Справа № 686/16299/24
Провадження № 2/686/4808/24
17 грудня 2024 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого судді Мазурок О.В.
при секретарі Колісник Л.В.
за участі: представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина та стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина, -
07.06.2024 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина та стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина. Просить припинити з 15.04.2024 року стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_5 в частині стягнення аліментів з нього на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнути з ОСОБА_5 аліменти на його користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі в 1/4 частини всіх доходів відповідачки, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з моменту звернення до суду з цим позовом і до досягнення сином повноліття.
На обґрунтування свого позову вказав, що перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з 21 вересня 2011 року.
Від шлюбу мають двох дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У березні місяці 2022 року його було мобілізовано на військову службу, з 11.08.2022 року перебував на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 на території Донецької області у районах активних бойових дій, пізніше - на території Харківської області.
09 квітня 2024 ОСОБА_5 подано позов про розірвання шлюбу, який розглядається Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області, справа
№ 686/9827/24.
26 квітня 2024 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області (суддя Заворотна О.Л.) видано судовий наказ про стягнення аліментів з нього на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) Боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку починаючи з 15 квітня 2024 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Однак, їх син ОСОБА_8 з 25 травня 2023 року і до цього часу перебуває і проживає з ним і своєю бабусею за адресою його реєстрації: АДРЕСА_1 , а не зі своєю матір'ю ОСОБА_9 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Натомість, він проживаю разом з сином ОСОБА_10 та його матір'ю (бабусею дитини) ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_3 , і дитина знаходиться на його повному утриманні, що підтверджується актом про фактичне проживання дитини. Під час його перебування на військовій службі та у бойових діях син перебував з своєю бабусею ( його мамою) ОСОБА_12 , при цьому він повністю забезпечує дитину фінансово та матеріально; додатково купив ноутбук для навчання, велосипед тощо: оплачує позашкільні активності (шкільні екскурсії з класом, снасті для рибалки тощо).
Отже, підстави для стягнення з нього аліментів відсутні, оскільки він утримував дитину належним чином (копії довідок з банку щодо переказів коштів додаються), а син не проживав зі своєю матір'ю та знаходиться на його утриманні.
За будь-якої нагоди, підтримує спілкування з сином, цікавиться його успіхами у позашкільним життям, підтримує його захоплення (зокрема, риболовлю) і розвиток здібностей. Намагається все зробити для того, щоб син достойно і успішно навчався, товариські відносини з однокласниками, товаришами; забезпечує нормальні умови проживання і навчання; оплачує комунальні послуги.
Син ОСОБА_8 , який досяг 12 років, бажає проживати та проживає з ним. Отже, згідно із ч.2 ст. 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка досягла десяти років визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Відповідачка знає за інше місце проживання (не з нею) сина ОСОБА_8 , не заперечувала щодо цього, з позовами щодо визначення місця проживання сина або відповідними заявами до служби із справ дітей чи органів по не зверталась; отже, між батьками та дитиною (сином) існувала домовленість про проживання сина ОСОБА_8 з батьком та бабусею (матір'ю батька дитини).
Відповідачка не приймає участі в матеріальному забезпеченні їх дитини.
Між ним та відповідачкою на момент пред'явлення цього позову не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 . Більш того, відповідачка через судовий наказ примусово стягує з нього аліменти в т.ч. на утримання сина ОСОБА_8 , який з нею постійно не проживає та якого вона не забезпечує матеріально та фінансово.
Мати сина, відповідачка, є працездатною та фізично здоровою особою, не має утриманні батьків, що потребують допомоги; не здійснює за батьками постійний догляду, офіційно не працює.
Він вважає, що доходи відповідачки дозволяє виплачувати йому 1/4 доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на утримання їх спільної дитини (сина), з моменту звернення з цим позовом до суду та до досягнення дитиною повноліття, що є стандартним розміром аліментів відповідно до чинного законодавства України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволеного позову заперечив. Вказав, що дійсно ОСОБА_6 не проживає разом з ОСОБА_5 . Дитина тимчасово проживає з мамою позивача, за адресою реєстрації позивача в АДРЕСА_3 . Відповідачка заперечує стосовно постійного проживання її сина ОСОБА_8 разом з нею.
Відповідач направила до суду відзив на позовну заяву, в якому вказала, що позовні вимоги не визнає та заперечує проти них повністю. Позивач зазначає, що син проживає з ним з травня 2023 року, ці обставини не відповідають дійсності, оскільки він з 11.08.2022 року є мобілізованим на військову службу та перебував на території Донецької області. Отже в цей час він ніяк не міг утримувати сина, займатися його вихованням. Позивач не звертався з позовом про визначення місця проживання сина з ним. Син іноді ночував у своєї бабусі, оскільки вона не перешкоджає його спілкуванню, а ні з бабусею, а ні з батьком. Те, що вона дозволяє сину ночувати та тимчасово проживати з бабусею, не свідчить про те, що місце проживання неповнолітнього сина визначено з батьком. Акт від 17.05.2024 року складений не уповноваженими особами та суперечить офіційним документам,зокрема довідкам про реєстрацію місця проживання сина. Вона дійсно утримує сина, вона повністю займається вихованням та утримання сина, турбується про його здоров'я та займається його лікуванням при необхідності, що тягне за собою відповідні матеріальні затрати. Крім того, важливим є те, що відповідно до сповіщення сім'ї від 30.07.2024 року №11491 ОСОБА_4 зник при виконанні бойового завдання.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав: судом об'єктивно встановлено, що судовим наказом виданим Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області 26 квітня 2024 року стягнуто аліменти з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на утримання дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) Боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку починаючи з 15 квітня 2024 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
З 25 травня 2023 року ОСОБА_6 почав проживати з позивачем та бабусею, за місцем реєстрації позивача ОСОБА_4 , в АДРЕСА_3 , вказане визнається представником відповідача та підтверджується актом від 17 травня 2024 року.
ОСОБА_6 знаходиться на утриманні батька.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
З аналізу вказаних норм вбачається, що право на отримання аліментів на утримання дитини має той із батьків, з ким проживає дитина.
Отже, як було встановлено судом, з часу ухвалення судом рішення про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання сина ОСОБА_8 змінилися обставини, що слугували підставою для їх стягнення, а саме з ОСОБА_6 проживає окремо від матері.
Статтею 273 СК України визначено, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо припинення стягнення аліментів, є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд враховує те, що відповідачем не надано до суду доказів тому, що вона з моменту з 15.04.2024 року надає кошти на утримання сина ОСОБА_8 , а тому приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини заробітку /доходу/, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.06.2024 року і до досягнення нею повноліття.
При цьому суд вважає, що стягнення аліментів в розмірі 1/6 частини заробітку /доходу/, щомісячно, з відповідача будуть достатніми і, разом з тим, співрозмірними з урахуванням мети аліментного зобов'язання, відповідно до наданих суду сторонами доказів.
Згідно зі ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах стягнення суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 1211 гривень 20 копійок сплоченого судового збору. Стягнути з ОСОБА_5 823 гривень 62 копійки судового збору в дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,23,81,141, 142, 258, 259, 263-268, 354 ЦПК України, , ст.ст.180,181, 273 СК України, суд,-
Позовну заяву задоволити частково.
Припинити з 15.04.2024 року стягнення з ОСОБА_4 , аліментів в розмірі 1/6 частки від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини заробітку /доходу/, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.06.2024 року і до досягнення ним повноліття.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів в розмірі місячного платежу підлягає негайному виконанню.
Стягнути ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 1211 гривень 20 копійок сплоченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_5 823 гривні 62 копійки судового збору в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня виготовлення повного судового рішення апеляційної скарги.
Повний текст рішення складено 24 грудня 2024 року.
Суддя: О.В.Мазурок