Справа № 541/4687/24
Провадження № 1-кс/541/1169/2024
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
вул. Гоголя, 133, м. Миргород, Миргородський район, Полтавська область, Україна, 37600
24 грудня 2024 рокум. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргород клопотання прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №12024170550001324 від 20.12.2024,
Прокурор Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме, просив накласти арешт, шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження володільцем на:
1) автомобіль марки «Audi A4», д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (ідентифікаційний номер транспортного засобу) НОМЕР_2 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 17.12.2013 Миргородським ВРЕР УДАІ ГУМВС України в Полтавській області, є ОСОБА_4 та фактичним володільцем є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) ключі від автомобіля марки «Audi A4», д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (ідентифікаційний номер транспортного засобу) НОМЕР_2 .
Прокурор до початку судового засідання подав заяву про розгляд клопотання за його відсутністю, клопотання підтримав та просив задовольнити.
Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
За таких обставин, суд розглядає клопотання без участі сторін, відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання суд приходить до наступних висновків.
Встановлено, що в провадженні СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024170550001324 від 20.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.12.2023 до чч ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області надійшла заява від ОСОБА_6 про те, що 20.12.2024 о 15:00 год, за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , незаконно заволодів транспортним засобом марки «Audi A4», д.н.з. НОМЕР_1 червоного кольору.
20.12.2024 в період часу з 18:24 год по 19:21 год з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчим проведено огляд за адресою: вул. Дмитра Пругла, 6, м. Полтава, де виявлено та вилучено: 1) автомобіль марки «Audi A4», д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (ідентифікаційний номер транспортного засобу) НОМЕР_2 , який в ході огляду вилучено та направлено для зберігання до території майданчику зберігання транспортних засобів МВС України, за адресою: м. Решетилівка Полтавської області; 2) ключі від автомобіля марки «Audi A4», д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (ідентифікаційний номер транспортного засобу) НОМЕР_2 , які направлено для зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, за адресою: вул. Шевченка, 103, сел. Велика Багачка Миргородського району Полтавської області.
Постановою слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 від 20.12.2024 вилучене майно, а саме автомобіль марки «Audi A4», д.н.з. НОМЕР_1 та ключі від автомобіля марки «Audi A4», д.н.з. НОМЕР_1 , визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів даного кримінального провадження.
Власником автомобіля марки «Audi A4», д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (ідентифікаційний номер транспортного засобу) НОМЕР_2 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 17.12.2013 Миргородським ВРЕР УДАІ ГУМВС України в Полтавській області, є ОСОБА_4 та фактичним володільцем є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час проведення досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене в ході огляду 20.12.2024 майно для подальших проведень досліджень та експертиз, збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Відповідно до п. 2 ч. 2, п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки прокурором доведено, що є ознаки вчинення кримінального правопорушення та зазначені об'єкти нерухомого майна відповідають критеріям, викладеним у ст. 98 КПК України та були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, з метою збереження речових доказів, вважаю за необхідне клопотання задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 170, 171 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні №12024170550001324 - задовольнити.
Накласти арешт на наступне майно: 1) автомобіль марки «Audi A4», д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (ідентифікаційний номер транспортного засобу) НОМЕР_2 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 17.12.2013 Миргородським ВРЕР УДАІ ГУМВС України в Полтавській області, є ОСОБА_4 та фактичним володільцем є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 2) ключі від автомобіля марки «Audi A4», д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (ідентифікаційний номер транспортного засобу) НОМЕР_2 , передавши їх на зберігання з можливістю користування фактичному володільцю ОСОБА_5 , шляхом позбавлення права на їх відчуження та розпоряджання володільцем до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Копію цієї ухвали для виконання вручити прокурору, який звернувся з даним клопотанням.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала може бути скасована в порядку ст. 174 КПК за клопотанням власника або володільця майна, що не був присутнім під час розгляду.
Слідчий суддяОСОБА_1