іменем України
19 грудня 2024 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 742/4745/23
Головуючий у першій інстанції - Циганко М. О.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/535/24
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді: Скрипки А.А.
суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.
секретар: Мальцева І.В.
сторони:
позивач: Публічне акціонерне товариство »Комерційний банк
»Акордбанк»
відповідач: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства »Комерційний банк »Акордбанк» на заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області у складі судді Циганка М.О. від 10 січня 2024 року, місце ухвалення рішення - м.Прилуки, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства »Комерційний банк »Акордбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
У вересні 2023 року Публічне акціонерне товариство »Комерційний банк »Акордбанк» звернулося до суду з даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в якому просило: стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства »Комерційний банк »Акордбанк» 172 031 грн. 83 коп. заборгованості, з яких 107 737 грн. 18 коп. - заборгованість за Заявою-Пропозицією №СІК-240921/088-00 від 24.09.2021 року, станом на 19.06.2023 року, що складається із: простроченої суми заборгованості по кредиту - 59 302,85 грн., простроченої суми заборгованості по процентам - 10 024,13 грн., простроченої суми заборгованості по комісії - 24 694,88 грн., строкової суми заборгованості по кредиту - 13 580,42 грн., строкової суми заборгованості по процентам - 134,90 грн.; 64 294 грн. 65 коп. - заборгованість за Заявою-Пропозицією №СІК-231221/141-00 від 23.12.2021 року, станом на 19.06.2023 року, що складається із: простроченої суми заборгованості по кредиту - 31 359,95 грн., простроченої суми заборгованості по процентам - 7 695,95 грн., простроченої суми заборгованості по комісії - 10 500,00 грн., строкової суми заборгованості по кредиту - 14 590,38 грн., строкової суми заборгованості по процентам - 149,27 грн. В обґрунтування вимог заявленого позову ПАТ »КБ »Акордбанк» зазначало, що 24.09.2021 року між позивачем та відповідачем було підписано Заяву-Пропозицію №СІК-240921/088-00, відповідно до якої, відповідач прийняв пропозицію укласти кредитний договір та приєднався до Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ »КБ »Акордбанк», які розміщені в мережі Інтернет на офіційному Інтернет-сайті банку, які разом із Заявою-Пропозицією та Умовами споживчого кредитування складають договір про надання споживчого кредиту. На виконання умов укладеного договору, позивачем було видано відповідачу кредитні кошти, що підтверджується меморіальними ордерами, але отримавши кредитні кошти, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 19.06.2023 року утворилася заборгованість у сумі 107 737 грн. 18 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь. Також позивач вказував, що 23.12.2021 року між позивачем та відповідачем було підписано Заяву-Пропозицію №СІК-231221/141-00, відповідно до якої, відповідач прийняв пропозицію укласти кредитний договір та приєднався до Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ »КБ »Акордбанк», які розміщені в мережі Інтернет на офіційному Інтернет-сайті банку, які разом із Заявою-Пропозицією та Умовами споживчого кредитування складають договір про надання споживчого кредиту. На виконання умов вказаного договору, банком було видано відповідачу кредитні кошти, що підтверджується меморіальним ордером, але отримавши кредитні кошти, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 19.06.2023 року утворилася заборгованість у сумі 64 294 грн. 65 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь. Позивач також ставив питання про стягнення з відповідача на свою користь сплачений при поданні позову судовий збір у сумі 2 684 грн.
Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.01.2024 року позов Публічного акціонерного товариства »Комерційний банк »Акордбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства »Комерційний банк »Акордбанк» суму заборгованості за кредитними договорами в розмірі 126 517 грн. 35 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства »Комерційний банк »Акордбанк» 1 849 грн. 00 коп. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 2 182 грн. 90 коп. судового збору.
В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство »Комерційний банк »Акордбанк» просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції від 10.01.2024 року у частині відмови у стягненні заборгованості за комісією у розмірі 35 194,88 грн. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ПАТ »КБ »Акордбанк» в повному обсязі, а саме, стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ »КБ »Акордбанк» суму заборгованості у розмірі 172 031,83 грн., яка складається із: - заборгованості за Заявою-Пропозицією №СІК-240921/088-00 від 24.09.2021 року, станом на 19.06.2023 року, у розмірі 107 737,18 грн., яка складається із: простроченої суми заборгованості по кредиту - 59 302,85 грн., простроченої суми заборгованості по процентам - 10 024,13 грн., простроченої суми заборгованості по комісії - 24 694,88 грн., строкової суми заборгованості по кредиту - 13 580,42 грн., строкової суми заборгованості по процентам - 134,90 грн.; - заборгованості за Заявою-Пропозицією №СІК-231221/141-00 від 23.12.2021 року, станом на 19.06.2023 року у розмірі 64 294,65 грн., яка складається із: простроченої суми заборгованості по кредиту - 31 359,05 грн., простроченої суми заборгованості по процентам - 7 695,95 грн., простроченої суми заборгованості по комісії - 10 500,00 грн., строкової суми заборгованості по кредиту - 14 590,38 грн., строкової суми заборгованості по процентам - 149,27 грн.. Апелянт також просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ПAT »КБ »Акордбанк» суму сплаченого судового збору в розмірі 6 710 грн. Доводи апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства »Комерційний банк »Акордбанк» вказують, що заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.01.2024 року є незаконним та таким, що суперечить нормам матеріального права, при цьому, судом першої інстанції не повністю з'ясовано обставини, які мають значення для справи та не в повній мірі досліджено докази, наявні у матеріалах справи. В доводах апеляційної скарги ПАТ »КБ »Акордбанк» зазначає, що заочним рішенням суду першої інстанції від 10.01.2024 року було частково задоволено позов банку, а саме, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПAT »КБ »Акордбанк» заборгованість за кредитними договорами в розмірі 126 517 грн. 35 коп., у задоволенні решти позовних вимог ПAT »КБ »Акордбанк» було відмовлено. Крім того, судом першої інстанції був здійснений перерахунок заборгованості та зараховано сплачені відповідачем кошти на погашення щомісячної комісії за договором №CIK-240921/088-00 від 24.09.2021 року в сумі 8 819,60 грн., та сплачені кошти на погашення щомісячної комісії за договором №CIK-231221/141-00 від 23.12.2021 року в сумі 1 500,00 грн., в рахунок погашення заборгованості по кредиту за вказаними кредитними договорами. Апелянт не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з комісії у розмірі 35 194,88 грн. За доводами апелянта, є безпідставним зарахування судом першої інстанції сплачених відповідачем коштів на погашення щомісячної комісії за договором №CIK-240921/088-00 від 24.09.2021 року в сумі 8 819,60 грн. та сплачених коштів на погашення щомісячної комісії за договором №CIK-231221/141-00 від 23.12.2021 року в сумі 1 500,00 грн., в рахунок погашення заборгованості відповідача по кредиту за вказаними кредитними договорами. В доводах апеляційної скарги ПАТ »КБ »Акордбанк» вказує, що відмовляючи у стягненні заборгованості за комісією, суд першої інстанції зазначив, що визначаючи у заяві-пропозиції №CIK-240921/088-00 від 24.09.2021 року щомісячну комісію в розмірі 1,95% та у заяві-пропозиції №CIK-231221/141-00 від 23.12.2021 року щомісячну комісію в розмірі 1,50%, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються відповідачу, не вказано про це i у позовній заяві. Суд зазначив, що фактично позивач нараховував (протилежного не доведено), а відповідач сплачував комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме, за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок відповідача, що є незаконним. Суд першої інстанції вважав, що відповідні умови договору про надання споживчого кредиту щодо сплати комісії не відповідають вимогам закону та згідно статті 215 ЦК України та статті 4 Закону України »Про захист прав споживачів», є нікчемними, а позовні вимоги в частині стягнення комісії, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. За доводами апелянта, щомісячна комісія, згідно умов договорів, встановлена за розрахунково-касове обслуговування, а Законом України »Про споживче кредитування» прямо передбачено можливість встановлення у кредитному договорі комісії, в тому числі, і комісії за розрахунково-касове обслуговування. Апелянт стверджує, що висновок суду першої інстанції про нікчемність умови договору щодо встановлення щомісячної комісії за розрахунково-касове обслуговування, є необґрунтованим. При цьому, як у додатку 1 до Заяви-Пропозиції №CIK-240921/088-00 від 24.09.2021 року »Графік платежів», так i у додатку 1 до Заяви-Пропозиції №CIK-231221/141-00 від 23.12.2021 року »Графік платежів», які підписані відповідачем, зазначено, що ПAT »КБ »Aкордбанк» встановлює щомісячну комісію виключно та конкретно за розрахунково-касове обслуговування, а не за будь-які інші послуги, та одноразову комісію за надання кредиту, можливість встановлення якої також передбачена Законом України »Про споживче кредитування». Апелянт вказує, що паспорт споживчого кредиту до договору №CIK-240921/088-00 від 24.09.2021 року та паспорт споживчого кредиту до договору №СІК-231221/141-00 від 23.12.2021 року підтверджують, що ОСОБА_1 до підписання Заяви-пропозиції №СIK-240921/088-00 від 24.09.2021 року та Заяви-пропозиції №СІК-231221/141-00 від 23.12.2021 року, був ознайомлений із розміром щомісячної та одноразової комісій. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що отримав всі пояснення, необхідні для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема, шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі, суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі, в разі невиконання ним зобов'язань за таким договором.
В судовому засіданні апеляційного суду, в режимі відеоконференції, представник позивача ПАТ »КБ »Акордбанк» - адвокат Павленко С.В. підтримав вимоги та доводи поданої апеляційної скарги.
В судове засідання апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (а.с.158), не з'явився.
Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що 24.09.2021 року між позивачем та відповідачем було підписано Заяву-Пропозицію №СІК-240921/088-00, відповідно до якої, відповідач прийняв пропозицію укласти кредитний договір та приєднався до Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ »КБ »Акордбанк», які розміщені в мережі Інтернет на офіційному Інтернет-сайті банку, які разом із Заявою-Пропозицією та Умовами споживчого кредитування складають договір про надання споживчого кредиту (а.с.15-16).
Згідно п.2.2., 2.3. даної Заяви-Пропозиції, сума споживчого кредиту - 90 457 грн. 50 коп. на загальні споживчі цілі, строк споживчого кредиту - 24 місяці.
Пунктами 2.4., 2.5. Заяви-Пропозиції передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки за процентною ставкою 16,99% річних, розмір щомісячної комісії - 1,95 %, розмір одноразової комісії - 5,00%.
Згідно виписки по особовому рахунку відповідача, ним вносилися кошти на погашення кредиту, відповідно до договору №СІК-240921/088-00 від 24.09.2021 року (а.с.103-104).
Із Заяви-Пропозиції №СІК-240921/088-00 від 24.09.2021 року та додатку №1 (а.с.17) до неї вбачається, що відповідач своїм підписом засвідчив ознайомлення його з умовами кредитування, зокрема: розміром процентної ставки за користування кредитними коштами, встановленим у фіксованому розмірі - 16,99% річних, розміром одноразової комісії - 5% та розміром щомісячної комісії - 1,95%.
Як вбачається із наданого до позову розрахунку суми заборгованості (а.с.9), виписки по особовому рахунку та меморіальних ордерів (а.с.10,11,12), позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, а відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого, станом на 19.06.2023 року, утворилася заборгованість у сумі 107 737 грн. 18 коп., що складається із простроченої заборгованості по кредиту - 59 302,85 грн., простроченої заборгованості по процентам - 10 024,13 грн., простроченої заборгованості за комісією - 24 694,88 грн., строкової суми заборгованості по кредиту - 13 580,42 грн., строкової суми заборгованості по процентам - 134,90 грн.
23.12.2021 року між позивачем та відповідачем було підписано Заяву-Пропозицію №СІК-231221/141-00, відповідно до якої, відповідач прийняв пропозицію укласти кредитний договір та приєднався до Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ »КБ »Акордбанк», які розміщені в мережі Інтернет на офіційному Інтернет-сайті банку, які разом із Заявою-Пропозицією та Умовами споживчого кредитування складають договір про надання споживчого кредиту (а.с.28-29).
Згідно п.2.2.,2.3. Заяви-Пропозиції сума споживчого кредиту - 50 000 грн. 00 коп. на загальні споживчі цілі, строк споживчого кредиту - 24 місяці.
Пунктами 2.4.,2.5. Заяви-Пропозиції передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки за процентною ставкою 18,99% річних, розміром одноразової комісії - 0,00% та розмір щомісячної комісії - 1,50 %.
Згідно виписки по особовому рахунку відповідача, ним вносилися кошти на погашення кредиту, відповідно до договору №СІК-231221/141-00 від 23.12.2021 року (а.с.103-104).
Із Заяви-Пропозиції №СІК-231221/141-00 від 23.12.2021 року та Додатку №1 (а.с.30) до неї вбачається, що відповідач своїм підписом засвідчив ознайомлення його з умовами кредитування, зокрема, розміром процентної ставки за користування кредитними коштами, встановленим у фіксованому розмірі - 18,99% річних, розміром щомісячної комісії - 1,50%.
Із наданих позивачем розрахунку суми заборгованості (а.с.13), виписки по особовому рахунку та меморіального ордеру (а.с.14) вбачається, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, а відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого, станом на 19.06.2023 року, утворилася заборгованість у сумі 64 294 грн. 65 коп., що складається із: простроченої заборгованості по кредиту - 31 359,05 грн., простроченої заборгованості по процентам - 7 695,95 грн., простроченої заборгованості за комісією - 10 500,00 грн., строкової суми заборгованості по кредиту - 14 590,38 грн., строкової суми заборгованості по процентам - 149,27 грн.
05.07.2023 року позивачем було направлено на адресу відповідача досудові вимоги про погашення заборгованості по кредитам (а.с.43-47, 48-52), які залишилися без відповідного реагування.
Як вбачається із заочного рішення суду першої інстанції від 10.01.2024 року, частково задовольняючи вимоги заявленого ПАТ »КБ »Акордбанк» до ОСОБА_1 позову, суд першої інстанції зазначив, що сторони спору узгодили розмір кредитів, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договорів на таких умовах. Враховуючи, що відповідач свої зобов'язання за договорами не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач у відповідності до ч.2 статті 1050 ЦК України, набув право вимагати дострокового повернення залишку кредитів та сплати процентів. Щодо заявлених вимог про стягнення заборгованості за комісією в сумі 24 694,88 грн. за кредитним договором №СІК-240921/088-00 від 24.09.2021 року та за комісією в сумі 10 500,00 грн. за кредитним договором №СІК-231221/141-00 від 23.12.2021 року, суд першої інстанції зазначив, що встановлюючи у Заяві-Пропозиції №СІК-240921/088-00 від 24.09.2021 року щомісячну комісію в розмірі 1,95% та у Заяві-Пропозиції №СІК-231221/141-00 від 23.12.2021 року щомісячну комісію в розмірі 1,50%, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються відповідачу, не вказано про це і у позовній заяві. Фактично позивач нараховував (протилежного не доведено), а відповідач сплачував комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме, за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок відповідача, що є незаконним. За даних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідні умови договору про надання споживчого кредиту щодо сплати комісії не відповідають вимогам закону, та відповідно до статті 215 ЦК України та статті 4 Закону України »Про захист прав споживачів», є нікчемними, а позовні вимоги в частині стягнення комісії, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Оскільки під час розгляду справи судом було встановлено, що за договором №СІК-240921/088-00 від 24.09.2021 року з 11.10.2021 року по 10.02.2022 року відповідач сплатив кошти на погашення щомісячної комісії в сумі 8 819,60 грн., а за договором №СІК-231221/141-00 від 23.12.2021 року 11.01.2022 року та 10.02.2022 року відповідач сплатив кошти на погашення щомісячної комісії в сумі 1 500,00 грн., суд першої інстанції дійшов висновку щодо необхідності зарахування сплаченої відповідачем суми в рахунок погашення заборгованості по кредиту за вказаними кредитними договорами. У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що із відповідача на користь позивача підлягає стягненню: сума заборгованості за кредитом №СІК-240921/088-00 від 24.09.2021 року в розмірі 74 222,70 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 50 483,25 грн.: (59 302,85 - 8 819,60), прострочена заборгованість по процентам - 10 024,13 грн., строкова сума заборгованості по кредиту - 13 580,42 грн., строкова сума заборгованості по процентам - 134,90 грн.; сума заборгованості за кредитом №СІК-231221/141-00 від 23.12.2021 року в розмірі 52 294,65 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 29 859,05 грн.: (31 359,05 - 1 500,00), прострочена заборгованість по процентам - 7 695,95грн, строкова сума заборгованості по кредиту - 14 590,38 грн., строкова сума заборгованості по процентам - 149,27 грн.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги ПАТ »КБ »Акордбанк» відносно того, що оскаржуване заочне рішення суду першої інстанції від 10.01.2024 року є незаконним, його висновки суперечать нормам матеріального права, при цьому, судом першої інстанції не повністю з'ясовані обставини, які мають значення для справи та не в повній мірі досліджено докази, наявні у матеріалах справи, частково знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.
В доводах апеляційної скарги апелянт не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з комісії у розмірі 35 194,88 грн. За доводами апелянта, є безпідставним зарахування судом першої інстанції сплачених відповідачем коштів на погашення щомісячної комісії за договором №CIK-240921/088-00 від 24.09.2021 року в сумі 8 819,60 грн. та сплачених коштів на погашення щомісячної комісії за договором №CIK-231221/141-00 від 23.12.2021 року в сумі 1 500,00 грн., в рахунок погашення заборгованості відповідача по кредиту за вказаними кредитними договорами. В доводах апеляційної скарги ПАТ »КБ »Акордбанк» вказує, що відмовляючи у стягненні заборгованості за комісією, суд першої інстанції зазначив, що визначаючи у заяві-пропозиції №CIK-240921/088-00 від 24.09.2021 року щомісячну комісію в розмірі 1,95% та у заяві-пропозиції №CIK-231221/141-00 від 23.12.2021 року щомісячну комісію в розмірі 1,50%, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються відповідачу, не вказано про це i у позовній заяві. Суд зазначив, що фактично позивач нараховував (протилежного не доведено), а відповідач сплачував комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме, за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок відповідача, що є незаконним. Суд першої інстанції вважав, що відповідні умови договору про надання споживчого кредиту щодо сплати комісії не відповідають вимогам закону та згідно статті 215 ЦК України та статті 4 Закону України »Про захист прав споживачів», є нікчемними, а позовні вимоги в частині стягнення комісії, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. За доводами апелянта, щомісячна комісія, згідно умов договорів, встановлена за розрахунково-касове обслуговування, а Законом України »Про споживче кредитування» прямо передбачено можливість встановлення у кредитному договорі комісії, в тому числі, і комісії за розрахунково-касове обслуговування. Апелянт стверджує, що висновок суду першої інстанції про нікчемність умови договору щодо встановлення щомісячної комісії за розрахунково-касове обслуговування, є необґрунтованим. При цьому, як у додатку 1 до Заяви-Пропозиції №CIK-240921/088-00 від 24.09.2021 року »Графік платежів», так i у додатку 1 до Заяви-Пропозиції №CIK-231221/141-00 від 23.12.2021 року »Графік платежів», які підписані відповідачем, зазначено, що ПAT »КБ »Aкордбанк» встановлює щомісячну комісію виключно та конкретно за розрахунково-касове обслуговування, а не за будь-які інші послуги, та одноразову комісію за надання кредиту, можливість встановлення якої також передбачена Законом України »Про споживче кредитування». Апелянт вказує, що паспорт споживчого кредиту до договору №CIK-240921/088-00 від 24.09.2021 року та паспорт споживчого кредиту до договору №СІК-231221/141-00 від 23.12.2021 року підтверджують, що ОСОБА_1 до підписання Заяви-пропозиції №СIK-240921/088-00 від 24.09.2021 року та Заяви-пропозиції №СІК-231221/141-00 від 23.12.2021 року, був ознайомлений із розміром щомісячної та одноразової комісій. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що отримав всі пояснення, необхідні для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема, шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі, суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі, в разі невиконання ним зобов'язань за таким договором.
З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до приписів ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таким чином, за змістом загальних норм права, об'єктом зобов'язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь.
Згідно зі статтями: 526, 530, 610 ЦК України, ч.1 статті 612 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Положеннями ч.2, ч.3 статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
У рішенні від 03 жовтня 1997 року №4-зп Конституційний Суд України роз'яснив порядок набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, зазначається, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - »наступний закон скасовує попередній».
Таким чином, орган конституційної юрисдикції фактично передбачив порядок подолання правових колізій, шляхом застосування принципу, відповідно до якого новий закон скасовує положення закону, прийнятого раніше, якщо обидва ці закони регулюють аналогічні види правовідносин та містять суперечливі між собою положення.
Отже, залежно від порядку набрання чинності нормативно-правового акта, може бути застосовано декілька способів його дії у часі. Зокрема, як зазначено у пункті 2 рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99, перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема: негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
Перша форма застосовується у разі, якщо нормативно-правовий акт прийнято на момент виникнення правовідносин та він залишається чинним на час, коли правовідношення припинило своє існування. У випадку, якщо у новоприйнятому нормативно-правовому акті визначено особливий порядок набрання ним чинності, у тому числі, визначено перехідний період, під час якого залишаються чинними окремі норми скасованого ним нормативно-правового акта, застосовується ультраактивна форма.
Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України »Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України »Про споживче кредитування»), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із частиною п'ятою статті 11 Закону України »Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України »Про споживче кредитування»), до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 18 Закону України »Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України »Про споживче кредитування»), продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Згідно із пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
10 червня 2017 року набув чинності Закон України »Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України »Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено у наступній редакції: »Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України »Про споживче кредитування» ''.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України »Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України »Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі, комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України »Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту та розрахунково-касове обслуговування.
Як вбачається із матеріалів справи, і встановлено судом, пунктами 2.4., 2.5. Заяви-Пропозиції №СІК-240921/088-00 від 24.09.2021 року (а.с.15-16) передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки за процентною ставкою 16,99% річних, розмір щомісячної комісії - 1,95 %, розмір одноразової комісії - 5,00%.
У Додатку №1 до Заяви-Пропозиції №СІК-240921/088-00 від 24.09.2021 року »Графік платежів» (а.с.17- 17, зворот), окремо зазначено наступне:
»…*Під значенням розрахунково-касове обслуговування» слід розуміти суму Щомісячної комісії Банку, що сплачується на щомісячній основі як відсоток від початкової суми Споживчого кредиту, починаючи з місяця оформлення Споживчого кредиту, та не включає останній неповний календарний місяць за користування Споживчим кредитом, наданим Банком Клієнту.
**Під значенням »комісія за надання кредиту» слід розуміти суму Одноразової комісії Банку, що розраховується як відсоток від суми споживчого кредиту на загальні споживчі цілі на оплату страхового платежу згідно договору добровільного страхування, сплачується одноразово у день оформлення Споживчого кредиту та за рахунок коштів Споживчого кредиту».
Із Заяви-Пропозиції №СІК-240921/088-00 від 24.09.2021 року та Додатку №1 до неї вбачається, що відповідач своїм підписом засвідчив ознайомлення його з умовами кредитування, зокрема, із розміром процентної ставки за користування кредитними коштами, встановленим у фіксованому розмірі - 16,99% річних, розміром одноразової комісії, яка є комісією за надання кредиту та становить - 5% та розміром щомісячної комісії, яка є комісією за розрахунково-касове обслуговування та становить - 1,95%.
Пунктами 2.4., 2.5. Заяви-Пропозиції №СІК-231221/141-00 від 23.12.2021 року (а.с.28-29) передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки за процентною ставкою - 18,99% річних, розмір щомісячної комісії - 1,50 %, розмір одноразової комісії - 0,00%.
У Додатку №1 до Заяви-Пропозиції №СІК-240921/088-00 від 23.12.2021 року »Графік платежів» (а.с.30- 30, зворот), окремо зазначено наступне:
»…*Під значенням розрахунково-касове обслуговування» слід розуміти суму Щомісячної комісії Банку, що сплачується на щомісячній основі як відсоток від початкової суми Споживчого кредиту, починаючи з місяця оформлення Споживчого кредиту, та не включає останній неповний календарний місяць за користування Споживчим кредитом, наданим Банком Клієнту.
**Під значенням »комісія за надання кредиту» слід розуміти суму Одноразової комісії Банку, що розраховується як відсоток від суми Споживчого кредиту на загальні споживчі цілі, сплачується одноразово у день оформлення Споживчого кредиту та за рахунок коштів Споживчого кредиту».
Із Заяви-Пропозиції №СІК-231221/141-00 від 23.12.2021 року та Додатку №1 до неї вбачається, що відповідач своїм підписом засвідчив ознайомлення його з умовами кредитування, зокрема, із розміром процентної ставки за користування кредитними коштами, встановленим у фіксованому розмірі - 18,99% річних, розміром одноразової комісії, яка є комісією за надання кредиту та становить - 0,00% та розміром щомісячної комісії, яка є комісією за розрахунково-касове обслуговування та становить - 1,50%.
За даних обставин, під час розгляду справи апеляційним судом встановлено помилковість посилання суду першої інстанції на те, що позивач не зазначив, які саме послуги за одноразовою та щомісячною комісіями надаються відповідачу, тобто, як вказав суд першої інстанції у заочному рішенні від 10.01.2024 року, позивач нараховував (протилежного не доведено), а відповідач сплачував комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме, за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок відповідача, що є незаконним.
Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності вказаного висновку суду першої інстанції знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем зазначено у Додатку №1 до Заяви-Пропозиції №СІК-240921/088-00 від 24.09.2021 року та у Додатку №1 до Заяви-Пропозиції №СІК-231221/141-00 від 23.12.2021 року, за які саме послуги стягуються комісії: одноразова комісія - за надання кредиту, щомісячна комісія - за розрахунково-касове обслуговування. Відповідні умови договору про надання споживчого кредиту щодо сплати цих комісій відповідають вимогам Закону України »Про споживче кредитування», і за даних обставин, позовні вимоги ПАТ »КБ »Акордбанк», в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з комісій на користь позивача, підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства »Комерційний банк »Акордбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, підлягають задоволенню у повному обсязі. А саме, з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства »Комерційний банк »Акордбанк» необхідно стягнути 172 031,83 грн., що складається із: 1) заборгованості за Заявою-Пропозицією №СІК-240921/088-00 від 24.09.2021 року, станом на 19.06.2023 року, у розмірі 107 737,18 грн., що складається із: простроченої суми заборгованості по кредиту - 59 302,85 грн., простроченої суми заборгованості по процентам - 10 024,13 грн., простроченої суми заборгованості по комісії - 24 694,88 грн., строкової суми заборгованості по кредиту - 13 580,42 грн., строкової суми заборгованості по процентам - 134,90 грн.; 2) заборгованості за Заявою-Пропозицією №СІК-231221/141-00 від 23.12.2021 року, станом на 19.06.2023 року, у розмірі 64 294,65 грн., що складається із: простроченої суми заборгованості по кредиту - 31 359,05 грн., простроченої суми заборгованості по процентам - 7 695,95 грн., простроченої суми заборгованості по комісії - 10 500,00 грн., строкової суми заборгованості по кредиту - 14 590,38 грн., строкової суми заборгованості по процентам - 149,27 грн.
Приймаючи до уваги вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства »Комерційний банк »Акордбанк», необхідно задовольнити. При цьому, заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.01.2024 року, необхідно змінити, виклавши перший, другий, третій абзаци його резолютивної частини у наступній редакції:
»Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства »Комерційний банк »Акордбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства »Комерційний банк »Акордбанк» 172 031 (сто сімдесят дві тисячі тридцять одну) грн. 83 коп. заборгованості за Заявою-Пропозицією №СІК-240921/088-00 від 24.09.2021 року та за Заявою-Пропозицією №СІК-231221/141-00 від 23.12.2021 року, станом на 19.06.2023 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства »Комерційний банк »Акордбанк» 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн., в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.»
Апеляційний суд вважає за необхідне також зазначити про помилковість посилання суду першої інстанції на те, що у прохальній частині позову банком заявлено дві вимоги майнового характеру щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами, але судовий збір позивачем сплачений у розмірі 2 684 грн. лише за одну вимогу, тобто, як вказав суд першої інстанції, із відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір за другу вимогу майнового характеру.
Апеляційний суд вважає, що вказаний висновок суду першої інстанції не узгоджується із приписами ч.10 статті 176 ЦПК України, відповідно до якої ціна позову у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, визначається загальною сумою всіх вимог, та із приписам статті 4 Закону України »Про судовий збір», згідно якої, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки ціна позову у даній справі становить 172 031 грн. 83 коп., за подання позову Публічним акціонерним товариством »Комерційний банк »Акордбанк» при поданні позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, обґрунтовано проведено сплату судового збору у розмірі 2 684 грн. (а.с.1).
За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність скасування заочного рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.01.2024 року, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 2 182 грн. 90 коп. судового збору.
На підставі приписів ч.1, ч.13 статті 141 ЦПК України, оскільки вимоги заявленого Публічним акціонерним товариством »Комерційний банк »Акордбанк» позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, судом задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені (а.с.1) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, у розмірі 2 684 грн., у зв'язку з чим заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 січня 2024 року, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства »Комерційний банк »Акордбанк» судового збору, також підлягає зміні, шляхом збільшення стягнутого судом першої інстанції судового збору у розмірі 1 849 грн., до 2 684 грн.
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства »Комерційний банк »Акордбанк», відповідно до статті 141 ЦПК України, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства »Комерційний банк »Акордбанк» 4 026 грн., в рахунок відшкодування документально підтверджених (а.с.98) понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись статтями: 141, 367, 368, 374; п.3, п.4 ч.1, ч.2 статті 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства »Комерційний банк »Акордбанк» - задовольнити.
Заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 січня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 2 182 грн. 90 коп. судового збору - скасувати.
В іншій частині заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 січня 2024 року, змінити, виклавши перший, другий, третій абзаци його резолютивної частини у наступній редакції:
»Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства »Комерційний банк »Акордбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства »Комерційний банк »Акордбанк» 172 031 (сто сімдесят дві тисячі тридцять одну) грн. 83 коп. заборгованості за Заявою-Пропозицією №СІК-240921/088-00 від 24.09.2021 року та за Заявою-Пропозицією №СІК-231221/141-00 від 23.12.2021 року, станом на 19.06.2023 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства »Комерційний банк »Акордбанк» 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн., в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.»
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства »Комерційний банк »Акордбанк» 4 026 (чотири тисячі двадцять шість) грн., в рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Дата складення повної постанови - 23.12.2024 року.
Головуючий: Судді: