Справа № 303/12237/23
Іменем України
10 грудня 2024 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого судді: Джуги С.Д.
суддів : Кожух О.А., Собослоя Г.Г.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Струць Тетяна Ігорівна, на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 січня 2024 року у складі судді Полянчука Б.І., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів,-
встановив :
У грудні 2023 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів.
Позов мотивовано тим, що з 07.05.2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв'язку з тим, що сім'я з жовтня 2015 року існувала формально, нею подано позов про розірвання шлюбу. Діти сторін проживають разом з позивачем та перебувають на її утриманні і вихованні. Відповідач ще до розірвання шлюбу перестав цікавитися життям дітей, свідомо ухилився від виховання та утримання синів. 09.02.2016 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області прийнято рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання синів в розмірі по 700,00 грн. на кожну дитину, та 500,00 грн. на її утримання до досягнення молодшим сином 3-х річного віку. У подальшому вона звернулась до суду з позовом про збільшення розміру аліментів. Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.12.2018 позов вирішено стягувати з відповідача аліменти в розмірі по 1500, 00 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття. В подальшому, рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.10.2021 стягнуто з відповідача аліменти в розмірі по 2000,00 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття. Відповідач до цього часу сплачував аліменти, але не цікавиться життям, здоров'ям, розвитком та вихованням дітей, взагалі ігнорує їх, веде себе при зустрічі з ними як зі сторонніми людьми. Заборгованість зі сплати аліментів станом на грудень 2023 року складає 18000,00 грн. Діти проживають разом з нею в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить її батькам. Відповідач до початку війни не мав офіційної роботи, їздив на заробітки за кордон, але в зв'язку з неможливістю особам призовного віку виїзду за кордон вимушено офіційно працевлаштувався до СП «Фішер-Мукачево», де щомісячно отримує заробітну плату. Відповідач не має інших дітей, не хворіє, тому зобов'язаний утримувати дітей. Починаючи з часу винесення рішення суду про збільшення розміру аліментів 26.10.2021 і по теперішній час значно подорожчало життя. Діти ростуть, суттєво збільшились і витрати на їх утримання, тобто на придбання одягу, продуктів харчування, лікування, навчання та оздоровлення. Враховуючи, що відповідач працевлаштувався, чим значно покращив своє фінансове становище, є молодою працездатною особою, не має інших утриманців, за станом здоров'я має можливість виконувати будь-які роботи і отримувати доходи, вважає можливим і доцільним змінити (збільшити) розмір стягуваних аліментів.
За вказаних обставин позивач просила змінити (збільшити) розмір сплачуваних відповідачем аліментів, а саме стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 січня 2024 року позов ОСОБА_2 - задоволено.
Змінено спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.10.2021, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щомісячно, починаючи стягнення з дати набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дітьми повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Струць Т.І., просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування фактичних обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позову, оскільки звертаючись в суд з позовом, позивач не вказала обставин, що мають істотне значення для зміни способу стягнення, як і не надала доказів погіршення свого матеріального стану. Апелянт звертає увагу на те, що навпаки у нього погіршився матеріальний стан з моменту останнього судового рішення, оскільки має на утриманні вагітну дружину та її дитину, а також його дружина вагітна спільною дитиною. Відтак, він повинен забезпечити фінансову підтримку для вагітної дружини перед народженням дитини, а також дитини своєї дружини з якою спільно проживають. Новонароджена дитина потребує значних фінансових затрат. Відтак, апелянту важливо мати достатню кількість коштів для забезпечення не тільки своїх базових потреб, а й потреб вагітної дружини та майбутньої дитини.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
У відповіді на відзив представник апелянта ОСОБА_7 зазначає, що після ухвалення рішення судом першої інстанції у відповідача народилася дитина від другої дружини.
Відповідно до частин першої та третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що з 07.05.2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебував у шлюбі, який розірвано рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.02.2019 року.
Від даного шлюбу у сторін народилось двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.10.2021 збільшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.12.2018 на дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 2000 гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дітьми повноліття.
З розрахунку заборгованості по аліментам здійсненому старшим державним виконавцем відділу ДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Веремчук О.І. вбачається, що станом на грудень 2023 року заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 становить 18000,00 гривень.
У позовній заяві, позивачка зазначила, що ОСОБА_1 на теперішній час офіційно працевлаштований в СП «Фішер Мукачево».
Відповідач будь-яких доказів на спростування вищезазначеної обставини суду не надав.
Заперечуючи проти вимог позивачки в суді першої інстанції відповідач посилався на необхідність утримання вагітної нареченої та її дитини від першого шлюбу, а також на те, що в нього скоро народиться інша дитина, що потребує додаткових матеріальних витрат. На підтвердження чого надав: свідоцтво про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , з якого вбачається, що мамою дитини є ОСОБА_8 ; довідку КНП «Лікарня Св. Мартина» від 25.01.2024 про те, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 взята на облік з приводу вагітності, лікар ОСОБА_9 , ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) та перебуває по теперішній час; довідку відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 23.01.2024 про те, що державна реєстрація шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 призначена на 14 лютого 2024 року.
На час перегляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 подав до суду копії документів, які мали місце після ухвалення рішення судом першої інстанції, зокрема копію свідоцтва про укладення шлюбу 14 лютого 2024 року з ОСОБА_10 , копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_12 .
Ст.51 Конституції Українитаст.180 Сімейного кодексу України (далі -СК України) передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно дост.8 Закону України від «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зіст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до положень статей 183,184 СК України суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.
Таким чином, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183,184 СК України.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Як вбачається з матеріалів справи, одержувач аліментів ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про зміну (збільшення) розміру аліментів, який стягується на підставі рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.10.2021 року та просила визначити аліменти в розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
Отже, одержувач аліментів скористалася своїм правом щодо визначення способу стягнення аліментів у частці від доходу.
Статтею 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
У ч.1 ст.192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Аналогічні висновки містяться в постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) та постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 536/1557/17 (провадження № 61-7584св18), від 30 червня 2020 року у справі № 343/945/19 (провадження № 61-2057св20).
Отже, право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, оскільки норми СК України імперативної заборони щодо цього не містять, а відповідне право сторони в такому спорі не може заперечуватися.
Згідно з ч.2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Вирішуючи питання про зміну розміру аліментів, суд повинен враховувати загальні обставини, передбачені законом при визначенні розміру аліментів.
Обов'язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов'язання батьків, яке виникає з моменту народження дітей і зберігається до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8 ст.7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на її утримання, забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку дитини є загальновідомими та не потребують доказуванню.
З врахуванням зазначеного, доведеним є факт, що матеріальне становище одержувача аліментів, як одна з умов, з якою пов'язується можливість збільшення розміру аліментів, змінилося, потреба в коштах для утримання і розвитку дитини істотно зросла, тому виникли підстави для вимоги до платника аліментів про збільшення їх розміру .
Колегія суддів наголошує, що здійснюючи свої права та виконуючи обов'язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини (ст. 155 СК України).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).
Задовольняючи заявлений позов про стягнення з апелянта аліментів в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), суд першої інстанції правильно встановив і врахував, що з моменту присудження аліментів (2021 рік) діти сторін підросли і витрати на їх утримання значно зросли, матеріальне становище одержувача аліментів матері дітей, з якою проживають діти погіршилися, а також врахував інтереси дітей і необхідність за загальним правилом дотримання рівності батьків у виконанні обов'язку з матеріального утримання дітей, а тому наявні підстави для збільшення розміру аліментів.
Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для збільшення розміру аліментів не можуть бути взяті до уваги, оскільки як вірно зазначено судом першої інстанції, матеріальне становище одержувача аліментів, як одна з умов, з якою пов'язується можливість збільшення розміру аліментів, змінилося в сторону погіршення, витрати на утримання дітей значно зросли, а тому наявні підстави для збільшення розміру аліментів.
Визначений розмір аліментів відповідає загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності.
Апелянт є молодою працездатною особою і має обов'язок щодо належного матеріального забезпечення своїх дітей нарівні з позивачкою.
При цьому, спільні діти сторін проживають разом із матір'ю, відтак саме на неї лягає основний тягар по утриманню та вихованню дітей.
Суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції (висновки Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 756/1529/15-ц, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 760/16979/15-ц.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Судом першої інстанції вірно не взято до уваги доводи ОСОБА_1 на необхідність відмови у позові з посиланням на утримання ним вагітної нареченої ОСОБА_8 та її дитини від першого шлюбу, а також на те, що в нього скоро народиться інша дитина, оскільки відповідачем не доведено, що він здійснює витрати на ОСОБА_8 та її дитину, якщо таке реально мало місце, також підлягало доведенню відсутність у неї інших засобів для забезпечення, зокрема, соціальних виплат, інших грошових коштів, доходів, майна тощо.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що батьки не мають компенсувати зменшення виплат на дитину за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою, адже кожна дитина має безумовне право на належне матеріальне забезпечення.
Самі по собі посилання на укладення батьком дитини у майбутньому нового шлюбу і народження в ньому дитини не звільняють його від обов'язку надавати утримання дітям від першого шлюбу і не є безумовною підставою для відмови позивачці у збільшенні розміру аліментів, які стягуються з батька на утримання дітей від першого шлюбу. Ці обставини підлягають належному доказуванню.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
постановив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Струць Тетяна Ігорівна, залишити без задоволення.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 10 грудня 2024 року.
Головуючий :
Судді: