Справа № 285/4908/24
провадження у справі №2/0285/1626/24
23 грудня 2024 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суду Житомирської області
у складі головуючого судді Помогаєва А.В.,
за участі секретаря судового засідання Ковальчук М.В.,
розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ярунськоїсільської ради Звягельського району Житомирської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-
20.09.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати за нею право власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1
В обґрунтування позову зазначає, що померлий ОСОБА_2 був її батьком. Разом з ним на час смерті проживали та були зареєстровані: дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 . Позивач проживала разом з ним без реєстрації.
Після смерті батька, відкрилася спадщина, яка зокрема включає в себе сертифікат на земельну частку (пай) серії ЖТ № 011293, виданий на ім'я ОСОБА_2 Новоград-Волинською райдержадміністраціею 07.10.1996 року.
Фактично мати та брат прийняли спадщину, однак юридично право власності не оформили.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивача ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер брат позивача ОСОБА_4 .
Після його смерті, відкрилася спадщина, яка зокрема включає в себе сертифікат на право на земельну частку (пай) серії Ж1 № 011293, виданий на ім'я ОСОБА_5 Новоград-Волинською райдерадміністрацією 07.10.1996 року.
Позивач прийняла спадщину після смерті зазначених родичів. Інші спадкоємці відсутні.
Позивачем до приватного нотаріуса Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області Тетяни Лавренюк була подана заява про оформлення свідоцтва про право на спадщину на майно, яке належало батьку, зокрема на земельну частку (пай) із землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Мир" с. Гірки, Звягельського району, Житомирської області.
Постановою приватного нотаріуса від 15.08.2024 р. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа про право власності спадкодавця на земельну частку (пай).
Оформити право власності на спадкове майно у позасудовому порядку є неможливим.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явились. Подали заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнали у повному обсязі.
Дослідивши подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.13).
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.14).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.15).
Згідно довідки Ярунської сільської ради Звягельського району Житомирської області від 27.03.2024 № 754 ОСОБА_5 був включений до списку членів колективного сільськогосподарського підприємства "Мир" під номером 363 ( а.с. 18).
З повідомлення Відділу №4 Управління надання адміністративних послуг у Звягельському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 22.08.2024 №29-6-0.1044-3058/35-24 вбачається, що згідно запису №290 Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по реформованому КСП "Мир" с. Гірки, Звягельського району підтверджується видача сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №011293 від 07.10.1996 на ім'я ОСОБА_5 (а.с. 22).
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ст.328 ЦК України). Однією з таких підстав, відповідно до ст. 1217 ЦК України, є спадкування майна, в тому числі за законом.
Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ст. 1215 ЦК України).
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі на земельну частку (пай), є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку.
Відповідно до п.1 Указу Президента України №720/95 від 08.08.1995 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі за текстом - Порядок паювання земель) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність, окрім інших, колективним сільськогосподарським підприємствам (далі за текстом - КСП).
Право на земельну частку (пай) згідно з п.2 Порядку паювання земель мають члени сільськогосподарського підприємства, кооперативу, акціонерного товариства, у тому числі, пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
За приписами статей 5, 22 Земельного кодексу України 1990 року (далі за текстом - ЗК 1990) кожний член КСП у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), право власності на яку виникає після одержання документа, що посвідчує це право.
Державний акт на право колективної власності на землю видається КСП із зазначенням розмірів земель, що перебувають у його власності і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян (ст. 23 Земельного Кодексу 1990 року).
Отже, право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта та включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Згідно з п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин ЗК 1990 року, Порядку паювання земель та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі необхідно враховувати, що згідно з п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження указаних списків, а з моменту передачі (державної реєстрації) державного акта про право колективної власності на землю конкретному КСП.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що право власностіна земельну частку (пай) увійшло до спадкового майна, яке належало ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Родинний зв'язок ОСОБА_1 із спадкодавцями підтверджується документами, виданими органами реєстрації актів цивільного стану.
Оскільки до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, та враховуючи неможливість оформлення позивачем своїх спадкових прав у нотаріальній конторі, суд приходить до висновку про визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на земельну частку (пай), яка залишилась після смерті ОСОБА_2 .
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ), право на земельну частку (пай) розміром 3,54 умовниих кадастрових гектара, із земель колективної власності, переданих КСП "Мир", що знаходяться на території Ярунської сільської ради Звягельського району Житомирської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Помогаєв