Ухвала
23 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 760/18323/23
провадження № 61-14542ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, заінтересовані особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю,
31 жовтня 2024 року Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області через підсистему «Електронний суд» надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали, а саме - заявнику необхідно було надати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення, а також надати відповідні докази пропуску цього строку; надіслати нову редакцію касаційної скарги, яка має відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, та в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов'язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії касаційної скарги та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України; надати документ про сплату судового збору, і роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
У грудні 2024 року на виконання вимог вказаної ухвали Головним управлінням Державної податкової служби у Чернігівській області подано засобами поштового зв'язку до Верховного Суду клопотання про поновлення стоку на касаційне оскарження судових рішень, квитанцію про сплату судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 2 147,20 грн, нову редакцію касаційної скарги та копії скарги іншим учасникам справи.
Разом із цим, в новій редакції касаційної скарги Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області як на підставу скасування судових рішень заявник зазначає пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме судом не було враховано відсутність особи щодо якої проводиться перевірка за адресою проживання та неможливість встановлення її місцезнаходження, що надає право Головному управлінню Державної податкової служби у Чернігівській області право зробити висновки про неможливість встановлення місця перебування даної особи на момент звернення до суду.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Разом із цим, Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області посилаючись як на підставу скасування судових рішень на пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України не обґрунтовує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
З урахуванням наведеного, оскільки недоліки касаційної скарги, вказані в ухвалі Верховного Суду від 08 листопада 2024 року, Головним управлінням Державної податкової служби у Чернігівській області усунуто не в повному обсязі, касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Одночасно суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев