Справа № 461/5552/23 Головуючий у 1 інстанції: Романюк В.Ф.
Провадження № 33/811/1697/24 Доповідач в 2-й інстанції: Гончарук Л. Я.
16 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Юрчака Владислава Валентиновича на постанову Галицького районного суду м. Львова від 10 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 10 жовтня 2024 року відмовлено у відкритті провадження за заявою представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Юрчака В.В., про перегляд постанови Галицького районного суду м. Львова від 20.07.2023 року у справі №461/5552/23 за виключеними обставинами.
Заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Юрчака В.В., про перегляд постанови Галицького районного суду м.Львова від 20.07.2023 року у справі №461/5552/23 за виключеними обставинами - повернуто особі, яка її подала.
Відповідно до постанови, постановою Галицького районного суду м. Львова від 20 липня 2023 року ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 100% вартості товару, що був предметом порушення митних правил, а саме - 1088090,05 грн. та конфіскації в дохід держави предмету порушення митних правил, згідно протоколу про порушення митних правил №0733/20900/23 від 16.06.2023 р., а саме транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ», модель V250, номер кузова НОМЕР_1 - конфіскувати в дохід держави.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДСА України судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Постановою Львівського апеляційного суду від 27 жовтня 2023 року постанову Галицького районного суду м. Львова від 20 липня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника Крутоголової О.О. - без задоволення.
Не погоджуючись з постановою Галицького районного суду м. Львова від 10 жовтня 2024 року, адвокат Юрчак В.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Львівського апеляційного суду з апеляційною скаргою, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Галицького районного суду м. Львова від 10 жовтня 2024 року, оскаржувану постанову скасувати, прийняти нову постанову, якою заяву адвоката Юрчака В.В. про перегляд постанови Галицького районного суду м. Львова від 20 липня 2023 року у справі № 461/5552/23 за виключними обставинами - задовольнити.
В обґрунтування апеляційних вимог адвокат Юрчак В.В. покликається на те, що при зверненні до суду з заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Галицького районного суду м. Львова по справі про адміністративне правопорушення підлягають застосуванню норми Кримінального процесуального кодексу України в частині перегляду рішень за виключними обставинами, а також норми Митного кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що у прийнятті такої слід відмовити з огляду на таке.
Так, своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що перегляд судових рішень у справах про адміністративні правопорушення (касаційного чи за нововиявленими обставинами) нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення чи Митного кодексу України не передбачений, і місцевий загальний суд (суддя такого суду) не наділений повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.
Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 294 КУпАП визначено порядок та строки оскарження постанови судді у справах про адміністративне правопорушення, а також набрання нею законної сили.
Зокрема, частиною 2 цієї статті визначено, що постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу протягом десяти днів з дня винесення постанови. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає (ч. 10 ст. 294 КУпАП).
Офіційне тлумачення положення частини другої статті 294 "стосовно оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення" викладене в Рішенні Конституційного Суду №2-рп/2015 від 31 березня 2015 року.
Як зазначив Конституційний Суд в цьому рішенні, положення частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо оскарження необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене частиною першою статті 284 цього Кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у статті 24-1 цього Кодексу, про закриття справи.
Главою 24-1 КУпАП також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Але у цьому випадку, згідно з положеннями ст. 297-4 КУпАП, заява про перегляд такої постанови подається до Верховного Суду. Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення чинним законодавством не передбачено.
У рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року (абзац 4 підпункту 5.1 пункту 5 мотивувальної частини) зазначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28 червня 1996 року, ст. 129 Конституції України).
Зі змісту цього рішення слідує, що у судах загальної юрисдикції законом встановлений такий порядок розгляду судових справ, за якими забезпечується апеляційне та касаційне оскарження рішення суду, крім випадків, що встановлюються законодавцем шляхом визначення окремих категорій справ, по яким таке оскарження рішення суду не передбачено.
Відповідно до вимог КУпАП передбачено оскарження в апеляційному порядку постанов судді у справі про адміністративне правопорушення.
Такі обмеження на доступ до суду, узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, де було неодноразово наголошено, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 параграфі 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням з боку національного законодавчого врегулювання.
Іншого порядку перегляду судових рішень у справах про адміністративне правопорушення (касаційного чи за нововиявленими обставинами) КУпАП не передбачено, тобто КУпАП не містить норми про можливість апеляційного оскарження ухвалених з цих підстав судових рішень.
Відповідно до апеляційної скарги, предметом оскарження є постанова судді, якою відмовлено у відкритті провадження за заявою про перегляд постанови за виключними обставинами, яка не входить до вказаного переліку постанов, що підлягають оскарженню в апеляційному порядку.
Окрім цього, з рішення Європейського суду з прав людини «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року вбачається, що лише ті адміністративні правопорушення, санкція яких передбачає стягнення у вигляді позбавлення волі (зокрема, адміністративний арешт), вважаються по суті, кримінальним, а тому таким, що вимагає забезпечення всіх гарантій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини «Гурепка проти України» від 08.04.2010 року, «Корнєв і Карпенко проти України» від 21.10.2010 року, «Лучанінов проти України» від 09.06.2011 року, «Зайцев проти Латвії» заява №65022/01, пп.55 та 56, ECHR 2007-ІХ). Питанням визначення критеріїв, згідно з якими правопорушення можна вважати незначним, присвячена пояснювальна записка до Протоколу № 7 ЄСПЛ (ратифіковано Законом N 475/97-ВР від 17.07.97 року), в якій зазначено, що при вирішенні питання про визнання правопорушення незначним важливим критерієм є те, чи карається воно позбавленням волі чи ні ( п.21 Пояснювальної доповіді до Протоколу № 7 до Конвенції).
Враховуючи те, що, санкція ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України не передбачає адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, тобто фактичного позбавлення волі, то таке адміністративне правопорушення не може вважатись по суті кримінальним, у розумінні ст. 2 Протоколу № 7 ЄСПЛ.
Отже, посилання в апеляційній скарзі на можливість застосування положень КПК України, тобто аналогії закону, є безпідставними.
Виходячи зі змісту вказаних норм закону, прийняття до розгляду апеляційної скарги захисника Юрчака В.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 10 жовтня 2024 року про відмову у відкритті провадження за заявою представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Юрчака В.В., про перегляд постанови Галицького районного суду м. Львова від 20.07.2023 у справі № 461/5552/23 за виключними обставинами, не відповідає нормам діючого національного законодавства та правовим позиціям, викладеним у вищезазначених рішеннях ЄСПЛ, а тому слід відмовити у прийнятті вказаної апеляційної скарги та повернути особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст. 2,7, 287, 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
Відмовити у прийнятті апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Юрчака Владислава Валентиновича на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 10 жовтня 2024 року про відмову у відкритті провадження за заявою представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Юрчака В.В., про перегляд постанови Галицького районного суду м. Львова від 20.07.2023 у справі № 461/5552/23 за виключними обставинами.
Копію постанови апеляційного суду невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляцією та всіма доданими до неї матеріалами.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончарук