"24" грудня 2024 р. Справа № 363/6675/24
24 грудня 2024 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вишгородської державної нотаріальної контори про зняття обтяження (заборони відчуження) об'єкту нерухомого майна, -
20.12.2024 р. на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вишгородської державної нотаріальної контори про зняття обтяження (заборони відчуження) об'єкту нерухомого майна.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2024р. вищевказана справа надійшла в провадження судді Баличевої М.Б.
Позивачем в позовній заяві зазначений ОСОБА_1 .
Підписана позовна заява ОСОБА_2 на підставі довіреності посвідченою приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Грицаєнко Ю.І. за№ 1328 від 30.08.2024
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Підставою відкриття провадження у цивільній справі судом є подання особою позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України, яка предметно, суб'єктно, інстанційно та територіально підсудна даному суду.
Так, відповідно до статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Зазначене узгоджується із Главами 1, 2 Розділу 1, ч.1 ст. 187 ЦПК України, за якими суддя відкриває провадження у справі за відсутністю підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Виходячи зі змісту ст. 131-2 Конституції України, обов'язковою вимогою для здійснення представництва іншої особи у суді є те, що таке представництво може здійснювати виключно адвокат (за винятком випадків, встановлених законом).
За статтею 60 ЦПК України представником в суді може бути адвокат або законний представник.
Виключенням є спори, що виникають з трудових відносин та малозначні справи, де представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
В цивільному процесі повноваження адвоката як представника підтверджуються в порядку частини 4 статті 62 ЦПК України виключно довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно із частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в своїй постанові від 12.10.2018 року у справі No 908/1101/17 зазначив, що особа, яка здійснює представництво за довіреністю, в якій зазначено, що вона видана фізичній особі/ громадянину, повинна мати статус адвоката та отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Аналогічні висновки викладені в постановах КГС ВС від 04.11.2020 у справі № 910/6421/19 та від 28.04.2020 у справі № 910/8331/19.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Тобто повноваження представника можуть підтверджуватись довіреністю, але це не скасовує обов'язок адвоката щодо укладання договору з клієнтом.
Довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами, відповідно до частини 3 статті 244 Цивільного кодексу України.
Ради адвокатів України у своєму рішенні № 33 від 12.04.2019 року "Про затвердження роз'яснення щодо укладення договору між адвокатським об'єднанням та іншим адвокатом, який є самозайнятою особою" також вказує на те, що відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою надання правової допомоги є договір про надання правової (правничої) допомоги та враховуючи наведене роз'яснює, що довіреність є підтвердженням повноважень адвоката, у випадку, якщо вона надана на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги.
Зі змісту позовної заяви не вбачається жодних відомостей, що особа, яка підписала від імені позивача позовну заяву є адвокатом (зазначення у довіреності, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про правничу допомогу).
Враховуючи предмет позову, справа не виникає з трудових відносин, не є малозначною, що виключає представництво позивача за довіреністю будь-якою особою, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність і не є адвокатом.
Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, зокрема, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, позовна заява підлягає поверненню позивачу в порядку п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 175, 185, 259-261, 353-355 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вишгородської державної нотаріальної контори про зняття обтяження (заборони відчуження) об'єкту нерухомого майна - повернути особі, яка подала.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Баличева М.Б.