Справа № 288/2525/24
Провадження № 3/288/1629/24
23 грудня 2024 року селище Попільня
Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Рудник М.І., з участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , потерпілих - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши справу про адміністративні правопорушення, яка надійшла від Відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
місце роботи: КП «Гарант» селище Попільня- бухгалтер,
РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за частиною 1 статті 173-2, статтею 173 КУпАП,
06 грудня 2024 року о 09.00 годині ОСОБА_1 в селищі Попільня по вулиці Б.Хмельницького, 7, Житомирського району, Житомирської області, у громадському місці, а саме: в приміщенні КП «Гарант» ображала нецензурною лайкою та образливими словами ОСОБА_2 , а також хватала руками її за волосся, чим вчинила дрібне хуліганство порушуючи громадський порядок і спокій громадян.
06 грудня 2024 року близько 09.00 години ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , в приміщенні селищної ради вчинила дрібне хуліганство відносно ОСОБА_3 , а саме ображала словами нецензурної лайки.
08 грудня 2024 року близько 17.00 години ОСОБА_1 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство в сім'ї психологічного та фізичного характеру, а саме ображала словами нецензурної лайки, штовхала та хапала за одяг та волосся свою матір ОСОБА_4 .
За даних обставин, суддя вважає за доцільне застосувати статтю 36 КУпАП, згідно якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
В судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 винність в скоєних правопорушеннях, передбачених статтею 173, частиною 1 статті 173-2 КУпАП, визнала частково, а саме: за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не визнала та пояснила, що між нею та матір'ю виник конфлікт, вони ображали один одного нецензурними словами, вона шарпала матір за волосся, але мати також завдала їй тілесних ушкоджень і вона зверталась до Житомирського обласного бюро судово-медичної експертизи для проведення експертизи, але їй було відмовлено в освідуванні. Щодо статті 173 КУпАП вона визнає свою вину, оскільки дійсно ображала нецензурними словами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 06 грудня 2024 року вранці в КП «Гарант» між нею та ОСОБА_1 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 ображала її та її дітей нецензурними словами, схватила її за волосся. Працівники КП «Гарант» розборонили їх та викликали працівників поліції.
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 06 грудня 2024 року вранці в КП «Гарант» ОСОБА_1 виражалась в його адресу нецензурними словами.
Потерпіла ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, через канцелярію суду надала заяву, в якій просить судове засідання відносно ОСОБА_1 проводити у її відсутність, притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 06 грудня 2024 року вранці в КП «Гарант» ОСОБА_1 виражалась нецензурними словами в адресу ОСОБА_2 , шарпала її за волосся. Їх розборонили та викликали працівників поліції, які в подальшому складали адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 та відбирали пояснення у потерпілих та свідків. ОСОБА_1 також ображала нецензурними словами ОСОБА_3 .
Крім часткового визнання ОСОБА_1 своєї вини, її винуватість доведена повністю у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 173, частиною 1 статті 173-2 КУпАП, що підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 037879 від 08 грудня 2024 року, в якому зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 173-2 КУпАП;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 040273 від 06 грудня 2024 року, в якому зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за статтею 173 КУпАП;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 037877 від 06 грудня 2024 року, в якому зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за статтею 173 КУпАП;
- поясненнями ОСОБА_4 від 08 грудня 2024 року;
- поясненнями ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 06 грудня 2024 року.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, згідно статті 34 КУпАП, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.
Обставин, згідно статті 35 КУпАП, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.
Згідно статті 7 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією, так і Законами України.
Відповідно до диспозиції статті 173 КУпАП адміністративним правопорушенням є дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, є суспільні відносини саме у сфері громадського порядку, а для кваліфікації дій особи за цією статтею встановлення хуліганського мотиву є обов'язковим.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке отримало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22 вересня 2005 pоку № 2899-IV).
Відповідно до п. 20 «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298, до громадських місць належать місця, що використовуються громадянами для спільної роботи, відпочинку, пересування, проведення масових заходів та інших потреб (вулиці, площі, вокзали, аеропорти, магазини, кафе, бари, ресторани, музеї, клуби, пляжі в період їх роботи, а також громадський транспорт під час перебування в ньому громадян, ділянки лісу, поля під час проведення на їх території організованих масових зібрань), приміщення вокзалів, пасажирські (приміські) потяги, літаки, катери, пароплави, перони, платформи, пристані та інші місця під час очікування посадки та висадки пасажирів.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Згідно ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, -тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Пунктом 3 частиною 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно пункту 14 статті 1 цього Закону, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно статті 280 КУпАП, зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінюючи вищевказані матеріали справи та надані пояснення, суд приходить до переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості, та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. В своїй сукупності дані докази є достатніми.
За даних обставин, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, що передбачено санкцією статті за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
Згідно статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями 36, 40-1, 173, частиною 1 статті 173-2, статтями 245, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 173, частиною 1 статті 173-2 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень 00 копійок.
Штраф належить стягнути на наступний рахунок: Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ смт.Попільня 21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача: UA768999980313060106000006743.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, що становить 605 гривень 60 копійок та зарахувати його на рахунок отримувача: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Відповідно до статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Термін звернення до виконання три місяці.
Апеляційна скарга на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності подається до Житомирського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Попільнянського
районного суду М.І.Рудник