Справа № 127/34384/24
Провадження 2-с/127/290/24
20 грудня 2024 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Вохмінова О.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 127/34384/24, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 31.10.2024 року,
11.12.2024 року судом зареєстровано заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 127/34384/24, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 31.10.2024 року, яку мотивовано тим, що вказаним наказом з нього на користь КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» було стягнуто заборгованість за спожиті послуги з централізованого теплопостачання за період з листопада 2021 року по серпень 2024 року включно в загальному розмірі 18 924, 21 грн. та судовий збір в розмірі 302, 80 грн.
Із нарахованою сумою заборгованості боржник не погодився, оскільки згідно актів звірок наявні інші показники, тому інші суми підлягають сплаті. Нарахування 3% річних та інфляційних боржник вважає незаконними.
Боржник зауважує, що ні він, ні члени його родини за адресою: АДРЕСА_1 тривалий час не проживали, послугами заявника не користувались.
Крім того, в провадженні суду є справа № 127/34139/24 про стягнення з також боржника за той же період заборгованості включно в загальному розмірі 18 924, 21 грн.
ОСОБА_1 просив про скасування судового наказу № 127/34384/24, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 31.10.2024 року.
ОСОБА_1 просив стягнути КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» понесені ним витрати на правничу допомогу в сумі 4 000 грн. та сплачений судовий збір - 302, 80 грн.
Дослідивши матеріали заяви та цивільну справу № 127/34384/24, суд дійшов висновку, що заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню.
Частиною 1 статті 170 ЦПК України визначено, що боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Частиною 3 ст.171 ЦПК України визначено, що у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Судом встановлено, що 17.10.2024 року було зареєстровано заяву КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» про стягнення з ОСОБА_1 зборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії.
Судовим наказом Вінницького міського суду Вінницької області № 127/34384/24 від 31.10.2024 року з ОСОБА_1 на користь КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» було стягнуто заборгованість за спожиті послуги з централізованого теплопостачання за період з листопада 2021 року по серпень 2024 року включно в загальному розмірі 18 924, 21 грн. та судовий збір в розмірі 302, 80 грн.
Згідно наданих актів зняття контрольних показників з розподільчого приладу обліку гарячого водопостачання наявні інші показники, ніж зазначені стягувачем.
Боржник також зазначив, що ні він, ні члени його родини за адресою: АДРЕСА_1 тривалий час не проживали, послугами КП "Вінницяміськтеплоенерго" не користувались. Нарахування 3% річних та інфляційних боржник вважає незаконними.
Крім того, в провадженні суду перебуває справа № 127/34139/24 за позовом КП "Вінницяміськтеплоенерго" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в загальному розмірі 18 924, 21 грн.
За таких обставин між сторонами існує спір з приводу визначення заборгованості, тому судовий наказ підлягає скасуванню.
03.12.2024 року ОСОБА_1 звертався до суду із заявою про скасування судового наказу, яку ухвалою суду від 05.12.2024 року було повернуто без розгляду на підставі ст. 183 ч. 2 ЦПК України. Тому 11.12.2024 року він звернувся із такою ж заявою повторно.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає можливим поновити заявнику строк для подання заяви про скасування судового наказу та скасувати судовий наказ, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області № 127/34384/24 від 31.10.2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання за період з листопада 2021 року по серпень 2024 року включно в загальному розмірі 18 924, 21 грн. та судового збору в розмірі 302, 80 грн.
Вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн. та судового збору в сумі 302, 80 грн. задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Згідно договору про надання правової допомоги від 15.11.2024 року, укладеного між АО «Захист у криміналі» та ОСОБА_1 , адвокатське об'єднання взяло на себе зобов'язання надавати правову допомогу, а саме отримання та оскарження судового наказу про стягнення комунальних послуг за водопостачання № 127/34139/24. Додано квитанцію до прибуткового касового ордера № б/н від 15.11.2024 року про отримання ОСОБА_2 4 000 грн.
Разом з тим, заявником не надано доказів понесення витрат саме у даній справі № 127/34384/24. Розподіл витрат на правничу допомогу в справі № 127/34139/24 здійснюватиметься за результатами її розгляду.
Також суд зазначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно ч. 1, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З аналізу вказаних положень ЦПК України вбачається, що відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява про скасування судового наказу розглядається в порядку наказного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 ЦПК України у справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник.
Порядок розгляду справ у наказному провадженні визначений розділом ІІ ЦПК України «Наказне провадження». Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов'язаних із розглядом справи, які понесені боржником.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування по справі та за правилами наказного провадження стягувач у справі буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат. Оскільки у силу принципу змагальності сторін обов'язок доведення обставин, що мають значення для справи і на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ЦПК України, покладається саме на сторони по справі.
Отже, стягувач за правилами наказного провадження буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитись із розміром цих витрат.
При цьому, положеннями ч. 2 ст. 164 ЦПК України передбачено, що у разі відмови у видачі судового наказу або у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Зі змісту норм ЦПК України вбачається, що відшкодування витрат на правничу допомогу можливе лише у справах позовного провадження, а у справах наказного провадження такі судові витрати не відшкодовуються.
Враховуючи наведені обставини і норми закону також не підлягають задоволенню вимоги про стягнення судового збору, сплаченого ОСОБА_1 в розмірі 151, 40 грн. (а не 302, 80 грн., як він зазначає) згідно платіжної інструкції від 02.12.2024 року.
Керуючись ст.ст. 171, 260 ЦПК України, суд,
поновити ОСОБА_1 строк для подання заяви про скасування судового наказу.
Скасувати судовий наказ, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області № 127/34384/24 від 31.10.2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання за період з листопада 2021 року по серпень 2024 року включно в загальному розмірі 18 924, 21 грн. та судовий збір в розмірі 302, 80 грн.
У стягненні судових витрат на користь ОСОБА_1 відмовити.
Роз'яснити стягувачу право звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: