вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"24" грудня 2024 р. Справа № 370/3702/24
Провадження № 1-кс/370/490/24
Слідчий суддя Макарівського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт. Макарів Київської області клопотання слідчого СВ ВП №3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024111210000272 від 22.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п. п. 1,5 ч. 2 ст. 115 КК України, -
Слідчий слідчого відділення відділення поліції № 3 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Макарівського районного суду Київської області із клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на вилучені під час оглядів місця події: металеві уламки та важіль від підривача, ймовірно від ручної гранати М-67, які поміщено до спец пакету VS2111676, змив речовини бурого кольору при вході до будинку з бетонної поверхні, змив з дверей спальної кімнати, змив з «епіцентру вибуху», змив з підривача, змив речовини бурого кольору з підлоги які поміщені до 5 паперових конвертів, визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, заборонивши відчуження, розпорядження та користування ними юридичним та фізичним особам, залишивши право користування за стороною обвинувачення та виключно для виконання завдань кримінального провадження.
В обґрунтування клопотання суб'єкт звернення вказав, що Слідчим відділенням ВП №3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12024111210000272 від 22.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п. п. 1,5 ч. 2 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Старший солдат ОСОБА_5 21.12.2024 близько 23 год. 50 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у порушення ст. ст. 3, 27, 68 Конституції України, ст. ст. 6, 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з метою протиправного заподіяння смерті своїм знайомим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , перебуваючи в будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , способом небезпечним для життя багатьох осіб, умисно кинув приведену у бойову готовність ручну гранату М-57 на підлогу поблизу останніх, внаслідок чого стався її вибух.
У результаті вибуху ручної гранати М-57, ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді мінно-вибухової травми: осколкове проникаюче поранення передньої черевної стінки та черевної порожнини з наявністю металевого стороннього тіла, множинні осколкові поранення обох нижніх кінцівок, рвана рана правої стопи, а ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді мінно-вибухової травми: осколкове поранення лівої гомілки, рвана рана лівої гомілки.
Однак, довести ОСОБА_5 свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя двох осіб, способом небезпечним для життя багатьох осіб, до кінця не вдалось від причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 своєчасно було надано медичну допомогу.
22.12.2024 під в період часу з 01:23 год. по 02:40 год. було проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено металеві уламки та важіль від підривача, ймовірно від ручної гранати М-67, які поміщено до спец пакету VS2111676, змив речовини бурого кольору при вході до будинку з бетонної поверхні, змив з дверей спальної кімнати, змив з «епіцентру вибуху», змив з підривача, змив речовини бурого кольору з підлоги які поміщені до 5 паперових конвертів.
22.12.2024 постановою слідчого металеві уламки та важіль від підривача, ймовірно від ручної гранати М-67, які поміщено до спец пакету VS2111676, змив речовини бурого кольору при вході до будинку з бетонної поверхні, змив з дверей спальної кімнати, змив з «епіцентру вибуху», змив з підривача, змив речовини бурого кольору з підлоги які поміщені до 5 паперових конвертів, визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Зазначені речі, вилучені під час огляду місця події, є матеріальними об'єктами даного кримінального правопорушення та містить відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому у відповідності до ст. 98 КПК України є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
В судове засідання слідчий не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, в якій підтримав вимоги клопотання з викладених у ньому підстав, просив їх задовольнити.
Оскільки, згідно ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя визнав можливим розглянути клопотання за їх відсутності.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали, додані до нього, слідчий суддя керується наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Положеннями ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Підставою для накладення арешту на майно слідчий зазначає, виявлені та вилучені в ході обшуку речі є майном, яке відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, у зв'язку з чим постановою слідчого від 22.12.2024 були визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні., у зв'язку з цим, виникла необхідність в накладенні арешту на вищевказане майно з метою його збереження як речового доказу в даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя вважає, що у даному випадку наявні зазначені слідчим підстави, накладення арешту на металеві уламки та важіль від підривача, ймовірно від ручної гранати М-67, які поміщено до спец пакету VS2111676.
Негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчим суддею не встановлено.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для накладення арешту на наступне: змив речовини бурого кольору при вході до будинку з бетонної поверхні, змив з дверей спальної кімнати, змив з «епіцентру вибуху», змив з підривача, змив речовини бурого кольору з підлоги які поміщені до 5 паперових конвертів, з огляду на наступне.
Зі змісту ст. 170 КПК України вбачається, що арешт може бути накладено на майно, що належить фізичній або юридичній особі.
Слідчий суддя зауважує, що зазначені вище об'єкти відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України,однак не є майном, яке може бути об'єктом арешту. Перелічені об'єкти належать доречових доказів,які відповіднодо п.4 ч.9 ст.100 КПК України є майном, що не має жодної цінності й не може бути використане, тому знищується, а у разі необхідності передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання.
Враховуючи викладене, клопотання про накладення арешту на майно в цій частині задоволенню не підлягає.
Керуючись вимогами ст. 170, 172-173, 309, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12024111210000272 від 22.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно в кримінальному провадженні №12024111210000166 від 14.09.2024, а саме вилучені під час оглядів місця події, а саме на металеві уламки та важіль від підривача, ймовірно від ручної гранати М-67, які поміщено до спец пакету У82111676.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1