Справа № 279/6685/24 провадження №3/279/2871/24
24 грудня 2024 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Недашківська Л.А., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 , за ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Солдат ОСОБА_1 , 21.10.2024 близько 19.00 год. був виявлений з явними ознаками алкогольного сп'яніння, що виражалось запахом вжитого алкоголю, від проходження медичного огляду на наявність алкоголю не відмовився, що підтверджується висновком від 21.10.2024 року виданого КПН"Коростенська ЦМЛ", вміст алкоголю дорівнює 2,150% проміле, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КпАП України.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, повідомлений про час та день розгляду справи належним чином, про що свідчить довідка про доставку SMS повідомлення (доставлено 10.12.2024) не прибув. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ст.268 КУпАП, якою визначено справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП. Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 172-20 ч.3 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне закрити відносно ОСОБА_1 провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КпАП України.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Згідно ст.7 КпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.
Згідно ч.1 ст.247 КпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
До матеріалів справи не долучено акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Так, згідно вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови.
Крім того, об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, утворюють дії, які полягають у розпиванні алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені в умовах особливого періоду.
Відповідно до положень, ч. ч. 2, 4, 5, 6, 9 ст. 266-1 КУпАП, огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Складення висновків у закладі охорони здоров'я за результатами огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться у присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.
Під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять належних доказів проведення медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння з дотриманням вимог ст.266-1 КУпАП, а саме: відеозапису проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 або даних щодо проведення вказаного огляду в присутності двох свідків (в разі відсутності відеозапису або неможливості застосування таких засобів).
Доданий до матеріалів справи акт №80 медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.10.2024 зазначено ознаки алкогольного сп'яніння, при цьому не містить висновку щодо стану сп'яніння, що суперечить змісту викладених у протоколі обставин вчинення правопорушення. Крім того, в акті зазначено прізвище особи відносно якої проводився огляд, як ОСОБА_2 , натомість протокол про вчинення адміністративного правопорушення складений на прізвище ОСОБА_2 .
Таким чином, процедура огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, яка була проведена 21.10.2024, не відповідає вимогам ст. 266-1 КУпАП.
Згідно із ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п.7 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції №1376 не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Як вбачається з наданого протоколу про адміністративне правопорушення, після його складання та підписання порушником в ньому були допущені виправлення, а саме здійснено виправлення. Вказані виправлення не засвідчені ні особою, що склала протокол, ні особою відносно якої він був складений.
Сукупність наведених обставин поза всяким розумним сумнівом доводить, що посадовою особою, не було дотримано встановленого законодавством порядку проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим діяння останнього не утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що на підставі ч.9 ст.266-1 КУпАП, процедуру огляду на стан сп'яніння слід визнати такою, що проведена з порушенням вимог цієї статті, а тому вона вважається недопустимою, такою, що проведена з порушенням норм Закону.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 цього ж Кодексу.
Отже, відповідно до викладених вище положень національного законодавства України, ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ч. 3 ст.172-20 , п.1 ст.247, ст.280, ст.283, ст.284 КУпАП
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.
Суддя Недашківська Л.А.
копія згідно з оригіналом