154/4789/24
1-кс/154/1137/24
24.12.2024 слідчий суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача СД Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12024035510000693 від 21 грудня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч.4 ст.358 КК України,-
Дізнавач СД Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, яке належним чином погоджене з прокурором про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивує тим, що 20.12.2024 під час проходження прикордонного контролю на пункті пропуску «Устилуг», гр. ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , надав тимчасове посвідчення військовозобовязаного та довідку ВЛК про непридатність до військової служби, з ознаками підробки.
21.12.2024 за даним фактом СД Володимирського РВП ГУНП у Волинській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024035510000693 з попередньою кваліфікацією за ч.4 ст. 358 КК України.
20.12.2024 під час огляд місця події у ОСОБА_4 , було вилучено: автомобіль марки Volkswagen Tiguan реєстраційний номер НОМЕР_1 , мобільний телефон марки Xiaomi імей: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_4 від 09.03.2022 та довідку ВЛК від 09.03.2022 видані на ім'я ОСОБА_4 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_5 виданий на ім'я ОСОБА_4 .
Дізнавач в судове засідання не з'явився, надав заяву про можливість розгляду клопотання за його відсутністю, клопотання підтримав,просив його задовольнити, не заперечував щоб не накладати арешт на автомобіль і мобільний телефон.
Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання також не з'явився, подав письмову заяву, згідно якої зазначив, що не розуміє у зв'язку з чим на кордоні у нього було вилучено автомобіль, мобільний телефон та паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_5 виданий на ім'я ОСОБА_5 , просить арешт на них не накладати .
Слідчий суддя, дослідивши надані до клопотання докази прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Таким чином, вилучені під час огляду речі, мають значення речових доказів у кримінальному провадженні № 12024035510000693 від 21 грудня 2024 року, оскільки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.
Крім того, на даний час у кримінальному провадженні необхідно провести ряд необхідних судових експертиз та слідчих дій за участю вищезазначеного майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі його сліди вчинення кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вилучене під час огляду 20.12.2024 року майно в розумінні ч. 1 ст. 98 КПК України є речовими доказами, правовий режим зберігання яких регламентується ст. 100 КПК України.
Однак, слідчий суддя, відповідно до ч.6 ст.22 КПК України повинен зберігати об'єктивність та неупередженість, створювати необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у тому числі у реалізації права на збирання речових доказів.
Арешт майна, яке має ознаки речового доказу, по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 4 ст. 358 КК України, є використання завідомо підробленого документа.
З матеріалів кримінального провадження, наданих слідчому судді, не можливо зробити висновок, яким чином зазначені у клопотанні автомобіль, мобільний телефон та паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_5 виданий на ім'я ОСОБА_4 ,можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні, передбаченому ч.4 ст. 358 КК України.
Жодних доказів на те, що вказані речі відповідають критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, дізнавачем ОСОБА_6 не надано.
Зважаючи, що органом досудового розслідування не доведено існування сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що мобільний телефон є доказом злочину, не доведено наявності підстав для накладення арешту на дане майно, не доведено необхідності накладення арешту на дане майно та не наведено ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, а тому слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні даного клопотання у цій частині.
Щодо тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_4 від 09.03.2022 та довідки ВЛК від 09.03.2022 видані на ім'я ОСОБА_4 , які були вилучені 20.12.2024 в останнього, то вони підлягають арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування, оскільки мають значення речових доказів і на даний час у провадженні є необхідність у проведенні за його участі ряду судових експертиз та слідчих дій, що дозволить об'єктивно встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження. В іншому ж випадку, вказані документи, які є речовими доказами у кримінальному провадженні, підлягатимуть поверненню з подальшою неможливістю проведення необхідних експертиз, оскільки сліди злочину на них можуть бути знищені.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання дізнавача сектору дізнання Володимирського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_4 від 09.03.2022 та довідку ВЛК від 09.03.2022 видані на ім'я ОСОБА_4 , які були вилучені в останнього 20.12.2024, позбавивши права на відчуження, розпорядження та користування майном з метою забезпечення збереження його як речового доказу.
В решті клопотання відмовити.
Автомобіль марки Volkswagen Tiguan реєстраційний номер НОМЕР_1 , мобільний телефон марки Xiaomi імей: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 та паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_5 виданий на ім'я ОСОБА_4 , які були вилучені у ОСОБА_4 , 20.12.2024 - негайно повернути власнику.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Арешт майна є тимчасовим, до скасування у встановленому КПК України порядку заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст.174 ч.1 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її постановлення.
Слідчий суддя: ОСОБА_7