Єдиний унікальний № 371/1227/24
Номер провадження № 2/371/621/24
"23" грудня 2024 р. м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кириленко М.О.,
за участю секретаря судового засідання Петренко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що з відповідачем ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу має двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З жовтня 2018 року вони з відповідачем не проживають, спільне господарство не ведуть. Відповідач припинив їй надавати матеріальну допомогу на утримання дітей, в зв'язку з чим вимушена звернутися до суду з позовною заявою про стягнення аліментів. Просить суд, стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по 5 000, 00 гривень щомісячно, на кожного, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою суду від 30.10.2024 року відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін.
Ухвалою суду від 04.12.2024 року розгляд справи відкладено, виклик відповідача здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
В судове засідання позивач не з'явилася, заявою просила розглянути справу за її відсутності, на позовних вимогах наполягала з підстав викладених у позовній заяві, проти винесення заочного рішення по справі не заперечувала.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, про розгляд справи в суді повідомлений завчасно, належним чином, шляхом направлення рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за адресою відповідача, яке повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Виклик відповідача в судове засідання здійснено через офіційний веб-портал "Судова влада України", шляхом розміщення оголошення про виклик до суду. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зі згоди позивача, яка заявою не заперечувала проти винесення заочного рішення, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до п.п. 3,4 п. 5 ст. 12 ЦПК України - суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов'язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 26.05.2007 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 26 травня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану міста Калуша Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області. Після реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » (а.с.9).
Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 що підтверджується копіями свідоцтва про народження. Згідно вказаних свідоцтв про народження вбачається, що в графі батьки вказано: Батько - ОСОБА_2 , Мати - ОСОБА_1 (а.с.10,11).
ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади (а.с. 6,7,8).
Згідно із довідки про доходи, ОСОБА_1 працює у Гуманітарному відділі виконавчого комітету Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, на посаді вчителя початкових класів. Загальна сума доходу за період з 01.02.2024 року по 31.07.2024 року за винятком аліментів становить 124 273, 22 гривні (а.с. 12).
Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття (ч.2 ст. 51 Конституції України).
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У відповідності до ст. 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Позивач у позовній заяві просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000, 00 гривень щомісячно, на кожного, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно зі статтею 180 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Зі змісту ст.182 СК України вбачається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 років до 18 років складає 3 196 гривень.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Однак, позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що відповідач має можливість та спроможний сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі заявленому позивачем до стягнення 5 000, 00 грн. щомісячно на кожну дитину.
При цьому в справі відсутні відомості про те, що відповідач має постійне місце роботи, чи дохід від господарської діяльності, чи має значні витрати, на праві власності нерухоме та рухоме майно, грошові кошти тощо, що в сукупності привело б до висновку про те, що відповідач спроможний сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, зважаючи на те, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку для забезпечення її гармонійного розвитку, при цьому рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, враховуючи, що обов'язок по утриманню дітей покладається на обох батьків, а також те, що відповідач має працездатний вік, не має інвалідності, у суду відсутні відомості про наявність у останнього інших утриманців, суд вважає необхідним стягнути із ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 3 500, 00 грн. щомісячно, на кожну дитину, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до повноліття дітей, у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Датою подачі позову є 22.08.2024 року і саме з цієї дати підлягають стягненню аліменти на утримання дітей.
Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
На підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь держави в розмірі 1 211, 20 гривень.
Керуючись ст.ст. 180-183 СК України, ст.ст.12,13,77,81,259,263-265, 280 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Калуш Івано-Франківської області, РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Калуш Івано-Франківської області, РНОКПП - НОМЕР_3 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3 500, 00 (три тисячі п'ятсот) гривень щомісячно, на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.08.2024 року і до досягнення дітьми повноліття.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211, 20 гривень.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручене у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду або через Миронівський районний суд Київської області, а матеріали справ випробовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 23.12.2024 року.
Суддя М. О. Кириленко