Справа № 296/11204/24
1-кс/296/4460/24
Іменем України
(повний текст)
12 грудня 2024 року м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
власника майна (підозрюваної) - ОСОБА_4 ,
володільця майна - ОСОБА_5 ,
представника власника майна та володільця майна - адвоката (захисника) ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024060000000794 від 22.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, -
встановив:
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майор поліції ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира із клопотанням, погодженим прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 , відповідно до змісту якого просить винести ухвалу про накладення арешту на грошові кошти в суму 20 000 доларів США.
В обґрунтування поданого клопотання cлідчий зазначає, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12024060000000794 від 22.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами комунальних та державних медичних установ, з метою отримання додаткових матеріальних благ у вигляді грошових коштів, запровадили механізм по вимаганню та отриманню неправомірної вигоди від фізичних осіб регіону за сприяння у видачі медичних заключень щодо перебування хворих на стаціонарному лікуванні, які необхідні для прийняття позитивного рішення під час скерування вказаних документів для повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень. У схему протиправної діяльності залучено ряд осіб, яких необхідно перевірити на причетність.
Так, лікар-травматолог КНП «Малинська міська лікарня» ММР ОСОБА_9 під час особистої зустрічі з ОСОБА_10 , висловив останньому вимогу сплатити йому грошові кошти в сумі 10 000 гривень, за надання медичного заключення щодо перебування останнього на стаціонарному лікуванні, яке необхідне для прийняття лікарсько-консультативною комісією висновку, який стане підставою для проходження медико-соціальної експертизи та визначення ступеня групи непрацездатності.
У подальшому, 05.11.2024 лікар-травматолог ОСОБА_9 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті КНП «Малинська міська лікарня» ММР, за адресою: м. Малин, вул. Г.Бондарик, 17, отримав від гр. ОСОБА_10 неправомірну вигоду в сумі 10 000 грн., а також надав останньому виписку форми №027/о із медичної картки стаціонарного хворого №4466 про перебування з 14.10.2024 по 24.10.2024 гр. ОСОБА_10 на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні (з травматологічними ліжками) КНП «Малинська міська лікарня» ММР, який в дійсності там не знаходився.
У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у секретаря комісії ЛКК КНП «Малинський міський центр ПМСД» Малинської міської ради ОСОБА_4 та невстановлених посадових осіб Коростенської міжрайонної МСЕК, виник умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 за вчинення в його інтересах дій з використанням наданого службового становища, уповноваженими на прийняття рішення про встановлення групи інвалідності. Таким чином ОСОБА_4 вступила у попередню змову з невстановленими посадовими особами Коростенської міжрайонної МСЕК, при цьому ОСОБА_4 мала діяти в якості пособника, а саме сприяти вчиненню кримінального правопорушення шляхом надання засобів його вчинення, зокрема шляхом отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 та передачі її невстановленим посадовим особам Коростенської міжрайонної МСЕК.
Після чого, 27.11.2024 ОСОБА_4 продовжуючи спільний злочинний умисел, за попередньою змовою з невстановленими посадовими особами Коростенської міжрайонної МСЕК, перебуваючи у своєму службовому кабінеті №65 КНП "Малинський центр первинної медико-санітарної допомоги" ММР, що за адресою: Житомирська область, Коростенський район, м. Малин, вул. 10 ОГШБ, 83, вимагала та отримала від гр. ОСОБА_10 неправомірну вигоду в сумі 1500 доларів США та 21 000 грн. за виготовлення необхідної медичної документації, продовження групи інвалідності та видачі довідки МСЕК.
29.11.2024 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
29.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч.3 ст.368 КК України.
29.11.2024, на підставі ухвали Корольовського районного суду м.Житомир №296/11039/24 від 29.11.2024, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено майно, на яке потрібно накласти арешт.
29.11.2024 вказане майно визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.
Необхідність накладення арешту слідчий обґрунтовує метою збереження вилученого майна як речових доказів, а також вказане майно в подальшому може бути конфісковано на підставі п.3 ч.2 ст.170 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_7 , в судовому засіданні подане клопотання підтримали з підстав, викладених у ньому. Прокурор наголосив на тому, що згідно протоколу обшуку ОСОБА_4 вказала на належність їй вилучених 20 тисяч доларів США та добровільно віддала слідчому гроші.
Представник власника майна ОСОБА_4 та володільця майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання з підстав, викладених ним у письмових запереченнях. Зазначив, що грошові кошти в сумі 20 000 дол.США перебували на зберіганні у ОСОБА_4 8 499 дол.США отримано ОСОБА_4 від продажу 16.09.2024 будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 . 10 665 дол.США отримано племінницею ОСОБА_4 - ОСОБА_5 за продаж 30.08.2024 житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 . Грошові кошти у сумі 10 000 дол.США зберігались у ОСОБА_4 , оскільки племінниця через роботу тривалий час не перебуває вдома, окрім того, с.Варівськ, де проживає ОСОБА_5 , знаходиться неподалік від кордону з Білоруссю, тобто наявий ризик повторного вторгнення. Решта грошей є особистими збереженнями ОСОБА_4 .
Власник майна (підозрювана) ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала позицію свого захисника та заперечувала щодо задоволення клопотання. Вказала, що 10 тисяч доларів США їй віддала племінниця ОСОБА_5 на зберігання. Інші гроші виручені від продажу будинку та є заощадженнями, які потрібні на лікування.
Володілець майна ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала позицію свого представника та заперечувала щодо задоволення клопотання. Зазначила, що не могла зберігати гроші у себе вдома в с.Варівськ, оскільки єдиним безпечним місцем є дім ОСОБА_4 . На запитання слідчого судді пояснила, що вона та її чоловік проживають в цьому будинку, одночасно проводячи ремонтні роботи пошкодженої частини будинку.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 29 листопада 2024 року у справі №296/11039/24 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання секретаря комісії ЛКК ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання і вилучення: медичної документації, журналів лікування, журналів обстеження, медичних приписів, медичної картки стаціонарного хворого № 4466, щодо лікування гр. ОСОБА_10 та підтвердження групи інвалідності останньому, медичних направлень та заключень ЛКК, які містять медичні документи складені та видані лікарем-травматологом ОСОБА_9 , містять підписи секретаря комісії ЛКК ОСОБА_4 , а також стосовно гр. ОСОБА_10 , чорнові записи, грошові кошти отримані в результаті вчинення протиправної діяльності, мобільні телефони, електронні носії інформації, в яких наявні відомості щодо обставин вчинення протиправної діяльності та причетних осіб.
Згідно наявної в матеріалах клопотання копії протоколу обшуку від 29 листопада 2024 року, цього ж дня в період з 20 год. 22 хв. по 21 год. 23 хв. слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_11 , на підставі ухвали Корольовського районного суду м. Житомир №296/11039/24 від 29.11.2024, було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , та вилучено грошові кошти іноземної валюти в загальній сумі 20 000 доларів США, які поміщені до спецпакету № PSP2159665.
Постановою старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області майора поліції ОСОБА_7 від 29 листопада 2024 року вилучені грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024060000000794 від 22.10.2024.
Положеннями статті 170 КПК України закріплено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 10 статті 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Обставини, викладені у клопотанні щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, підтверджуються сукупністю доказів, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань; рапортами від 22.10.2024, 21.10.2024; протоколами обшуку від 29.11.2024; постановою про визнання предметів та документів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 29.11.2024; інформацією про особу; протоколом (додаткового) допиту свідка від 23.10.2024; посвідченням; довідками від 23.09.2023, 28.06.2024, 12.07.2024, 16.10.2023, 28.11.2024; пенсійним посвідченням; листом щодо виконання доручення від 22.10.2024;наказом №95 від 01.08.2024; протоколами допиту свідка від 08.11.2024, 27.11.2024, 29.11.2024; випискою із медичної картки стаціонарного хворого №4466; протоколом огляду від 27.11.2024; протоколами за результатами проведення НСРД від 26.11.2024, 27.11.2024; ухвалами суду №296/11039/24 від 29.11.2024, №296/11040/24 від 29.11.2024; повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 29.11.2024.
Як встановлено із матеріалів клопотання, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, за вчинення якого кримінальним законодавством передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Також, з КП "Д-3" встановлено, що ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 05.12.2024 у справі № 296/11169/24 застосовано до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 29 січня 2025 року включно, із можливістю внесення застави.
Щодо можливості накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою.
Згідно повідомлення про підозру, у період з жовтня 2024 року по 28.11.2024 ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленими службовими особами Коростенської міжрайонної МСЕК, висловила прохання надати та отримала від гр. ОСОБА_10 неправомірну вигоду в сумі 1500 доларів США та 21 000 грн за вчинення в його інтересах службовими особами дій з використанням службового становища.
Отже, з врахуванням змісту підозри, досліджених судом доказів, в тому числі, протоколів НСРД, протоколу огляду грошових коштів, вилучені грошові кошти в сумі 20 000 дол.США не володіють ознаками речових доказів у кримінальному провадженні №12024060000000794 від 22.10.2024, оскільки не є предметом неправомірної вигоди в межах інкримінованого підозрюваній епізоду за ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України.
Щодо можливості накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч.5 ст.170 КПК України).
Захисник підозрюваної та представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , а також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазначали в судовому засіданні про законність походження вилучених коштів, а також про те, що частина коштів в сумі 10 000 дол.США належить ОСОБА_5 і такі зберігалися за місцем проживання підозрюваної у безпечному місці.
Разом з тим, суд вважає непереконливими доводи вказаних осіб та адвоката щодо належності частини грошових коштів племінниці підозрюваної ОСОБА_5 .
Так, згідно змісту протоколу обшуку, проведеного за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , останньою добровільно видано грошові кошти слідчому. При цьому, зауважень з приводу неналежності їй таких коштів ОСОБА_12 під час обшуку та при складанні протоколу висловлено не було. Будь-яких ідентифікуючих ознак, які б вказували на належність вилучених грошей іншій особі (пакування з підписами та помітками, квитанції, чеки тощо) такі грошові кошти не містили.
Слідчий суддя зауважує, що лише сама по собі наявність вилучених коштів за місцем проживання підозрюваної, яка не одружена, дітей не має, вже є достатньо вагомою підставою стверджувати, що такі належать саме ОСОБА_4 .
Крім того, слід зазначити, що накладення арешту з підстави, визначеної п.3 ч.2 ст.170 КПК України, не передбачає обов'язку доведення законності чи незаконності походження майна, натомість достатньо встановити належність такого майна на праві власності підозрюваній особі.
Поясненнями в судовому засіданні та доданими адвокатом договором купівлі-продажу будинку та земельної ділянки від 30.08.2024, довідкою про пошкодження будинку ОСОБА_5 від 11.12.2024 № 393, актом обстеження пошкодженого майна, повідомленням про пошкоджене майно не спростовано як того факту, що вилучені грошові кошти належать підозрюваній ОСОБА_4 , так і не доведено достатніми доказами, що частина вилучених грошових коштів в сумі 10 000 дол.США належить саме ОСОБА_5 і такі зберігалися на довірливих відносинах у підозрюваної.
Беручи до уваги наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що вилучені під час обшуку грошові кошти в сумі 20 000 дол.США підлягають арешту на підставі п.3 ч.2 ст.170 КПК України, а тому клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 98, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024060000000794 від 22.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку 29.11.2024 за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: грошові кошти в сумі 20 000 (двадцять тисяч) дол.США, які упаковано до спецпакету №PSP 2159665.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною першою статті 174 КПК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали складено: 17.12.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1