Справа 688/5186/23
№ 1-кп/688/46/24
Вирок
Іменем України
23 грудня 2024 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Шепетівка кримінальне провадження № 12023243000001865 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
встановив:
1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, стаття закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_4
02 жовтня 2023 року близько 16 год, ОСОБА_4 , під час збирання грибів на території Шепетівського гранкар'єру, що по вул. Судилківській у м. Шепетівка в траві помітив предмет зовні схожий на гранату типу «Ф-1».
Надалі всупереч вимог п. 1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України від 17.06.1993 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 9, 11, 15 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, розділу II та III «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, ОСОБА_4 підняв предмет схожий на гранату типу «Ф-1», розібравши її на корпус та підривач «запал», після чого поклав підривач «запал» та корпус гранати типу «Ф-1» до кишені барсетки, яку мав собі, таким чином придбав, після чого умисно, незаконно, без і передбаченого законом дозволу, при собі переніс до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , тобто почав зберігати.
У подальшому 02.10.2023 близько 19 год 50 хв працівниками Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області у ОСОБА_4 було вилучено споряджений корпус ручної осколкової оборонної гранати «Ф-1» та уніфікований підривач (запал) типу «УЗРГМ», які у своєму конструктивному поєднанні утворюють бойову ручну осколкову оборонну гранату «Ф-1», яка відноситься до категорії бойових припасів та придатна для здійснення вибуху, яку він зберігав у власних цілях без мети збуту.
Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 263 КК України.
2. Позиція сторонни захисту.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України не визнав. Суду дав показання, що 02 жовтня 2023 року близько 16-17 год, під час збирання грибів на території Шепетівського гранкар'єру, що по вул. Судилківській у м. Шепетівка в траві помітив гранату типу «Ф-1». Маючи навики користування бойовими припасами, в тому числі навики поводження з осколковою гранатою «Ф-1», розуміючі її небезпечні властивості, вирішив роз?єднати її на дві частини - на корпус та підривач «запал», та забрати з собою, щоб передати правоохоронним органам. Для цього поклав їх в кишеню барсетки, що мав із собою. Оскільки місце знахідки гранати є вільнодоступним місцем, в тому числі й для дітей, щоб убезпечити оточуючих, не маючи засобів мобільного зв?язку, прийняв рішення забрати її, не транспортувати громадським транспортом, а перенести в найближче місце, де перебував його син ОСОБА_6 - вул. Соборності, буд. 1 в с. Судилків, звідки викликати поліцію для добровільної передачі правоохоронним органам. Протягом години пішки переніс гранату в розібраному стані до місця перебування сина, близько 18 год показав йому, що в барсетці є граната та попросив його викликати наряд поліції. Чекав прибуття поліцейських у подвір?ї будинку протягом години. За допомогою ОСОБА_7 зарядив свій телефон, але викликати поліцію не став, оскільки це зробив його син. Поліцейські вилучили у нього барсетку з гранатою. Не може пояснити чому сказав поліцейським, що хотів подарувати гранату сину, припускає, що від хвилювання. Також пояснив, що тривалий час проходив військову службу в ЗСУ, брав участь в бойових діях, в липні 2024 року звільнений у запас, оскільки на війні загинули його брат і син. Просив звільнити його від кримінальної відповідальності як особу, яка добровільно здала органам влади бойові припаси.
3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, його винуватість у незаконному поводженні з бойовими припасами за встановлених обставин об'єктивно підтверджується дослідженими під час судового слідства доказами, а саме:
- показаннями свідка ОСОБА_8 , який дав показання, що є працівником патрульної поліції, в жовтні 2023 року здійснював патрулювання на вулиці Судилківській в м. Шепетівка разом з поліцейським ОСОБА_9 . До службового автомобіля підійшли двоє молодих людей і попросили їх проїхати з ними, посилаючись на те, що військовослужбовець агресивно поводиться та погрожує гранатою. Прибувши за адресою вул. Соборності в с. Судилків на подвір??ї побачили обвинуваченого, який сидів за столом та вживав алкогольні напої. Його син схвильовано повідомив, що в барсетці знаходиться граната. Обвинувачений повідомив, що приніс гранату для сина в подарунок. Уся подія знімалася на нагрудний відеореєстратор поліцейських;
- показаннями свідка ОСОБА_9 , який дав суду аналогічні показання;
- показаннями свідка ОСОБА_10 , яка дала показання, що того вечора їй зателефонувала неповнолітня сестра ОСОБА_11 і повідомила, що до них прийшов ОСОБА_4 , який є батьком її хлопця ОСОБА_6 , з гранатою. Була налякана та плакала по телефону, просила приїхати та викликати поліцію. Вона попросила свого друга ОСОБА_12 поїхати з нею за адресою АДРЕСА_2 . По дорозі вони побачили поліцейських, яких попросили поїхати з ними. Приїхавши на місце події поліцейські підійшли до ОСОБА_4 , який сидів у дворі, а вона пішла до будинку до сестри. ОСОБА_6 повідомив їй, що батько погрожував йому гранатою, оскільки він не хотів з ним посидіти. Ще до події ОСОБА_4 влітку показував їй гранату в коробці;
- показаннями свідка ОСОБА_12 , який дав показання, що його попросила ОСОБА_10 поїхати в с. Судилків, бо до них прийшов чоловік з гранатою. Біля школи №3 вони побачили патрульну машину та попросили поліцейських проїхати за ними. В дворі бачив ОСОБА_4 , який сказав, що хотів показати сину гранату;
- показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_11 , яка в присутності законного представника та психолога дала показання, що зустрічалася з ОСОБА_6 . Того дня вона разом з ним та їх другом ОСОБА_13 перебували у неї в будинку по АДРЕСА_2 . Сестри вдома не було. Ввечері у двері хтось постукав, і ОСОБА_14 вийшов подивитися хто прийшов. Коли він повернувся до будинку, то був наляканий, сказав, що його батько приніс гранату. Тоді вона теж злякалася і зателефонувала до сестри ОСОБА_10 . Ще до події ОСОБА_4 влітку показував їй гранату, яку виніс з будинку;
- показаннями свідка ОСОБА_6 , який дав показання, що того дня перебував в будинку своєї дівчини ОСОБА_11 . Ввечері до будинку прийшов його батько ОСОБА_4 , який сказав, що знайшов гранату і вона у нього в барсетці. Він заглянув у барсетку та бачив запал від гранати, а тому злякався і забіг до будинку. Його дівчина повідомила це своїй сестрі, яка приїхала з працівниками поліції;
- показаннями свідка ОСОБА_13 , який дав показання, що того дня перебував в будинку ОСОБА_11 разом з нею та другом ОСОБА_6 . Ввечері прийшов батько ОСОБА_15 з гранатою, був на вулиці. Андрій вийшов до нього, а коли повернувся, то був наляканий, сказав, що треба зателефонувати до сестри ОСОБА_11 ;
- даними протоколу огляду місця події з відеозаписом до нього від 03.10.2023, згідно якого зафіксоване місце виявлення гранати - територія напроти домоволодіння по АДРЕСА_1 . У кюветі на траві знаходиться сумка у якій за попередньою інформацією наявний предмет зовні схожий на гранату, а тому з метою проведення пошукових робіт вибухонебезпечних матеріалів спеціалістами вибухотехніками, слідчу дію припинено. Спеціалістами у камуфляжній сумці виявлено корпус ручної осколкової гранати типу Ф1 у заводському компонуванні з маркуванням 61268, а також підривач УЗРГМ з чекою. Також в сумці виявлено павербанк, пачку цигарок. З місця події вилучено складові гранати;
- даними акта перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів від 03.10.2023, згідно якого в сумці ОСОБА_4 виявлено корпус гранати Ф-1 та підривач типу УЗРГМ; даними довідок про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 03.10.2023, згідно яких виявлені об?єкти належать до обмежено небезпечних та вимагають заходів безпеки, а саме обмеження під час роботи, перевезення, зберігання, дослідження;
- даними протоколу слідчого експерименту з неповнолітньою ОСОБА_11 від 02.11.2023, дослідженим відеозаписом слідчого експерименту, з яких видно, що неповнолітня в присутності законного представника та психолога продемонструвала, де перебував обвинувачений ОСОБА_4 та його син, а також повідомила, що ОСОБА_6 , повернувшись до будинку був наляканий та повідомив, що у батька є граната та він погрожував її підірвати. Причиною конфлікту стало те, що вони не відповідали на телефонні дзвінки ОСОБА_4 . Вона злякалася за своє життя і здоров?я. Також раніше ОСОБА_4 словесно погрожував їй, та влітку демонстрував предмет зовні схожий на гранату. Двоюрідний брат ОСОБА_16 працює в СБУ і якщо ОСОБА_4 визнають винним, то його можуть звільнити з роботи, що впливає на показання ОСОБА_6 ;
- даними протоколу огляду речового доказу від 21.10.2023, відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського від 02.10.2023, з яких слідує, що на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_4 має при собі барсетку, в якій міститься граната. Під час відеозапису ОСОБА_4 двічі повідомляє поліцейському, що приніс гранату для сина в подарунок, також повідомляє, що приніс гранату, щоб син подивився. ОСОБА_4 під час телефонної розмови з невідомою особою повідомляє, що гранату привіз малому та показував її для невідомої особи, хотів подарувати її малому на пам'ять. ОСОБА_4 пояснює працівникам поліції, що гранату йому подарували хлопці у м. Бахмут та він вирішив подарувати її сину на пам'ять;
- даними висновку експерта № СЕ-19/123-23/10826-ВТХ від 31.10.2023, відповідно до якого надані на дослідження предмети є спорядженим корпусом ручної осколкової оборонної гранати «Ф-1» та уніфікованими підривачем (запалом) типу «УЗРГМ», відповідно. Вказані предмети у своєму конструктивному поєднанні утворюють бойову ручну осколкову оборонну гранату «Ф-1», яка відноситься до категорії боєприпасів. Дана граната придатна для здійснення вибуху;
- даними військового квитка ОСОБА_4 , згідно якого він проходив військову службу. Станом на 02.10.2023 був військовослужбовцем ЗСУ. За час несення служби ОСОБА_4 проходив базову загальну військову підготовку, під час проходження якої вивчаються всі види зброї, а також правила поводження зі зброєю, в тому числі з гранатами Ф-1;
- наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.09.2023, відповідно до якого ОСОБА_4 перебував у щорічній основній відпустці з 25 вересня по 09 жовтня 2023 року;
- листом Тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_2 від 22.11.2023, згідно якого солдату ОСОБА_4 граната Ф-1 не видавалась;
- наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 11.07.2024, згідно якого солдата ОСОБА_4 звільнено з військової служби в запас за п. 3 ч. 5 та п. 3 ч. 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» п.п. “г» (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу, якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану).
Частиною 1 ст. 263 КК України передбачена кримінальна відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Суспільна небезпечність незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами полягає в тому, що воно створює сприятливі умови для вчинення злочинів із використанням зазначених предметів.
Питання про відповідальність за незаконні діяння зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, радіоактивними матеріалами осіб, які ними користуються у зв'язку зі службовою діяльністю, вирішуються з урахуванням нормативних актів (інструкцій, правил, наказів тощо), що регулюють порядок поводження з цими предметами.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджений Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час.
ОСОБА_4 станом на час вчинення злочину був військовослужбовцем Збройних Сил України, гранатометником відділення охорони 1105 взводу охорони військової частини НОМЕР_4 .
Суд зауважує, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (із наступними змінами) затверджено Статут внутрішньої служби Збройних сил України, який визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Згідно положень ст.ст. 11,16 вказаного Статуту військовослужбовці зобов'язані постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України. Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Дисциплінарним Статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (з наступними змінами) визначено особисту відповідальність кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України.
Отже, ОСОБА_4 , маючи досвід поводження із вогнепальною зброєю, боєприпасами та вибуховими речовинами, при проходженні військової служби, достовірно знаючи, що вогнепальна зброя, бойові припаси та вибухові речовини відносяться до предметів, обмежених у обігу та не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, знайшов гранату та залишив при собі, переніс в інше місце та зберігав при собі, чим незаконно придбав, носив та зберігав бойові припаси без передбаченого законом дозволу.
Під добровільною здачею органам влади зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, яка згідно з ч. 3 ст. 263 КК є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, необхідно розуміти такі дії, коли особа, маючи можливість і надалі зберігати будь-який із зазначених предметів, незалежно від мотивів за власним бажанням передає його відповідному державному органу.
Аналізуючи твердження сторони захисту про добровільну передачу органам державної влади боєприпасів, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 263 КК України, суд виходить з того, що згідно з ч. 3 ст. 263 КК України звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений частинами 1 або 2 цієї статті, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої. Добровільна видача означає, що особа має реальну можливість та усвідомлює, що і надалі безперешкодно може зберігати предмети цього злочину, проте за власним бажанням (незалежно від причин та мотивів) здає їх органу влади.
Суд, урахувавши показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також записи з бодікамер співробітників поліції, встановив, що ОСОБА_4 будь-яких заяв до приїзду слідчо-оперативної групи про здачу боєприпасів органам влади не подавав, а лише після приїзду слідчо-оперативної групи, надав для огляду гранату, вказавши, що приніс її в подарунок для свого сина.
Дії ОСОБА_4 в частині надання співробітникам поліції інформації про зберігання заборонених предметів самі по собі не були активними та добровільними, оскільки останній до приїзду поліції не звертався до правоохоронних органів з метою добровільної здачі боєприпасів, хоча мав таку можливість (мав заряджений за допомогою павербанку мобільний телефон).
ОСОБА_4 не є спеціально уповноваженою особою по роботі з небезпечними предметами, не є спеціалістом вибухотехніком, а тому у нього не було правових підстав залишити собі небезпечну знахідку (привласнювати її), переносити, і тим більше - зберігати.
Отже, як свідчать установлені судом обставини справи, обвинувачений повідомив поліцію про факт зберігання боєприпасів у вимушеній обстановці, за умов, коли усвідомив неможливість і надалі безперешкодно зберігати предмет злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, оскільки він неминуче буде виявлений працівниками поліції. За таких умов видача предмета злочину не містить підстав для застосування ч. 3 ст. 263 КК України, тому доводи захисту про те, що обвинувачений добровільно видав гранату або мав намір добровільно видати, але був позбавлений такої можливості, є безпідставними.
З огляду на вказане, суд розцінює показання обвинуваченого як спосіб захисту та намір пом'якшити покарання за скоєне.
Кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 є тяжким злочином проти громадської безпеки. Його суспільна небезпечність полягає в тому, що ОСОБА_4 незаконно придбавши гранату, яка придатна для вибуху, є однією з найнебезпечніших гранат за кількістю уламків, без відповідного дозволу та без легальної потреби переніс її до місця, де перебували люди, незаконно зберігав її при собі, чим наражав на небезпеку себе та мешканців громади, оскільки носіння та зберігання вибухонебезпечних речовин без належних умов могло привести до людських жертв.
Суд також враховує, що злочин вчинений обвинуваченим як військовослужбовцем, в умовах воєнного стану, тому суспільна небезпечність даного злочину полягає ще й в тому, що такі діяння суттєво знижує рівень військової дисципліни, боєготовність Збройних Сил України, а також дискредитують державу, армію та воїнів.
4. Відомості, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, неодружений, за місцем проживання характеризується позитивно.
Відповідно до службової характеристики т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 від 04.10.2023 за період служби солдат ОСОБА_4 зарекомендував себе, як військовослужбовець який нехтує вимогами Статутів Збройних Сил України. Обов'язки за посадою опанував не в повному обсязі, але виявляє бажання до належного поглиблення своїх знань, вмінь та навичок.
Військовослужбовець здатний швидко розібратися в суті питання та виділяти головне, проте має низьке почуття відповідальності і схильність перекладати обов?язок на інших, інколи потребує контролю з боку командирів начальників. Проявляє незмінну витримку. На критику та зауваження реагує вірно, правильні висновки робити вміє. До дисциплінарної відповідальності з підстав нехтування вимог Статутів Збройних Сил України не притягався.
Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 не встановлено. Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.
5. Мотиви призначення покарання.
Призначаючи покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є умисним тяжким, особу винного, відсутність обставин, що пом?якшують та обтяжують покарання.
Враховуючи конкретні обставини справи, спосіб вчинення злочину, тяжкість злочину та його підвищену суспільну небезпечність, знаряддя злочину, яке не було приведено у бойову готовність, відсутність тяжких наслідків, потерпілих, обтяжуючих обставин, особу обвинуваченого, який захищав Батьківщину, брав участь в бойових діях, відсутність судимостей, для досягнення мети покарання, передбаченої ч. 2 ст. 50 КК України, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та призначити йому покарання у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням. Враховуючи відсутність щирого каяття у вчиненому та посередню характеристику за місцем несення військової служби неможливо призначити покарання ОСОБА_4 в мінімальній межі санкції статті.
Призначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
7. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Процесуальні витрати на залучення експертів слід стягнути з обвинуваченого згідно зі ст. 124 КПК України.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Згідно зі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України (періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання).
Речові докази, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області: залишки гранати типу Ф-1 -знищити; диск із відеозаписами від 02.10.2023 з нагрудної камери поліцейського, який міститься в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 5736 грн.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Суддя ОСОБА_17