Справа № 756/15660/24
Номер провадження № 1-кс/756/2781/24
16 грудня 2024 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 15 Оболонського районного суду міста Києва клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 19.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050002395, про продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вергуни, Черкаського району, Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України,
11.12.2024 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання начальника відділення СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 19.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050002395, про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України. Дане клопотання погоджено прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 ..
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_4 19.07.2024 приблизно о 16:00 год., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 26, за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , який забезпечував охорону місця вчинення кримінального правопорушення та повідомлення в разі виявлення сторонніх осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , який в свою чергу фільмував дії по пошкодженню об'єкта який має важливе народногосподарське та оборонне значення, на мобільний телефон, з метою подальшого звіту невстановленій в ході досудового розслідування особі, а ОСОБА_8 маючи при собі заздалегідь заготовлений для вчинення підпалу розчинник фарби, облив даною легкозаймистою речовиною релейну шафу та батарейну шафу, після чого здійснив підпал, тим самим пошкодив об'єкт, який має важливе народногосподарське чи оборонне значення, в умовах воєнного стану. Після цього, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з місця скоєння кримінального правопорушення пішли, отримавши за вчинені дії грошову винагороду в сумі 200 доларів США, які розділили між собою в рівних частинах.
Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, вчинених в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.
Крім того, 19.07.2024, в невстановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_8 , та ОСОБА_7 , прийшли на подвір'я багатоповерхового буд. АДРЕСА_2 , де побачили припаркований автомобіль марки NISSAN NAVARA, номерний знак НОМЕР_1 , який на праві акту прийому передачі від 09.01.2023 належить військовій частині НОМЕР_2 , та яким на час вчинення кримінального правопорушення користувався військовослужбовець зазначеної військової частини ОСОБА_9 , який останні вирішили пошкодити, шляхом його підпалу.
Після чого, за попередньою домовленістю, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, відійшли на недалеку відстань від місця вчинення злочину, з метою спостерігання за злочинними діями ОСОБА_8 , направленими на пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, про які вони були повідомлені, а також з метою охорони місця вчинення кримінального правопорушення та повідомлення в разі виявлення сторонніх осіб ОСОБА_8 .
Далі, в той же день та час, ОСОБА_8 перебуваючи за вищевказаною адресою, підійшов до автомобіля марки NISSAN NAVARA, номерний знак НОМЕР_1 , облив автомобіль заздалегідь заготовленою легкозаймистою рідиною, а саме розчинником фарби, після чого діючи умисно, підпалив автомобіль, внаслідок чого відбулося його займання, що в подальшому спричинило загоряння зовнішніх частин автомобіля та полум'я вогню пошкодило елементи кузову автомобіля та лакофарбове покриття.
Після цього, ОСОБА_8 , впевнившись у тому, що автомобіль загорівся, зафільмував зазначені події на свій мобільний телефон, з метою подальшого звіту невстановленій в ході досудового розслідування особі та отримання грошової винагороди для себе, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 та направився до ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , які чекали на нього, після чого останні з місця вчинення кримінального правопорушення пішли.
Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України та умисному пошкодженні чужого майна, вчинене шляхом підпалу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 , відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України, які, відповідно до вимог ст.12 КПК України є особливо тяжкими, за які передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, а також вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість ОСОБА_4 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого у цьому ж провадженні, учинити інше кримінальне правопорушення.
У зв'язку з чим у клопотанні слідчий просить продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 21.01.2025, оскільки у даному провадженні необхідно провести слідчі дії та процесуальні рішення.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання та доводи, що його обґрунтовують, при цьому не заперечувала щодо відомостей, які наведені захисником та підозрюваним, які характеризують особистість підозрюваного.
Крім того, на виконання вимог ст. 194 КПК України, в обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваному ОСОБА_4 , прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, на думку прокурора, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 , усвідомлюючи міру покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України, а саме позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за діяння, у вчиненні яких він підозрюється, а також той факт, що підозрюваний зареєстрований та фактично проживає за межами м. Києва, а саме: м. Черкаси.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому ж провадженні є те, що ОСОБА_4 раніше знайомий з іншими підозрюваними у цьому ж провадженні, діяли останні за попередньою змовою, на волі можуть продовжити взаємодіяти між собою, можуть проживати поряд та спілкуватися один з одним, а також те що ОСОБА_4 відомі дані цих осіб, у зв'язку з тим, що останньому та його захиснику вручались копії матеріалів провадження, у тому числі і протоколи допитів потерпілих, свідків у провадженні, в яких зазначені всі дійсні анкетні дані останніх та дійсні місця проживання, тому він достовірно усвідомлює, що даним особам відомі фактичні обставини вчинення ним кримінальних правопорушень та їх покази є одним з основних джерел доказування. Тому існує ризик того, що підозрюваний шляхом погрози, підмовляння, підкупу може схиляти їх до дачі неправдивих показань, взагалі відмовити від участі у кримінальному провадженні, що вкрай негативно вплине на хід судового процесу в подальшому, та, як, наслідок, не притягнення винної особи до кримінальної відповідальності.
Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом..
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється є те, що підозрюваний не має стійких соціальних зав'язків, не має постійних джерел доходу та належних засобів для існування, підозрюваний не зайнятий суспільно-корисною працею, офіційно не працевлаштований і натомість в період дії воєнного стану на території України та продовженням активних бойових дій з боку РФ вирішив збагачуватися за рахунок вчинення диверсій та перешкоджання діяльності Збройних сил України, що є протизаконним, аморальним по відношенню до суспільства та держави в цілому.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки підозрюваний не визнає свою причетність до вчинених кримінальних правопорушень, вказує, що органом досудового розслідування в підозрі зазначена не вірна кваліфікація дій ОСОБА_4 , крім того вважає, що прокурором не доведено наявність ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, у зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Вислухавши клопотання прокурора, думку захисника та підозрюваного, суд дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні Оболонського УП ГУНП в місті Києві перебуває кримінального провадження, внесеного 19.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050002395, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України.
20.11.2024 ОСОБА_4 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України.
27.11.2024, відносно ОСОБА_4 ухвалою Оболонського районного суду м. Києва застосовано запобіжний захід у виді тримання вартою строком 25 днів, а саме до 21.12.2024 включно.
16.09.2024 постановою керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, а саме до 21.10.2024.
18.10.2024 ухвалою Оболонського районного суду м. Києва строк досудового розслідування продовжено до 5 місяців, а саме до 21 грудня 2024 року.
16.12.2024 ухвалою Оболонського районного суду м. Києва строк досудового розслідування продовжено до 6 місяців, а саме до 21 січня 2025 року.
В якості підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_4 органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано такі докази:
- заява ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення від 19.07.2024;
- протокол огляду місця події від 19.07.2024, що проводився за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 3;
- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 20.07.2024;
- протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 19.07.2024;
- протокол огляду відео запису з камер спостереження магазину «Епіцентр» від 21.07.2024;
- протокол огляд речей, а саме вилученого у ОСОБА_7 мобільного телефону від 21.07.2024;
- заява ОСОБА_12 про вчинення кримінального правопорушення від 19.07.2024;
- протокол огляду місця події від 19.07.2024, що проводився за адресою: АДРЕСА_3 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 21.07.2024;
- заява ОСОБА_14 про вчинення кримінального правопорушення від 20.07.2024;
- протокол огляду місця події від 19.07.2024, що проводився за адресою: АДРЕСА_4;
- протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 20.07.2024;
- протокол особистого обшуку ОСОБА_8 під час затримання останнього та вилученими у нього предметами;
- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 20.07.2024;
- протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 від 20.07.2024 та вилученими під час обшуку предметами;
- протокол обшук автомобіля від 21.07.2024, який перебуває у користуванні ОСОБА_8 та вилученими під обшуку предметами;
- протокол особистого обшуку ОСОБА_7 під час затримання останнього та вилученими у нього предметами;
- протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 20.07.2024;
- висновок про результати проведених пожежо-технічних експертизи (висновки експертів № КСЕ-19/111-24/43762 від 09.08.2024, № КСЕ-19/111-24/43752 від 09.08.2024, № СЕ-19/111-24/43719-ПТ від 05.08.2024).
Отже, дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_4 в інкримінованому злочині, тобто можливості того, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 113 КК України - з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, вчинених в умовах воєнного стану; ч. 2 ст. 194 КК України - у умисному пошкодженні чужого майна, вчинене шляхом підпалу; ч. 1 ст. 114-1 КК України - у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
При цьому, суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, CampbellandHartley v. theUnitedKingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як видно з пояснень прокурора в судовому засіданні, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, а саме можливість ОСОБА_4 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого у цьому ж провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, обставини, які суд уважає доведеними в якості обґрунтованості підозри, беручи до уваги пояснення підозрюваного, захисника, а також особистість ОСОБА_4 , суд погоджується з тим, що на даний час наявним є ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення відповідальності та може чинити інше кримінальне правопорушення, що дає підстави вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Однак, суд не погоджується з існуванням ризику, передбаченого пунктом 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки прокурором не наведено фактичних даних на підтвердження наявності таких ризиків, як незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, потерпілого.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, оцінюючи клопотання слідчого, ураховує тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, зокрема, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які, в тому числі, передбачено максимальне покарання у виді позбавлення строком до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 196 КПК України під час розгляду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу, яке розглядається за правилами обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наведені, на думку суду, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованим злочинів, як і обставини, передбачених п. 2, 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як - тримання під вартою (п. 1, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України), який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків.
Суд зауважує, що ним перевірено у судовому засіданні, що закінчити досудове розслідування неможливо, внаслідок виконання великого обсягу роботи та особливої складності кримінального провадження. Так, як видно з клопотання, з метою забезпечення належного виконання завдань кримінального провадження, під час досудового розслідування проведено ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій спрямованих на отримання та перевірку зібраних доказів.
Тож, на думку суду, клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 199 КПК України та є підставою для його часткового задоволення, та продовженню строку тримання під вартою підозрюваному в межах строку досудового розслідування.
Разом з цим, ураховуючи вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України суд вважає за необхідне при постановленні ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави.
Керуючись статтями 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 206, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
Клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 19.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100050002395, про продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України - задовольнити частково.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 37 (тридцять сім) днів строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування кримінального провадження.
Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_4 - не визначати.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, а останнім днем строку дії ухвали є 21.01.2025. Між тим, строк дії ухвали не може перевищувати меж строку досудового розслідування кримінального провадження, у випадку його не продовження, або не зверненням із обвинувальним актом до суду.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1