Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 286/3795/24
17 грудня 2024 року м. Овруч
Суддя Овруцького районного суду Вачко В.І., розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, за ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Заступником начальника НОМЕР_1 прикордонної застави (з м.д. АДРЕСА_3 ) з персоналу НОМЕР_2 прикордонної комендатури (з місцем дислокації АДРЕСА_3 ) старшим лейтенантом ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення ЧЦП №174879, згідно якого 08.10.2024 о 08 год. 50 хв., прикордонним нарядом «Прикордонний патруль», поблизу н.п.Селезівка, на відстані близько 1 км від лінії державного кордону України прикордонний знак №1124 з рб, було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за спробу незаконного перетину державного кордону. Тобто вчинив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Республіку Білорусь. В зв'язку із збройною агресією РФ в Україні пункти пропуску між Республікою Білорусь та Україною закриті. Даний громадянин порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон України», та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.204-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, але надав заяву розглядати справу без його участі. Вину визнав.
Беручи до уваги, що згідно ч.2 ст.268 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 204-1 КУпАП, не відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, а також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч.1 ст.204-1 КУпАП настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).
Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізичні осудні особи, які досягли 16-річного віку).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України», на порушення якої послався в протоколі інспектор прикордонної служби, передбачено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порушенням державного кордону України є також перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю» від 26.02.2022 №188-р у зв'язку із військовою агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану на території України тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 28 лютого 2022 року пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю на всій ділянці кордону з РФ, РБ, а також на центральній ділянці українсько-молдовського кордону (Придністров'я).
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 22 Закону України "Про державний кордон України", п. 2 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1147, з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Так, контрольовані прикордонні райони встановлюються, як правило, в межах території району, міста, селища, сільради, прилеглої до державного кордону України або до узбережжя моря, що охороняється органами Державної прикордонної служби України. До контрольованого прикордонного району включаються також територіальне море України, внутрішні води України і частина вод прикордонних річок, озер та інших водойм України і розташовані в цих водах острови.
У п. 11 вказаного Положення передбачено, що з метою виявлення порушень законодавства з прикордонних питань, виконання завдань, пов'язаних з боротьбою з організованою злочинністю та незаконною міграцією у межах прикордонної смуги і контрольованого прикордонного району, уповноважені особи Державної прикордонної служби та органів Національної поліції, а також члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону мають право відповідно до Законів України "Про Державну прикордонну службу України" та Закону України «Про дорожній рух" у разі потреби зупиняти та оглядати транспортні засоби.
При цьому, згідно з п. 8 Положення громадяни України, Громадяни України, іноземці та особи без громадянства в'їжджають у контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в його межах на підставі документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧЦП №174879 від 08 жовтня 2024 року документом, що посвідчує особу ОСОБА_1 , був паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий органом 1828.
У матеріалах справи, що розглядається, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧЦП №174879 від 08 жовтня 2024 року, містяться: рапорт заступника начальника 9 прикордонної застави старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 08.10.2024; копія паспорта громадянина України № НОМЕР_3 , виданий органом 1828; копія витягу з реєстру територіальної громади; письмове пояснення ОСОБА_1 від 08.10.2024.
Поряд з тим, до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 заступником начальника 9 прикордонної застави, в порушення вимог ст.251 КУпАП, не було долучено жодного доказу, який би підтверджував, що ОСОБА_1 безпосередньо вчинив будь-які дії, які б свідчили про його мету здійснити спробу перетину державного кордону.
Так, ОСОБА_1 в письмових поясненнях від 08.10.2024 вказав, що у нього були відсутні військові облікові документи, йшов в бік кордону і був затриманий прикордонним нарядом. Вину визнав.
В рапорті заступник начальника 9 прикордонної застави від 08.10.2024 зазначив, що він 08.10.2024 перебуваючи у прикордонному наряді «Прикордонний патруль», поблизу н.п.Селезівка, на відстані близько 1 км від лінії державного кордону України прикордонний знак №1124 з рб, було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за спробу незаконного перетину державного кордону. Тобто вчинив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Республіку Білорусь. В зв'язку із збройною агресією РФ в Україні пункти пропуску між Республікою Білорусь та Україною закриті. Даний громадянин порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон України», та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Суд відмічає, що сам по собі факт присутності особи у населеному пункті розташованому за 1 км від державного кордону, ніяким чином не доводить умислу цієї особи, направленого на незаконний перетин кордону, а також і факту спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.
Рапорт же заступника начальника без наявності інших доказів не є належним та допустимим доказом на підтвердження факту правопорушення.
Таким чином, до протоколу не додано жодного доказу факту вчинення правопорушення, а саме, що ОСОБА_1 здійснив спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади. Висновок про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, не може бути зроблено на підставі лише протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту інспектора прикордонної служби.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відтак, проаналізувавши у цьому провадженні наявні у ньому фактичні дані, які як докази були зібрані інспектором прикордонної служби, суд установив, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, не є доведеною з дотриманням стандарту доказування «поза розумним сумнівом», у розрізі такого.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За встановлених обставин та визначення правового врегулювання, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття справи.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.283, п.3 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 204-1 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: В. І. Вачко