23 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 754/17640/18
провадження № 61-16686ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 30 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,
У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 522 701, 94 грн та витрат по проведенню авто-технічного дослідження в сумі 1 000,00 грн.
Деснянський районний суд м. Києва ухвалою від 26 червня 2020 року за клопотанням ОСОБА_1 , з метою з'ясування причин виникнення пожежі, призначив судову пожежно-технічну експертизу.
Оскільки станом на 26 лютого 2021 року оплату вартості експертизи відповідачем проведено не було, вищевказана ухвала суду залишилась без виконання, а матеріали справи повернуто експертом до суду.
20 травня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року, яким позов ОСОБА_2 задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 522 701,94 грн майнової шкоди та 1 000 грн за оплату звіту № 3410 від 03 червня 2017 року. Вирішено питання відшкодування судових витрат. Після виплати ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 522 701,94 грн майнової шкоди, 1 000,00 грн оплати звіту № 3410 від 03 червня 2017 року та 5 227,02 грн судового збору, зобов'язав ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 автомобіль Tоyota Land Cruiser 120 Prado, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
26 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Заява обґрунтована тим, що після ухвалення рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року заявнику стали відомі обставини, які є істотними для справи і які не були і не могли бути йому відомі під час розгляду цієї справи.
Зазначив, що він як власник автомобіля Mercedes-Benz, р. н. НОМЕР_2 , звернувся з позовом про стягнення збитків, завданих йому внаслідок недоліків продукції (дефект виробника) з Daimler AG (Даймлер АГ) та постачальника автомобіля в Україну ТОВ «Авто-Бренд» (справа №754/14476/20).
26 квітня 2023 року під час розгляду цивільної справи №754/14476/20 заявнику стало відомо, що загоряння автомобіля Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_2 , відбулося внаслідок діяльності людини (підпалу) і не пов'язане з функціонуванням транспортного засобу.
Згідно висновку експерта №1-15/02 пожежно-технічної експертизи від 15 лютого 2023 року Українського центру судових експертиз, причиною виникнення пожежі 03 червня 2017 року в автомобілі Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_2 , стало займання пароповітряної суміші, яка утворилася при випаровуванні займистої рідини з його зовнішніх поверхонь правої частини переднього та середнього бамперів, а також з дорожнього покриття автомобільної стоянки безпосередньо біля даного АТЗ, від дії на вказану суміш теплової енергії, подібної енергії полум'я сірника, запальнички, смолоскопу тощо, яка виникла внаслідок діяльності людини і не пов'язана з функціонуванням транспортного засобу.
Вважав, що вказана обставина є істотною для справи, що не була і не могла бути відомою під час розгляду даної справи.
За наслідками перегляду рішення за нововиявленими обставинами просив скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
07 серпня 2023 року Деснянський районний суд міста Києва ухвалив рішення, яким задовольнив клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Поновив строк на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Задовольнив заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року. Скасував рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року та ухвалив нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Київський апеляційний суд своєю постановою від 26 березня 2024 року скасував рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 серпня 2023 року. Справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок пошкодження автомобіля при пожежі, направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.
30 травня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва ухвалою, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року, відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року у справі № 754/17640/18 за нововиявленими обставинами.
11 грудня 2024 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргоюна ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 30 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що обставини, описані у висновку експерта №1-15/02, є нововиявленими, а сам висновок експерта є доказом того, що причиною виникнення пожежі 03 червня 2017 року в автомобілі Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_2 , стала діяльність людини і не пов'язана з функціонуванням транспортного засобу.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступного висновку.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду лише тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення (рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску прти Румунії» («Brumarescu v. Romania»), п. 61). Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ від 24 липня 2003 року у справі «Рябих проти росії» («Ryabykh v/ russia»), п. 52), рішення ЄСПЛ від 29 січня 2016 року у справі «Устименко проти України», п. 46).
Отже, забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов'язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
Порядок перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами у цивільних справах врегулювано главою 3 розділ 5 ЦПК України.
Відповідно до положень статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Правєдная проти Росії» від 18 листопада 2004 року зазначив, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості надати цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
Отже, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду у вказаній цивільній справі, у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.
Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи, на думку колегії суддів, не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення з зазначених підстав.
Суд першої інстанції, з висновком суду якого погодився суд апеляційної інстанції, виснував, що висновок експерта №1-15/02 пожежно-технічної експертизи від 15 лютого 2023 року не може вважатися нововиявлено обставиною у цій справі, адже істотними обставинами справи вважаються ті, що взагалі не були предметом розгляду у вказаній цивільній справі, у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. У даній справі суд першої інстанції сприяв відповідачу у реалізації його процесуальних прав та ухвалою від 26 червня 2020 року задовольнив клопотання ОСОБА_1 про призначення судової пожежно-технічної експертизи. Однак, дії відповідача, який недобросовісно реалізовував свої процесуальні права, обумовили врахування судом при ухваленні 20 травня 2021 року рішення лише експертних висновків, наданих позивачем, оскільки оплату вартості призначеної судом судової пожежно-технічної експертизи відповідачем проведено не було.
Отже, відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов вірного висновку, що наведені заявником обставини в розумінні статті 423 ЦПК України не є нововиявленими обставинами, за яких може бути скасовано судове рішення за правилами Розділу V Глави 3 ЦПК України.
Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження судами попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.
Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень, тому є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою.
Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 30 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов