Справа № 686/32551/19
Провадження № 1-в/686/891/24
18 грудня 2024 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, заяву засудженої
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українка, громадянка Украйни, із середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима, якай відбуває покарання за вироком від 17.05.2022 року Хмельницького апеляційного суду за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі
про звільнення від призначеного покарання засудженого у зв'язку з декриміналізацією вчинених ним діянь,
встановив:
Вироком Хмельницького апеляційного суду від 17.05.2022р. вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.03.2022р щодо ОСОБА_4 в частині покарання змінено та призначено останній покарання за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання призначеного вироком Хмельницького міськрайонного суду від 19.07.2018 року та остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді одного року та десяти днів позбавлення волі.
Засуджена звернувся до суду із заявою про звільнення її від призначеного покарання у зв'язку з декриміналізацією вчинених ним діянь.
Засуджена свою заяву підтримала, прокурор вказав, що заява підлягає частковому задоволенню.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, при цьому суд виходить з наступного.
Так, 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Згідно вказаного Закону, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна становить згідно ст. 51 КУпАП ( в редакції Закону №3886-ІХ від 18.07.2024р.) два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту вироку від 17.05.2022р. вбачається, що кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 вчинила (крадіжку) - 18.10.2019 р. на загальну суму 1400 грн. Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1921 грн.
Таким чином, розмір вартості майна за яким розмежовується адміністративне правопорушення та кримінальне правопорушення з 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян визначених ст. 51 в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 року збільшено до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто кримінальна відповідальність настає у випадку викрадення майна вартістю більше ніж 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у 2019 році розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 1921 грн. (963,50х2=1921), як вбачається з матеріалів справи, вартість викраденого майна (1400 грн.) не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених у відповідний період на 2019 рік.
Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Тому на підставі Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024р., ч. 2 ст. 74 КК України ОСОБА_4 підлягає звільненню від призначеного покарання за вироком від 17.05.2022 року Хмельницького апеляційного суду за ч. 2 ст. 185 КК України по епізоду крадіжки і в цій частині клопотання підлягає задоволенню.
Одночасно існує не виконаний вирок від 19.07.2018 року Хмельницького міськрайонного суду за яким ОСОБА_4 засуджена за ч. 1 ст. 185 КК України (крадіжка майна - 19.12.2027р. на суму 2000 грн.) до 90 годин громадських робіт, оскільки відповідно вироку Хмельницького апеляційного суду від 17.05.2022р. частково приєднано невідбуте покарання призначене вирок Хмельницького міськрайонного суду від 19.07.2018р.
З огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, у 2017 році розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 1600 грн. (800х2=1600), як вбачається з матеріалів справи, вартість викраденого майна (2000 грн.) перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених у відповідний період на 2017 рік, а тому відсутні підстави для застосування положень ст. 5, ч. 1 ст. 74 КК України.
Невідбуте покарання у виді 90 годин громадських робіт за вирок Хмельницького міськрайонного суду від 19.07.2018р. має виконуватись самостійно, тому клопотання в частині декриміналізації за вироком від 19.0.2018 року яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України не підлягає задоволенню і остання не підпадає під дію Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX та відсутні підстави для застосування положень ст. 5, ч. 1 ст. 74 КК України.
Керуючись ст.ст. 336, 376, 535-539 КПК України, ст.ст. 5, 74 КК України, суд,-
ухвалив :
На підставі Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024р., ч. 2 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від призначеного покарання за вироком від 17.05.2022 року Хмельницького апеляційного суду, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі.
Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засудженою за вироком від 19.07.2018 року Хмельницького міськрайонного суду за ч. 1 ст. 185 КК України до 90 годин громадських робіт.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1