Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/7026/24
Провадження № 1-в/279/856/24
"19" грудня 2024 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , розглянувши клопотання засудженого ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання у зв'язку з декриміналізацією,
Засуджений ОСОБА_3 подав до суду клопотання про звільнення від покарання, призначеного за ст.185 ч.2 КК України, у зв'язку з декриміналізацією.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 відбуває покарання в ДУ "Коростенська виправна колонія (№71)" за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 30.04.2024 року , з урахуванням ухвали Київського апеляційного суду від 31.07.2024 року, за ст. 185 ч. 2 КК України у виді 2 років позбавлення волі.
09.08.2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було внесено зміни до ст.51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Зокрема, вказаним законом викладено нову редакцію ст. 51 КУпАП.
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Тобто, інкриміноване особі у межах кримінального провадження викрадення чужого майна (крадіжка) на суму до двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, виходячи із того розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який діяв на момент вчинення діяння, законодавцем віднесено до адміністративних правопорушень і такі діяння не є кримінально караними, відповідно до диспозицій частин статті 185 КК України.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Розділу IV Податкового кодексу України для відповідного року. Вказаною нормою Закону передбачено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 липня у розмірі 1841 гривня.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
У силу положень ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотню дію у часі, тобто поширюється на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Враховуючи вищезазначене, Закон №3886-ІХ, яким підвищена межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, з огляду на вартість викраденого майна, поліпшує становище особи, має зворотню дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності .
Попри відсутність прямих законодавчих змін до КК України, діючи норми КУпАП дають підстави для висновку про декриміналізацію діяння засудженого.
Так, об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 278/1566/21 зазначила, що питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886?IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Керуючись ст. 74 КК України, ст.537, 539 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_3 від подальшого відбування покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 30.04.2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під № 12018100100009274 від 29.08.2018 року за ч.2 ст.185 КК України у виді 2 років позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом 7 днів.
Суддя: ОСОБА_1