Справа № 456/5208/24 Головуючий у 1 інстанції: Бораковський В. М.
Провадження № 33/811/1806/24 Доповідач: Романюк М. Ф.
23 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю прокурора Куцака А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,
встановив:
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 172-15 КУпАП і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Згідно з постановою судді, 25.09.2024 на адресу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону надійшли матеріали та постанова про часткове закриття кримінального провадження за окремим кримінальним правопорушенням у об'єднаному кримінальному провадженні №42023142400000079 від 10.11.2023.
У ході опрацювання вказаних матеріалів у діях старшого офіцера військової частини НОМЕР_1 (на момент вчинення адміністративного правопорушення перебував на посаді командира військової частини НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 , встановлено наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Так, згідно ст. 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир зобов'язаний, зокрема проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини, аналізувати стан військової дисципліни і об'єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові).
Статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до п. 20 Розділу II «Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту», затвердженої наказом МО України №604 від 29.11.2018 командири (начальники) підрозділів військових частин щодня усно доповідають своїм безпосереднім командирам (начальникам) про всі порушення військової дисципліни, скоєні підлеглими, та вносять пропозиції щодо накладення на них дисциплінарних стягнень.
Підпунктом 7 п. 1 Наказу Міністра оборони України від 30.04.2017 №233 «Про заходи щодо попередження пияцтва у Збройних Силах України», у разі виявлення фактів розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, командири військових частини зобов'язані складати відносно них протоколи про вчинення військового адміністративного правопорушення та направляти їх (протоколи) до відповідного суду.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 255 КУпАП визначено, що протоколи про правопорушення мають право складати командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів) (статті 172- 10- 172-20, крім правопорушень, вчинених поліцейськими поліції особливого призначення Національної поліції України під час дії воєнного стану).
Проте, підполковник ОСОБА_1 перебуваючи на посаді командира військової частини НОМЕР_2 не дотримався вищевказаних вимог законодавства, свої обов'язки належним чином не виконував, вчинив адміністративне порушення, пов'язане з проходженням військової служби за наступних обставин.
З 24.10.2022 по 07.05.2024 підполковник ОСОБА_1 перебував на посаді командира військової частини НОМЕР_2 , яка підпорядковується військовій частині НОМЕР_3 .
19.06.2023 для проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння у спеціалізований медичний заклад командиром військової частини НОМЕР_3 скерований старший лейтенант ОСОБА_2 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
За результатами медичного огляду у старшого лейтенанта ОСОБА_2 встановлено діагноз: алкогольне сп'яніння.
Старший лейтенант ОСОБА_2 станом на 19.06.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 і його командиром був підполковник ОСОБА_1 .
Разом з тим, підполковник ОСОБА_1 достовірно знаючи про результати медичного огляду на стан сп'яніння старшого лейтенанта ОСОБА_2 не вжив жодних заходів щодо порушення військової дисципліни, скоєного підлеглим, та не вніс пропозиції щодо накладення на ОСОБА_2 дисциплінарних стягнень, внаслідок чого останньому безпідставно виплачено премію за червень 2023 року у розмірі 17178 грн.
Окрім, того протокол про військове адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-20 КУпАП відносно старшого лейтенанта ОСОБА_2 не складався, внаслідок чого останній уникнув адміністративної відповідальності.
Вимогами ч. 10 ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1, ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що з моменту оголошення мобілізації в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період - тобто період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період діє в Україні з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено воєнний стан в Україні, який продовжено, і який діє по даний час.
Відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу та про повну демобілізацію усіх призваних під час мобілізації військовослужбовців Президент України не приймав. У проміжки між періодами проведення мобілізації стан особливого періоду не припинявся. За таких обставин на даний час діє особливий період.
Таким чином, Підполковник ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою - командиром військової частини НОМЕР_2 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в умовах особливого періоду, у порушення вимог ст. ст. 16, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п. 20 Розділу II «Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту», затвердженої наказом МО України №604 від 29.11.2018; п.п. 7 п. 1 Наказу Міністра оборони України від 30.04.2017 №233 «Про заходи щодо попередження пияцтва у Збройних Силах України», внаслідок недбалого ставлення до виконання обов'язків військової служби, 19.06.2023 не доповів командуванню про перебування в стані алкогольного сп'яніння підлеглим ОСОБА_2 , внаслідок чого останньому безпідставно виплачено премію за червень 2023 року у розмірі 17 178 грн. та не притягнуто до адміністративної відповідальності, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
Датою вчинення правопорушення є 19.06.2023. Датою виявлення правопорушення є 23.09.2024 - день винесення слідчим постанови про часткове закриття кримінального провадження за окремим кримінальним правопорушенням у об'єднаному кримінальному провадженні №42023142400000079 від 10.11.2023.
Не погоджуючись з даною постановою особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, а провадження у цій справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що факт виявлення підозри на стан сп'яніння у старшого лейтенанта ОСОБА_2 відбувся за відсутності ОСОБА_1 . Жодного документального доказу, який би підтверджував факт обізнаності станом на 19.06.2023 у справі і в природі не існує.
Зазначає, що наявне в матеріалах справи пояснення отримане у ході службового розслідування службовими особами ВЧ НОМЕР_3 , є нечитабельним та отримане з порушенням ст. 63 КУ без роз'яснення її змісту та права на захист, передбаченого ст. 59 основного Закону.
Звертає увагу на те, що початок перебігу строків слід рахувати з 01.08.2024 ( дати надходження до прокурора матеріалів службового розслідування з ВЧ НОМЕР_3 за вх. №9978-24), а не з 23.09.2024 (дня винесення слідчим постанови про часткове закриття кримінального провадження, у якій відсутні будь-які відомості стосовно ОСОБА_1 ).
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином про час і місце судового розгляду, до суду апеляційної інстанції не з'явився, однак в апеляційній скарзі просить проводити розгляд за його відсутності з причин проходження військової служби і неможливості прибути до суду.
Заслухавши думку прокурора про необґрунтованість апеляційної скарги та законність оскаржуваної постанови, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до приписів ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
Зокрема, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, за наведених у постанові судді обставин, підтверджується, зокрема:
- протоколом №41 від 26.09.2024, яким встановлено, що підполковник ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою - командиром військової частини НОМЕР_2 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в умовах особливого періоду, у порушення вимог ст. ст. 16, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п. 20 Розділу II «Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту», затвердженої наказом МО України №604 від 29.11.2018; п.п. 7 п. 1 Наказу Міністра оборони України від 30.04.2017 №233 «Про заходи щодо попередження пияцтва у Збройних Силах України», внаслідок недбалого ставлення до виконання обов'язків військової служби, 19.06.2023 не доповів командуванню про перебування в стані алкогольного сп'яніння підлеглим ОСОБА_2 , внаслідок чого останньому безпідставно виплачено премію за червень 2023 року у розмірі 17 178 грн. та не притягнуто до адміністративної відповідальності, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 172-15 КУпАП. Датою вчинення правопорушення є 19.06.2023. Датою виявлення правопорушення є 23.09.2024 - день винесення слідчим постанови про часткове закриття кримінального провадження за окремим кримінальним правопорушенням у об'єднаному кримінальному провадженні №42023142400000079 від 10.11.2023. В поясненнях у протоколі ОСОБА_1 зазначив: «велика загруженість». Заяв та клопотань не має (а.с. 1-6);
- копією постанови слідчого від 23.09.2024, згідно якої кримінальне провадження №42023142400000079 від 10.11.2023 в частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.425 КК України (щодо посадових осіб військових частин НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_3 , НОМЕР_9 та ІНФОРМАЦІЯ_1 ) закрито на рідставі ст.284 ч.1 п.2 КПК України, за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. Копію постанови направлено прокурору для складення протоколів про адміністративні правопорушення відносно посадових осіб вказаних військових частин (а.с.8-12);
- актом службового розслідування за фактом не притягнення військовослужбовця ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, відповідно до якого неправомірні дії полягають у ненадані доповіді командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_1 про перебування в стані алкогольного сп'яніння старшого лейтенанта ОСОБА_2 . Вказані неправомірні дії призвели до нарахування грошового забезпечення старшому лейтенанту ОСОБА_2 за червень 2023 року у сумі 28497, 63 грн., в тому числі щомісячної премії у розмірі 17178,00 грн. Вчинення викладеного вище правопорушення підтверджується скеруванням в лікарню СЦРЛ на предмет вживання алкоголю старшим лейтенантом ОСОБА_3 та поясненнями посадових осіб. Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення є особиста недисциплінованість командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_1 , ігнорування ним вимог, що ставляться перед командиром щодо недопущення порушень військової дисципліни (а.с.14-19);
до акту службового розслідування долучено наступні документи:
- рапорт начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_3 підполковника ОСОБА_4 від 18.06.2024, згідно якого відсутня інформація про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , також відсутній факт доповіді безпосереднього командира ОСОБА_2 про перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння (а.с20);
- пояснення заступника командира з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_5 від 20.06.2024, згідно яких у червні 2023 року він виконував обов'язки заступника командира з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 . Старший лейтенант ОСОБА_2 обіймав посаду начальника зв'язку військової частини НОМЕР_2 , відповідно із штатно-посадовим розписом, підполковник ОСОБА_5 не являвся на той час безпосереднім командиром старшого лейтенанта ОСОБА_2 і не здійснював доповідь щодо порушень вчинених старшим лейтенантом ОСОБА_2 . Із значним строком який пройшов з моменту вказаного порушення, він не може пригадати будь-яких його обставин, а також, чи взагалі такий факт мав місце (перебування старшого лейтенанта ОСОБА_6 19.06.2023 в стані алкогольного сп'яніння) (а.с.22);
- пояснення начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_7 від 05.07.2024, згідно яких 19.06.2023 року, близько 10.00 години майор ОСОБА_5 розповів про підозру алкогольного сп'яніння старшого лейтенанта ОСОБА_2 та на те, що ОСОБА_2 відмовився від опосвідчення в медичному пункті полку. Отримавши скерування на медичний огляд до Стрийської ЦРЛ, майор ОСОБА_7 разом з майором ОСОБА_5 відвезли старшого лейтенанта ОСОБА_2 в Стрийську ЦРЛ, де він відмовився від опосвідчення на стан алкогольного сп'яніння. В Стрийській ЦРЛ черговим лікарем була виписана довідка про те, що ОСОБА_2 за зовнішніми ознаками перебував в стані алкогольного сп'яніння. По поверненню в підрозділ майор ОСОБА_5 доповів про факт вживання старшим лейтенантом ОСОБА_2 спиртних напоїв командиру військової частини НОМЕР_3 підполковнику ОСОБА_1 та приступив до оформлення документів (а.с.23);
- пояснення начальника вузла зв'язку - військової частини НОМЕР_2 , старшого лейтенанта ОСОБА_2 , згідно яких 19.06.2023, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_3 , майор ОСОБА_5 запідозрив його у вживанні алкогольних напоїв та відвів до медичного пункту військової частини НОМЕР_3 для проходження медичного огляду. Від медичного огляду він відмовився. Після цього у супроводі майора ОСОБА_5 та майора ОСОБА_7 був доставлений до Стрийської ЦРЛ для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння. Від медичного огляду він відмовився (а.с.25);
- пояснення старшого офіцера ВУП військової частини НОМЕР_10 , підполковника ОСОБА_1 від 03.07.2024, згідно яких 19.06.2023 року майор ОСОБА_5 здійснив доповідь йому про те, що старшого лейтенанта ОСОБА_2 возили в районну лікарню з підозрою на алкогольне сп'яніння. В довідці не було вказано кількість проміле та ознаки сп'яніння, тому не було складено протокол (а.с.27);
- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_3 на старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 03.03.2022 №59 (а.с. 29);
- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_3 на майора ОСОБА_5 від 20.11.2023 №351 (а.с.30);
- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_3 на підполковника ОСОБА_1 від 24.10.2022 №449 (а.с.31);
- витяг з наказу Командувача Повітряних Сил ЗСУ на підполковника ОСОБА_1 від 07.05.2024 №(а.с.32);
- рапорт від 01.07.2023, підписаний підполковником ОСОБА_1 , про виплату премій військовослужбовцям А3394 і 1108 взводу охорони премій за червень 2023 року (а.с.35);
- довідку про виплату грошового забезпечення та місячної премії за червень 2023 року на старшого лейтенанта ОСОБА_2 (а.с.39);
- лист спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 18.04.2024 №10-392 ВИХ-24 (а.с.41);
- копією наказу №182од від 26.07.2024 про результати проведення службового розслідування, в якому зазначено про встановлення вини командира в/ч НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_1 , який допустив порушення військової дисципліни, та не надав доповідь про перебування в стані алкогольного сп'яніння старшого лейтенанта ОСОБА_2 . З метою притягнення до відповідальності винних посадових осіб матеріали розслідування направлено до військової частини НОМЕР_10 та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (а.с.43).
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, відтак доводи апеляційної скарги про недопустимість взятих до уваги судом доказів та їх неналежність, є безпідставними та голослівними.
Диспозицією частини другої статті 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби. Гіпотеза цієї норми вказує на те, що вона підлягає застосуванню у разі вчинення відповідного діяння в умовах особливого періоду.
Суб'єктом даного правопорушення є військова службова особа. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування (примітка до ст.172-13 КУпАП).
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні таких дій, як недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду.
Відповідно до ч. 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Недбале ставлення до військової служби характеризується невиконанням або неналежним виконанням військовою службовою особою своїх обов'язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, інструкціями, наказами, через несумлінне ставлення до них; наявністю негативних наслідків, що порушують встановлений порядок здійснення військовими службовими особами своїх функцій щодо забезпечення належного рівня військової дисципліни, статутного порядку, збереження військового майна, що є складовою воєнної безпеки України.
Невиконання службових обов'язків означає невиконання військовою службовою особою дій, передбачених нормативними актами (статутами, наказами, інструкціями, постановами тощо), які є безумовними для виконання нею.
Згідно з матеріалами справи, щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №41 від 26.09.2024, який містить дані про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, яке кваліфіковано за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, тобто недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
ОСОБА_1 у протоколі зазначив: «велика загруженість». Заяв та клопотань не має.
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, докази, які містяться в матеріалах справи, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Апеляційний суд в повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному конкретному випадку недбале ставлення до військової служби ОСОБА_1 полягає в невиконанні військовою службовою особою обов'язків, визначених військовими статутами, положеннями, тощо.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 будучи 19.06.2023 командиром ВЧ НОМЕР_2 , яка входила в склад ВЧ НОМЕР_3 , не доповів командиру ВЧ НОМЕР_3 , який відповідно до повноважень був наділений правом складати протоколи про адміністративні правопорушення, про перебування підпорядкованого йому старшого лейтенанта ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння, внаслідок чого відносно старшого лейтенанта ОСОБА_2 не був складений протокол про адміністративне правопорушення, а також старшому лейтенанту ОСОБА_2 безпідставно виплачено премію за червень 2023 в розмірі 17178 грн.
Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, скаржником не надано.
Враховуючи вищевикладене, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.12.2024 та закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 встановлена та підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 судом першої інстанції відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення. Постанова судді відповідає вимогам ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 грудня 2024 року якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф.Романюк