційному сайті Вінницького міського суду Вінницької області.
Захисник обвинуваченого зазначив, що підзахисний з ним на зв'язок не виходить, а також він здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого: приймав участь у дослідженні доказів, виступав у дебатах.
Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що, як стороною обвинувачення так і судом, вжито достатніх заходів щодо дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_5 на захист та доступ до правосуддя.
Всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачений був поінформований належним чином про дати та час розгляду кримінального провадження, а також дотримані його права на належне представництво у суді.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом.
Судом ретельно та безпосередньо були досліджені наступні докази надані сторонами кримінального провадження, а саме:
- протокол огляду від 28-29 березня 2024, об'єктом якого є відомості розміщені в інтернет-мережі стосовно тимчасово виконуючого обов'язки Президента Республіки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до якого досліджено наступні публікації:
- « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». із наступним текстом: «В зону специальной военной операции по поручению ОСОБА_11 прибыл 113-й гуманитарный конвой. Военнослужащие из республики получили автомобили, в том числе высокой проходимости, а также древесину, инструменты, оргтехнику и спецоборудование и другие необходимые вещи. Груз собран жителями ряда районов и городов региона. Гуманитарная миссия 15 февраля выдвинулась из логистического центра формирования гуманитарных конвоев, расположенного на территории Башсельхозтехники. Автоколонна, состоящая из 15 большегрузов и машин сопровождения, доставила военнослужащим батальонов имени Шаймуратова и Достовалова, а также подразделениям мотострелкового полка «Башкортостан» гуманитарный груз из Янаульского, Кигинского, Иглинского, Дюртюлинского, Аургазинского, Мечетлинского районов, а также городов Октябрьский и Межгорье. В состав груза вошли 17 автомобилей, в том числе техника повышенной проходимости - УАЗы, «Нивы». Башкирские подразделения также получили ГАЗелъ и несколько легковых автомобилей, которые тоже требуются в зоне СВО. Кроме того фуры отвезли воинам по их заявкам мобильные бани, пиломатериалы, дрова, генераторы, бензопилы, кабель, сетку-рабицу, строительные материалы и инструменты, запчасти к автомобилям, газовые баллоны, пластиковые контейнеры и бочки, печи. Все эти вещи необходимы военнослужащим при обустройстве мест дислокации, как на передовой, так и ротации. Кроме того, воины получили маскировочные сети, постельное бельё, тёплая одежду, гигиенические принадлежности, продукты питания, медикаменты и посылки от родственников. В день выезда гуманитарной колонны вице-премьер правительства ОСОБА_12 поблагодарил глав районных и городских администраций, общественные организации, предприятия и активних жителей республики за помощь в формировании адресного гуманитарного груза. Он отметил, что их помощь неоценима и очень важна для башкирских воинов. «Спасибо всем, кто принимает участие в формировании и сопровождении конвоев с грузом. Ваша поддержка, ваше участие очень ценно. Отдельное спасибо водителям колонны. Они достойно выполняют поставленные задачи по доставке гуманитарного груза. Многие из них едут на Донбасс не в первый раз, за их плечами десятки рейсов к бойцам, которые всегда ждут нас», - сказал вице-премьер. Перед тем как колонна тронулась в путь, ОСОБА_13 от имени ОСОБА_11 вручил водителям благодарственные письма. За мужество и высокий профессионализм при доставке гуманитарного груза военнослужащим из республики отмечены ОСОБА_14 и ОСОБА_15 . С гуманитарным конвоем в зону СВО вернулись несколько бойцов, находившихся в республике в краткосрочном отпуске. Один из них передал ОСОБА_16 памятный сувенир, выполненный в виде воина спецоперации. «Мы благодарны Главе ОСОБА_10 и правительству республики, своим землякам за помощь нашим парням. Она нам очень необходима. Скоро вернёмся с Победой», - сказал военнослужащий с позывным «Купол». «Мы всегда за вас переживаем, думаем о вас и будем помогать вам. Не сомневайтесь. Также под нашей защитой ваши родные и близкие. Передавайте приветы личному составу. Вы - настоящие герои, мы гордимся вашим мужеством, которое вы проявляете при выполнении задач, поставленных президентом России и генштабом вооружённых сил нашей страны», - поблагодарич воина ОСОБА_13 . У предпринимателя из Уфы Ришата Гареева в зоне СВО служат родственники. Поэтому мужчина не понаслышке знает, что нужно воинам на передовой. Бизнесмен не в первый раз принимает участие в формировании и отправке гуманитарного груза. На сей раз уфимец с коллегами по заявке бойцов загрузил две фуры. «Отправили бойцам доски, брус, «кругляк», строительное оборудование, тёплую одежду, автомобили УАЗ, «Нива» и ГАЗель, продуты питания, питьевую воду. Мы в курсе того, что требуется нашим воинам, поэтому они получают именно то, что необходимо. Воины звонят, благодарят нас за поддержку. Их слова для нас - самая лучшая награда. Будем продолжать гуманитарную миссию, только общими усилиями мы добьёмся Победы», - отметил Ришат Гареев. Не в первый раз отправляет гуманитарный груз башкирским воинам и председатель ассоциации лесопромышленников Иглинского района Рауф Габдуллин. На сей раз он со своими товарищами - довёз на фронт гуманитарный груз из Иглинского, Белорецкого, Гафурийского, Нуримановского, Караиделъского, Уфимского и ещё ряда районов республики. Также на борту их автомобилей вещи переданные жителями Уфы и Казани. «Работаем мы по заявкам воинов. Глава ОСОБА_10 предоставил три фуры. Благодаря такой поддержке со стороны руководства республики, довезли 50 кубов доски из Иглинского района. Пиломатериалы, а также автомобиль УАЗ предоставили жители Караиделъского района, белоречане отправили с нами мобильные бани. - говорит Рауф Габдуллин. - До этого мы отправили ВАЗ-2114, передвижную баню, тушёнку. Мясо предоставил фермер-конезаводчик, руководитель крупного хозяйства Иглинского района Сагитзян Идиятуллин. Воины всегда рады нашему приезду. Они всегда подчёркивают, что помощь тыла на фронте имеет огромное значение. Призываю всех жителей республики, да и страны, продолжать поддерживать российских бойцов. Они выполняют важную работу». Напомним, отправка гуманитарного груза из Башкирии по поручению Главы республики Радия Хабирова выполняется на систематической основе. Руководитель региона неоднократно подчёркивает, что ни один воин и его семья не останутся без внимания, сообщало информагентство «Башинформ». «Наша задача - окружить вниманием и заботой семьи военнослужащих, принимающих участие в специальной военной операции. В этом вопросе не должно быть чёрствости и формализма. Мы продолжим поставлять всё необходимое нашим ребятам на передовую», - сказал ОСОБА_6 год назад на совещании в Уфе.»;
- «Радий Хабиров рассказал, как формируют гумконвои в зону СВО» із наступним текстом: «Глава Башкирии на форуме журналистики «Вся россия-2023» в Сочи рассказал о практике по отправке гуманитарной помощи в зону специальной военной операции. На минувшей неделе республика отправила 95-й по счету гумконвой, а в ноябре сформирует сотую автоколонну, сообщает «Башинформ». Радий Хабиров отметил, что в составе колонны может быть 20-30 большегрузов со всем необходимым от продуктов питания до оснащения подразделений. В Уфе действует логистический склад, такой же расположен и в одном из городов в зоне спецоперации. - Главное, что мы выстроили работу со всеми подразделениями, и не только добровольческими, но и с мобилизованными, - пояснил он. - Мы знаем, где основные наши группы ребят из Башкортостана, знаем каждого командира, и передаем, что им нужно. В состав гуманитарной помощи входят строительная техника, стройматериалы, средства беспилотной авиации, высокопроходимые автомобили, лекарства, предметы быта и предметы личного использования. Радий Хабиров подчеркнул, что сегодня в Башкирии действует центр обучения операторов БПЛА именно для нужд СВО. Группами по 10-15 человек они проходят специальное обучение, при этом уже имея реальный опыт работы с беспилотниками на передовой»;
- «Башкирия передала 18 бронированных автомобилей «Урал» на нужды СВО» із наступним текстом: «Башкирия передала 18 бронированных автомобилей «Урал» войскам росгвардии на СВО. Сертификаты на транспорт директору Федеральной службы войск национальной гвардии россии ОСОБА_17 передал глава РБ ОСОБА_6 . Как уточнил руководитель региона, эти машины помогут нашим ребятам - участникам СВО выполнять боевые задачи. Напомним, боевые задачи в рамках спецоперации выполняют два добровольческих башкирских батальона им. ОСОБА_18 . « ОСОБА_19 высоко оценил уровень подготовки и боевой дух наших военнослужащих. И просит сказать спасибо всем жителям ОСОБА_10 за поддержку бойцов. Говорю и присоединяюсь. (т.1 а.с. 140-205);
- висновок експерта №004/2 від 14.06.2024, відповідно до якого у наданих на дослідження матеріалах (публікаціях, відеофайлах, посиланнях, статтях), в яких зафіксовано виступи ОСОБА_20 , містяться висловлювання останнього, зміст яких вказує на здійснення ним дій з метою матеріального (у томі числі зброєю) забезпечення дій окупантів, котрі здійснюють збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році.
Разом з тим, в об'єктивному змісті наданих на дослідження матеріалів (публікацій) міститься: підтримка, схвалення дій та рішень країни-агресора, заперечення анексії Криму, виправдовування збройної агресії рф проти України; заперечення окупації частини території України (т.з. «ДНР» та «ЛНР»); виправдовування та визнання правомірною окупацію частини території України (т.з.«ДНР» та «ЛНР») рф; заперечення збройної агресії російської федерації проти України; пособництво державі-агресору з метою завдання шкоди Україні; восхваляння (глорифікація) осіб, котрі здійснювали та здійснюють збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році (т.1 а.с. 209-234).
Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, наступні матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення, а саме:
- витяг з кримінального провадження №22024020000000161 від 29.07.2024, №22024020000000083 від 20.03.2024 (т.1 а.с. 77, 86);
- постанова про призначення групи прокурорів від 29.07.2024, від 21.03.2024 (т.1 а.с. 82, 83, 136, 137);
- постанова про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування від 30.07.2024, від 20.03.2024 (т.1 а.с. 84, 85, 88);
- постанова про виділення матеріалів досудового розслідування, визначення підслідності та місця проведення досудового розслідування від 29.07.2024 (т.1 а.с. 78-81);
- повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 19.03.2024 (т.1 а.с. 87);
- доручення про проведення слідчих (розшукових) дій від 21.03.2024 (т.1 а.с. 89, 90);
- узагальнені дані (паспорт) Республіки Башкортостан рф (т.1 а.с. 91-132);
- постанова про визначення підслідності та місці проведення досудового розслідування від 21.03.2024 (т.1 а.с. 133-135);
- постанова про призначення судово-лінгвістичної (семантико- текстуальної) експертизи від 05.04.2024 (т.1 а.с. 206-208);
- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави від 31.07.2024 (т.1 а.с. 239-243), оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними особами.
Дослідивши та проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до наступного висновку
Так, відповідно до Конституції України - Основного Закону України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Виключно законами України встановлюються порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України.
Згідно ст.ст. 132-134 Конституції України, територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
Однак, з метою зміни меж території та державного кордону України під безпосереднім керівництвом та контролем осіб з числа політичного й військового керівництва російської федерації 07 квітня 2014 року на території Донецької області України створено терористичну організацію «Донецька народна республіка», а 27 квітня 2014 року на території Луганської області України - терористичну організацію «Луганська народна республіка», у складі яких утворені незаконні збройні формування.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», датою початку тимчасової окупації російською федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими російською федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією російської федерації) починаючи з 07 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України. Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону, державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. При цьому, ефективний контроль та координацію діяльності цих терористичних організацій, як і їх фінансове та матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється представниками влади держави-агресора російської федерації та її Збройних Сил.
Визнання Верховною Радою України так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки» терористичними організаціями, як і численні злочини вчинені їх представниками, знайшли своє відображення у Заяві Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України», схваленій постановою Верховної Ради України від 22 липня 2014 року №1596-VII, Заяві Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтримуваного російською федерацією міжнародного тероризму», схваленій постановою Верховної Ради України від 22 липня 2014 року №1597-VІІ, Зверненні Верховної Ради України до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав - членів ЄЄ, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому постановою Верховної Ради України від 14 січня 2015 року №106-VIII, Заяві Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії російської федерації та подолання її наслідків», схваленій постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року №337-VIII, Заяві Верховної Ради України щодо ескалації російсько-українського збройного конфлікту від 30 березня 2021 року №1356-ІХ, Заяві Верховної Ради України у зв'язку з визнанням російською федерацією незалежності незаконних самопроголошених утворень на тимчасово окупованих територіях окремих районів Донецької та Луганської областей України від 22 лютого 2022 року №2093-ІХ, Заяві Верховної Ради України у зв'язку із злочинними рішеннями керівництва російської федерації щодо спроби анексії тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України від 6 жовтня 2022 року №2632-ІХ.
Враховуючи викладене, так звані «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка» є стійкими об'єднаннями невизначеної кількості осіб (більше трьох), створені з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», є терористичними організаціями.
Основними завданнями учасників указаних терористичних організацій є повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. Керівники терористичних організацій так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки», за сприяння та координації представників влади російської федерації, провели фіктивні референдуми про відокремлення Донецької і Луганської областей від України та проголошення їх незалежними «державами».
В подальшому, з метою створення приводів для ескалації і спроби виправдання своєї агресії перед світовою спільнотою, громадянами України, що проживають на тимчасово окупованих територіях, 21 лютого 2022 року російською федерацією визнано так звані «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами. Так, 21 лютого 2022 року підписано так звані Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу між російською федерацією і Донецькою Народною Республікою, а також Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу між російською федерацією і Луганською Народною Республікою. Зазначені Договори ратифіковані шляхом прийняття 22 лютого 2022 року Державною думою відповідного Федерального закону, який затверджений Радою Федерації. Після цього, 30 вересня 2022 року підписано так звані Договори про прийняття до складу російської федерації Донецької Народної Республіки, Луганської Народної Республіки, Запорізької області та Херсонської області та утворення нових суб'єктів російської федерації, які ратифіковано шляхом прийняття 03 жовтня 2022 року Державною думою відповідних Федеральних законів, які затверджені Радою Федерації.
Верховною Радою України, як єдиним законодавчим органом державної влади, констатовано віднесення так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки» до терористичних організацій, а відповідних осіб, які забезпечують їх функціонування, як учасників терористичної організації, рішуче засуджено підписання російською федерацією нікчемних «міжнародних угод» із так званими «Донецькою народною республікою» та «Луганською народною республікою».
Крім того, відповідно до вимог Конституції України перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч вимогам Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року, Гельсінського заключного акту 1975 року, Гаазької конвенції 1907 року, Женевських конвенцій 1949 року та інших міжнародно-правових актів є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент російської федерації та інші високопосадові представники влади держави-агресора, діючи всупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 року та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту Організації Об'єднаних Націй, Декларацій Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (XXV), від 21.12.1965 №2131 (XX), від 14.12.1974 №3314 (XXIX), спланували, підготували і розв'язали повномасштабну агресивну війну проти України, шляхом віддання наказу на збройне вторгнення підрозділів Збройних Сил російської федерації на територію України.
24 лютого 2022 року приблизно о 05:00 годині російська федерація, за результатами здійснених нею підготовчих неправомірних дій, розпочала так звану «спеціальну військову операцію» в Україні, про що оголосив президент російської федерації.
Надалі, Збройні Сили російської федерації, які діяли за наказом вищого політичного та військового керівництва, вторглися на територію Україну шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно увійшли на територію Україну через державні кордони України в Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, цивільні та інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське, оборонне значення, та здійснили окупацію частини території України, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків.
Аналогічні дії були вчинені підрозділами терористичних організацій самопроголошених «Луганської народної республіки» та «Донецької народної республіки», які увійшли до складу Збройних Сил російської федерації.
Згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжено Указами Президента України та який діє на даний час.
Укази Президента України про введення воєнного стану в Україні, відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 85 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», затверджені Верховною Радою України шляхом прийняття відповідних законів.
Незважаючи на те, що вищенаведеними міжнародними документами закріплено обов'язок держав утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності, інших дій, що заборонені міжнародним гуманітарним правом, російська федерація, у порушення Статуту ООН, ігноруючи норми міжнародного права та рішення міжнародних органів, продовжила агресію проти України шляхом застосування збройної сили проти суверенітету, територіальної недоторканності, політичної незалежності України, а також продовжила здійснювати вторгнення та раніше розпочату у 2014 році окупацію території України.
Таким чином, суд вважає загальновідомими і такими, що не потребують доказування в межах даного кримінального провадження факти того, що тимчасова окупація з боку рф частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20.02.2014 та повномасштабного вторгнення рф на територію України 24.02.2022, а також анексія з боку рф частини території України є за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами рф, а також «нормативними актами» самопроголошених суб'єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.
Надані стороною обвинувчення докази, які були досліджені судом, повністю доводять вину ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Зокрема, з наданих протоколів огляду встановлено, що ОСОБА_5 дійсно будучи Главою Республіки Башкортостан виконуючи при цьому адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, маючи в своєму підпорядкуванні значне коло осіб з числа державних службовців органів Республіки Башкортостан російської федерації, маючи корисливі мотиви щодо збереження власних активів та можливості здійснення власної діяльності у російській федерації, діючи за попередньою змовою із невстановленими слідством особами, вчиняв дії, спрямовані на матеріальне забезпечення шляхом придбання та подальшої передачі матеріальних цінностей у вигляді військової техніки, обладнання, амуніції, медичних препаратів, продуктів харчування, будівельних матеріалів та інших ресурсів представникам військових формувань російської федерації, які, у свою чергу, використовували їх з метою захоплення території України, тобто зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, під час ведення повномасштабної війни російської федерації проти України.
Дані обставини також, підтверджуються проведеною експертизою №004/2 від 14.06.2024, відповідно до якої у наданих на дослідження матеріалах (публікаціях, відеофайлах, посиланнях, статтях), зафіксовано виступи ОСОБА_20 , містяться висловлювання останнього, зміст яких вказує на здійснення ним дій з метою матеріального (у томі числі зброєю) забезпечення дій окупантів, котрі здійснюють збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році.
Будь-яких інших доказів, які б спростовували обставини викладені в обвинувальному акті, що підтверджені письмовими доказами, в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
Крім того, заперечення сторони захисту, щодо відсутності в діях ОСОБА_5 складу інкримінованого кримінального правопорушення є лише припущеннями та не підтвердженні жодними доказами.
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, поза розумним сумнівом.
Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_5 здійснював фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 110-2 КК України.
У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 110-2 КК України відноситься до тяжкого злочину.
Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_5 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання та обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність пом'якшуючих покарання обставин, те що вчинений ним злочин відноситься до злочинів проти основ Національної безпеки України, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі строком в межах санкції встановленої ч. 3 ст. 110-2 КК України, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування будь-яких рівнів та конфіскацією всього належного йому майна.
Також, призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч. 2 ст. 52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання обвинуваченому не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, є необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення ОСОБА_5 та іншими особами кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України - залишити без змін до моменту його затримання на виконання вироку суду.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з дня його затримання на виконання вироку суду.
Також, відповідно до ст. ст. 124, 126 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави Україна процесуальні витрати у відшкодування вартості проведення судової експертизи (т.1 а.с. 235), оскільки її проведення було зумовлено розслідуванням вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 124, 126, 193, 297-1, 297-5, 323, 337, 368-371, 374, 548, 615 КПК України, ст. 12, 52, 59, 65-67, 110-2 КК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України та призначити йому покарання у виді восьми років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування будь-яких рівнів на строк до трьох років та з конфіскацією всього належного йому майна.
Початок строку відбування основного покарання рахувати з дня затримання ОСОБА_5 на виконання вироку.
Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України - залишити без змін до моменту його затримання на виконання вироку суду.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави Україна процесуальні витрати в загальній сумі 21961,12 грн. у відшкодування вартості проведення судової експертизи в кримінальному провадженні.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.
Суддя: