Справа № 464/4472/24 Головуючий у 1 інстанції: Тімченко О.В.
Провадження № 33/811/1687/24 Доповідач: Партика І. В.
17 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Коць Єлизавети Павлівни на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 8 листопада 2024 року, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 10 червня 2024 року, о 0.17 год. по вул. Сихівська, 22, у м. Львові керував автомобілем марки «Опель» номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння - 2,25 ‰, чим порушив п.2.9а ПДР України.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Коць Є.П, в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, закрити провадження у справі.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не було належним чином з'ясовано обставин справи, порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Наголошує, що на момент зупинки транспортного засобу не діяла комендантська година, у зв'язку із чим водія було зупинено незаконно.
Звертає увагу, що судом не було встановлено коли зупинено автомобіль «Опель» номерний знак НОМЕР_1 .
Зазначає, що працівниками поліції не повідомлено водію причини зупинки транспортного засобу.
9 грудня 2024 року від ОСОБА_1 на адресу Львівського апеляційного суду поступили додаткові письмові пояснення, в яких він зазначає, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено із грубим порушенням встановленого порядку, оскільки він не вживав жодних алкогольних напоїв.
Наголошує, що працівниками поліції не було виявлено ознак алкогольного сп'яніння, а зазначені ознаки в акті огляду є формальними, надуманими та такими, що не відповідають обставинам справи.
Звертає увагу, що він повідомляв патрульних, що муштук не був герметично запакованим, упаковка мала пошкодження.
Повідомляє, що він висловлював незгоду з результатом приладу «Драгер», повідомляв патрульних, що має намір пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі. Працівниками патрульної поліції належним чином не роз'яснено йому порядок проходження такого огляду, не складено направлення для проведення огляду в медичному закладі, не вручено йому відповідного направлення, порушено вимоги «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Зазначає, що рапорт працівника поліції та відеозапис, долучений до матеріалів справи, є недопустимим доказом.
Наголошує, що патрульними не було залучено свідків для проведення огляду на стан сп'яніння.
У судові засідання призначені на 3 грудня 2024 року (подав заяву про відкладення розгляду справи), 10 грудня 2024 року, 12 грудня 2024 року, 17 грудня 2024 року ОСОБА_1 та його захисник не прибули про причини неявки не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Коць Є.П.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 815022 від 10 червня 2024 року (а.с. 2), відповідно до якого ОСОБА_1 керував автомобілем «Opel Vivaro» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку, із згоди водія, на місці зупинки транспортного засобу з застосуванням приладу «Alcotest 6820», результат 2,25 проміле;
- роздруківкою приладу «Alcotest Drager 6820» (а.с. 1), з якої встановлено, що огляд було проведено о 00 год. 28 хв., 10 червня 2024 року, результат 2,25 проміле, з результатом водій ознайомлений;
- інформацією з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4), згідно із яким у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя), огляд було проведено за допомогою приладу «Alcotest Drager 6820», результат 2,25 проміле, з результатом водій погодився, що підтвердив своїм підписом;
- рапортом працівника поліції (а.с. 5), згідно із яким під час патрулювання було виявлено автомобіль «Opel Vivsro» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в період дії комендантської години, йому було повідомлено причину зупинки транспортного засобу, під час опитування в нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат 2,25 проміле;
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який було досліджено судом, на якому зафіксовано зупинку транспортного засобу «Opel Vivsro» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , в період дії комендантської години, під час опитування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю), у зв'язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, надано на перевірку герметично запаковану трубочку, перевірено прилад «Alcotest Drager 6820» (прилад чистий), результат якого показав 2,25 проміле, з результатом водій не погодився, у зв'язку із чим працівники патрульної поліції запропонували водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі . ОСОБА_1 зазначив, щоб патрульні складали протокол про адміністративне правопорушення, не реагував на повторні пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі. Працівниками поліції відсторонено водія від керування транспортним засобом, роз'яснили права та обов'язки, ознайомлено із протоколом про адміністративне правопорушення, повідомлено про місце розгляду справи, вилучено посвідчення водія.
Доводи апелянта, що на момент зупинки транспортного засобу не діяла комендантська година, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.
Наказом голови М. Козицького від 25 лютого 2022 року, зі змінами, запроваджено комендантську годину на території Львівської області з 24 до 5 год..
Під час комендантської години забороняється всім громадянам, на яких це правило поширюється, перебувати в громадських місцях протягом певного періоду часу (як правило, уночі).
Як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, автомобіль водія ОСОБА_1 було зупинено о 00 год. 09 хв., 10 червня 2024 року, в період дії комендантської години на території Львівської області.
Твердження апелянта, що працівниками поліції не повідомлено водію причини зупинки транспортного засобу, спростовуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який описано вище за текстом.
Аргументи апелянта, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено із грубим порушенням встановленого порядку, не заслуговують на увагу апеляційного суду.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Згідно із ч. 1,2,3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Пунктом 1 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 1 розділу Х «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі», затверджену наказом МВС від 7 листопада 2015 року №1395, передбачено, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Пунктом 6 розділу Х «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі», затверджену наказом МВС від 7 листопада 2015 року №1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Як вбачається з матеріалів відеозапису всі дії працівників поліції відповідали вимогам ст. 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Твердження апелянта, що працівниками поліції не було виявлено ознак алкогольного сп'яніння, а зазначені ознаки в акті огляду є формальними, надуманими та такими, що не відповідали обставинам справи, спростовуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи, на якому зафіксовано, що водію повідомляли ознаки сп'яніння.
Апеляційний суд не приймає до уваги, аргументи ОСОБА_1 , що муштук не був герметично запакованим, упаковка мала пошкодження, оскільки патрульним до початку тестування водія, було проведено пробний забір повітря в прилад, який показав, що в трубці та газоаналізаторі відсутній алкоголь (прилад чистий).
Заслуговують на увагу аргументи ОСОБА_1 , що він висловлював незгоду з результатом приладу «Драгер», разом із тим, як встановлено з відеозапису, патрульні пропонували водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, проте останній не погодився пройти такий огляд у встановленому законом порядку, в присутності працівників поліції.
Твердження водія, що працівниками поліції не залучено свідків, апеляційний суд розцінює критично.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи всі дії працівників поліції відповідали вимогам ст. 266 КУпАП, оскільки працівниками застосовує технічні засоби відеозапису, а відеозапис події долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта про те, що відеозапис є недопустимим доказом, оскільки такі спростовуються вимогами ст. 251 КУпАП.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 2 Розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі Інструкція № 1026), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення
За таких обставин, суд вважає, що доводи апелянта є неспроможними та такими, що не впливають на кваліфікацію дій водія ОСОБА_1 , оскільки на відео в повному обсязі зафіксовано процес спілкування поліцейських при виконанні ними службових обов'язків із водієм, з фіксацією обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД№815022 від 10 червня 2024 року (а.с. 2), а саме зупинку транспортного засобу, опитування водія та процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння, результат якого показав наявність алкоголю в організмі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Пунктом 12 розділу 2 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
З аналізу норм вказаної Інструкції вбачається, що скерування особи до медичного закладу з метою проведення огляду на стан сп'яніння оформляється працівником поліції направленням за встановленою формою, водночас вказаною Інструкцією не передбачено, що таке направлення вручається водієві та долучається до матеріалів справи.
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Коць Є.П., є необґрунтованими, у зв'язку з чим її апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
постанову Сихівського районного суду м. Львова від 8 листопада 2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Коць Єлизавети Павлівни - без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.