154/2154/23
1-кп/154/157/24
23 грудня 2024 року Колегія суддів Володимир-Волинського міського суду Волинської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
представника потерпілої - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого до:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Володимира-Волинського, Волинської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.4, 12 ч.2 ст.115 КК України,
У провадженні Володимир-Волинського міського суду Волинської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.4,12 ч.2 ст.115 КК України.
12 травня 2023 року слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області своєю ухвалою застосував до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 25.05.2023 включно, без визначення розміру застави, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, знищити, сховати або змінити будь яку з речей чи документів, що мають важливе значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Волинський апеляційний суд своєю ухвалою від 22 травня 2023 року залишив в силі вказане рішення слідчого судді.
Ухвалою суду від 23 травня 2023 року в підготовчому судовому засіданні продовжено строк тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою до 21 липня 2023 року. Надалі судом неодноразово продовжувався строк тримання обвинуваченого під вартою, останній раз ухвалою суду від 31 жовтня 2024 року до 29 грудня 2024 року.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Так, прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 на термін 60 днів, яке обґрунтовує тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується. На думку прокурора необхідність продовження відносно ОСОБА_8 саме такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, обумовлена тим, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення від якого настала смерть потерпілого, а тому наявні обґрунтовані ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_8 може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, неможливе у зв'язку з тим, що ні домашній арешт, ні особисте зобов'язання, ні особиста порука, обрані ОСОБА_8 не зможуть запобігти вищевказаним у ризикам.
Потерпіла ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_7 в судовому засіданні просили задовольнити клопотання прокурора й продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_8 і його захисник ОСОБА_9 просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, оскільки вказані прокурором ризики не обґрунтовані, суперечать фактичним обставинам справи, не підтверджені жодними доказами та є лише припущеннями прокурора. Крім того, на думку захисника, зі сплином часу вказані ризики втратили свою актуальність. Докази винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення в матеріалах справи також відсутні.
Вислухавши думку учасників судового розгляду щодо міри запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, суд дійшов таких висновків.
У відповідності до ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК України).
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно зі ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею, судом за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст.199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Володимир-Волинським міським судом Волинської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні особливо тяжкого злочину пов'язаного з умисним заподіянням смерті іншій людині, за яке передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі.
На даний час судом заслухані показання свідків обвинувачення та захисту, досліджені речові та письмові докази, допитано експертів та потерпілу, самого обвинуваченого. Суд ще має заслухати та розглянути додаткові клопотання сторін кримінального провадження. Такі обставини свідчать про неможливість завершення судового провадження до закінчення строку тримання обвинуваченого під вартою - 29 грудня 2024 року.
На стадії судового розгляду суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
У даному випадку суд вважає, що клопотання прокурора містить достатньо даних для висновку про можливу причетність обвинуваченого ОСОБА_8 до кримінального правопорушення, яке йому інкримінується.
Також суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою суд погоджується з доводами прокурора про існування ризику переховування обвинуваченого від суду. Такий висновок ґрунтується на тому, що ОСОБА_8 хоча раніше і не судимий, однак обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ст. 115 ч.2 п.п.4, 12 КК України, під час досудового розслідування був оголошений в міжнародний розшук та затриманий на території Республіки Польща.
З урахуванням практики ЄСПЛ, сама по собі тяжкість злочину та суворість можливого покарання не можуть бути безумовною підставою для тримання особи під вартою, однак є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.
Така обставина, як усвідомлення тяжкості покарання, може спонукати обвинуваченого ОСОБА_8 переховуватися від суду та планувати втечу.
Водночас у судовому засіданні прокурором не доведено існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, незаконного впливу на потерпілу та свідків, які вже допитані в судовому засіданні.
Також, під час розгляду клопотання прокурор довів, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів (домашній арешт, застава, особиста порука та особисте зобов'язання) не буде дієвим для запобігання вищезазначених ризиків та не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Отже, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний щодо обвинуваченого, на теперішній час необхідний для забезпечення його належної процесуальної поведінки та запобігання встановленим ризикам. Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, судом не встановлено.
Даних, які б безумовно унеможливлювали подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, матеріали провадження не містять. Вік та стан здоров'я обвинуваченого не є перешкодою для тримання його в умовах ізоляції.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, а характер та ступінь тяжкості діяння, в якому він обвинувачується, сукупність вказаних вище обставин однозначно свідчать про наявність на даний момент конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Таким чином, з урахуванням конкретних обставин даного кримінального провадження, прокурором доведено обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_8 перебувати на волі.
Доводи сторони захисту про те, що наведені прокурором ризики нічим не підтверджені, та є лише припущеннями прокурора, на увагу суду не заслуговують, оскільки повністю спростовується матеріалами провадження, які фактично вказують про протилежне.
Щодо доводів сторони захисту про відсутність в матеріалах кримінального провадження доказів причетності обвинуваченого до злочину, суд вище вже вказував на те, що на стадії судового розгляду суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
За таких обставин клопотання прокурора про продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою слід задовольнити.
Відповідно до ст.183 ч.3 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, суд не визначає йому розмір застави.
Керуючись ст.ст.177,183, 197, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою в Державній установі «Луцький слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 20 лютого 2025 року, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, ОСОБА_8 в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Вступна і резолютивна частина ухвали виготовлена в нарадчій кімнаті та проголошена 23.12.2024. Повний текст ухвали виготовлений 24.12.2024.
Головуючий ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3