18.11.2024 Єдиний унікальний номер 205/6264/24
Єдиний унікальний номер судової справи 205/6264/24
Номер провадження 2/205/2997/24
18 листопада 2024 року
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Вороніної М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних, та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання, -
20.05.2024 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних, та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Позов обґрунтований тим, що 20.03.2006 року між ВАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ВАЖКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ», правонаступником якого є ПрАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ВАЖКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ», та ОСОБА_1 укладено договір №2РР-00725, з укладеними до нього Додатковою угодою №1 від 31.10.2008 року, про надання позики в сумі 176 737 грн. строком на 20 років та шість місяців з метою виплати вартості квартири АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу квартири №2РСБ-01134 від 30.03.2006 року, укладеним між ВАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ВАЖКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ» та відповідачем, відповідно до умов, погоджених та викладених в ньому сторонами. Відповідно до розділу 1 договору №2РР-00725 від 20.03.2006 року, позикодавець зобов'язується надати позичальнику безвідсоткову позику на умовах, викладених в даному договорі. Позичальник зобов'язується прийняти позику та погасити її одним із способів, визначених в даному договорі. Згідно із пунктом 2.2. договору №2РР-00725 від 20.03.2006 року позика надається шляхом видачі готівкових коштів. Підставою для видачі грошових коштів є заява позичальника. На підставі умов договору №2РР-00725 від 20.03.2006 року та відповідно до видаткового касового ордеру за номером 1153 від 30.03.2006 року ВАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ВАЖКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ» на користь ОСОБА_1 було видано суму коштів у розмірі 176 737 грн. Таким чином, ВАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ВАЖКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ» перед ОСОБА_1 виконало взяті на себе зобов'язання щодо надання в кредит (позику) коштів згідно з умовами договору №2РР-00725 від 20.03.2006 року. Відповідно до пункту 3.1. договору №2РР-00725 від 20.03.2006 року, із врахуванням внесених змін до нього згідно додаткової угоди №1, позика погашається шляхом внесення на поточний рахунок позикодавця грошових коштів рівними частинами по 737 грн. щомісячно. Виплата позичальником позики зупиняється на період листопада 2008 року по квітень 2009 року включно. За бажанням позичальника позика може бути погашена достроково. Відповідно до пункту 3.2. договору №2РР-00725 від 20.03.2006 року, із врахуванням внесених змін до нього згідно додаткової угоди №2, у випадку припинення трудових відносин із ВАТ «АЗОВЗАГАЛЬМАШ», позичальник зобов'язаний впродовж 60 календарних днів з моменту розірвання трудового договору з ВАТ «АЗОВЗАГАЛЬМАШ» погасити позику грошовими коштами. Звільнення (припинення трудових відносин) відповідача із ВАТ «АЗОВЗАГАЛЬМАШ» відбулось 25.01.2017 року. ПРАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ВАЖКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ» на підставі Постанови Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 року по справі №910/8259/16, перебуває у ліквідаційній процедурі. Відповідно до довідки ліквідатора ПрАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ВАЖКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ» станом на 20.04.2021 року заборгованість відповідача відповідно до договору №2РР-00725 від 20.03.2006 року становить 50 684,76 грн. 13.05.2021 року між ПрАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ВАЖКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ» та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» укладено акт про придбання майна на аукціоні відповідно до умов визначених в ньому. Додатково 17.05. 2021 року між ПрАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ВАЖКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ» та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» було укладено договір №17/05-003 відступлення права вимоги. Згідно з пунктами 1.3., 1.4. договору №17/05-003 відступлення права вимоги від 17.05.2021 року, до нового кредитора переходить право вимагати від боржника належного та реального виконання зобов'язання по поверненню основної суми заборгованості за Договором позики, новий кредитор наділяється в тому числі й всіма правами первісного кредитора, що випливають із умов Договору позики, договору купівлі-продажу квартири від 30.03.2006 року та Договору іпотеки по відношенню до боржника щодо нарахування розміру пені, штрафу, відсотків, річних, інфляційних витрат (за наявності) за весь час прострочення, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно договору позики та договору іпотеки.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 19 386,76 грн. 3% річних та 178 422,07 грн. інфляційних втрат на підставі договору №2РР-00725 від 20.03.2006 року та договору №17/05-003 відступлення права вимоги від 17.05.2021 року.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07.06.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, визначено строк відповідачу для подання відзиву на позов.
Від представника позивача Мілованової О.М. надійшло клопотання, у якому просила здійснити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги задовольнити. Заперечень щодо заочного розгляду справи не надала.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився. Про час, дату, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки не повідомив.
На підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд постановив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
У ході судового розгляду встановлено, що 20.03.2006 року відповідач та ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» уклали договір № 2РР-00725 (далі - Договір), за умовами якого завод надає позичальнику безвідсоткову позику в розмірі 176 737 грн. строком на 20 років з метою сплати вартості квартир АДРЕСА_1 , яка буде придбана позичальником за договором з позикодавцем протягом 10 днів з дати укладення договору купівлі-продажу та договору іпотеки. Позика повертається позичальником рівними частками по 737 грн. щомісячно (а.с.39).
Відповідно до касового ордеру від 30.03.2006 року ОСОБА_1 видано 176 737 грн.
Додатковою угодою № 1 від 31.10.2008 року до Договору змінено термін повернення коштів до 20 років та 6 місяців у зв'язку з призупиненням виплати позики на період з листопада 2008 року по квітень 2009 року.
Додатковою угодою № 2 до Договору з 05.01.2011 року змінено строк повернення позики, а саме: у разі припинення трудових відносин з ВАТ «Азовзагальмаш» позичальник зобов'язаний повернути позику протягом 60 календарних днів з моменту розірвання трудового договору.
З доданої до позову копії обхідного листа звільненого ОСОБА_1 вбачається, що відповідача звільнено 31.01.2017 року у зв'язку зі скороченням штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Отже, ОСОБА_1 був зобов'язаний сплатити заборгованість за Договором у повному обсязі до 01.04.2017 року включно.
На підставі акту про придбання майна на аукціоні від 13.05.2021 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 в сумі 50 684,76 грн. (а.с.43).
Також між ПрАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» в особі ліквідатора Куделі М.О. та позивачем укладеного договір № 17/05-003 відступлення права вимоги від 17.05.2021 року, згідно з умовами якого позивач наділяється всіма правами первісного кредитора, що випливають з умов, зокрема, договору № 2РР-00725 від 20.03.2006 року по відношенню до боржника щодо нарахування розміру пені, штрафу, відсотків, річних, інфляційних витрат за весь час прострочення, у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно з договором позики та договором іпотеки.
Згідно з долученою до позову копією довідки ліквідатора ПрАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» залишок заборгованості Кривого Ю.А. за Договором станом на 20.04.2021 року становить 50 684,76 грн.
Відповідно до копії меморіального ордеру № 19698229SB від 25.06.2021 року (а.с.29) ОСОБА_1 погасив заборгованість за договором позики № 2РР-00725 від 20.03.2006 року в розмірі 50 684 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У позові правонаступник позикодавця розрахував 3 відсотки річних за період з 28.03.2017 року по 24.06.2021 року в розмірі 6 443,84 грн. та інфляційні втрати за період з квітня 2017 року по червень 2021 року в розмірі 20 009,10 грн. Однак у прохальній частині позову просив стягнути 3 відсотки річних в розмірі 19 386,76 грн., а інфляційні втрати в розмірі 178 422,07 грн., жодним чином не обґрунтовуючи зазначені суми.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що позивачем не обґрунтовано розмір 3 відсотків річних та інфляційних втрат, що перевищує суми, вказані в розрахунку, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 3 відсотків річних у розмірі 12 942,92 грн. та інфляційних втрат у розмірі 158 412,97 грн. через їх необґрунтованість.
Оскільки договором позики не було визначено розмір відсотків за прострочення виконання зобов'язання, позивач має право на стягнення 3 відсотків річних та суми інфляційних втрат за період з 02.04.2017 року по 24.06.2021 року у розмірі 6 427.20 грн. та 20 009,10 грн. відповідно.
При цьому правові підстави для стягнення з відповідача 3 відсотків річних, нарахованих з 28.03.2017 року по 01.04.2017 року в розмірі 16,64 грн., відсутні, так як відповідно до Додаткової угоди № 2 до Договору з 05.01.2011 року строк повернення позики протягом 60 календарних днів з моменту розірвання трудового договору, тобто до 01.04.2017 року включно.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 3 відсотків річних за період з 02.04.2017 року по 24.06.2021 року у розмірі 6 427.20 грн. та інфляційних втрат у розмірі 20 009,10 грн..
Відповідно до ст. 141 ЦПК України Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач просив стягнути з відповідача 197 828,83 грн., а судом позов задоволено частково в сумі 26 436,30 грн., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 323,71 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 625 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 79-81 141, 223, 247, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних, та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»,код ЄДРПОУ: 38039872, місцезнаходження: м. Київ, вул. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315, три відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором № 2РР-00725 від 20.03.2006 року за період з 02.04.2017 року по 24.06.2021 року в розмірі 6 427,20 грн. та суму інфляційних втрат у розмірі 20 009,10 грн., а всього 26 436,30 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» судовий збір у розмірі 323,71 грн.
У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.Г. Остапенко