23 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 607/9756/23
провадження № 61-16848 ск24
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 травня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
У травні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом, у якому просила в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за нею право приватної власності на 1/2 частку житлового будинку загальною площею 106,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року, позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 у порядку поділу майна подружжя право приватної власності на 1/2 частку житлового будинку загальною площею 106,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2105817761252. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Визнано таким, що втратило силу, додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 жовтня 2023 року, постановлене у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 травня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
17 грудня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 повторно подав касаційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 травня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Як вбачається з матеріалів касаційного провадження, Верховним Судом постановлено ухвалу від 20 листопада 2024 року про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ці самі судові рішення - рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 травня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенціївправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Як вбачається з матеріалів касаційного провадження, ОСОБА_1 скористався передбаченим законом правом на касаційне оскарження судових рішень у цій справі та є ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження, після чого повторно подає касаційну скаргу на ті ж судові рішення, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі, зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями та не є підставою для повторного розгляду касаційної скарги, оскільки не змінюють призначення імперативної норми процесуального права (пункт 3 частини другої статті 394 ЦПК України).
Керуючись пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 травня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара