Справа № 495/3797/24
Номер провадження 1-кп/495/768/2024
11 грудня 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024162240000110 від 17 січня 2024 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця зернорадгоспа "Двуречний " Єсільського району Акмолінської області Республіки Казахстан, громадянина Республіки Казахстан,яякий має посвідку на проживання в Україні, казаха, з середньою освітою, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, офіційно не працевлаштованого який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України
сторони кримінального провадження:
прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4
обвинувачений - ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3
потерпілий- ОСОБА_6
Органами досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Збройних Сил Російської Федерації проти України, на всій території України запроваджено воєнний стан з 05:30 години 24.02.2022 року строком на 30 діб, продовжено до 15 листопада 2023 року включно Указом Президента України №451\2023 «Про продовження строку дії воєнного стану на території України», введеним в дію Законом України від 27 липня 2023 року №3275-ІХ. В останнє Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строк дії воєнного стану в Україні» від 08 листопада 2023 року № 3429-ІХ, воєнний стан продовжено з 16 листопада 2023 року по 14 лютого 2024 року.
Встановлено, що під час дії воєнного стану на території України, 15.01.2024 у денний час доби, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, у ОСОБА_3 , який проходив повз будинок АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. В подальшому, 15.01.2024 приблизно о 14 год. 30 хв. реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, розуміючи протиправність своїх дій та передбачаючи їх наслідки в умовах воєнного стану на території України, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно проник на територію домоволодіння АДРЕСА_1 , а після шляхом віджиму запірного механізму вхідних дверей проник до будинку, де в кімнатах будинку, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, умисно, таємно, повторно викрав: пилосос марки «PRIME TECHNICS PVC 2216 MG» темно-синього кольору, вартістю 1790 грн. Після чого, ОСОБА_3 з викраденим майном з місця події зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 1790 грн.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник-адвокат ОСОБА_5 заявили клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 не заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого та закриття кримінального провадження.
Заслухавши клопотання та думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною другою статті 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 (два) неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22.08.2024 у справі № 567/507/23 (провадження №51-7110 км 23) щодо набуття чинності змін до законодавства України в частині визначення розміру вартості викраденого майна, за яке передбачено адміністративну відповідальність, що, як наслідок, впливає на розмір матеріальної шкоди, у разі заподіяння якої настає кримінальна відповідальність.
Крім того, згідно правової позиції Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши справу № 278/1566/21 зробила висновок щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки. Так, Закон України від 18 липня 2024 року № 3886/ІХ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" у якому внесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальними правопорушеннями, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886ІХ, мають зворотню дію в часі. В ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого майна розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозділ 1 розділ ХХ та підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділ ІV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-ІХ вирішується судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинності закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Як вбачається з формулювання обвинувачення, інкримінований обвинуваченому ОСОБА_3 епізод кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, вчинений 15 січня 2024 та вартість майна на момент вчинення правопорушення становить 1790 гривень.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 3 028,00 грн.
Отже, сума соціальної пільги, встановлена законом на 01 січня 2024 року, становить 1514,00 грн. (3 028,00 грн. : 50% = 1 514,00 грн.).
З огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за статтею 185 КК України, становила 3 028,00 грн. (1514 х 2 = 3028), а вартість таємно викраденого обвинуваченим майна, була меншою за вказаний розмір, а саме: 1790 гривень.
Пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речові докази у кримінальному провадженні - пилосос марки "PRIME TECHNICS"який поміщени й до спецпакту № ЕХР0426930,щітку та шланг до пилососа які поміщені до спецпакету № ЕХР0426958, які які згідно до постанови слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 19 січня 2024 року визнани речовими доказами по справі, відповідно до ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 січня 2024 року на них накладено арешт та здіни на зберігання до камери схову речових доказів Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області- слід повернути потерпілому ОСОБА_6 ,знявши арешт з вказаного майна.
Враховуючи викладене та керуючись п. 4-1 ч. 1 ст. 284, 392 КПК України, суд
Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162240000110 від 17 січня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Матеріали кримінального провадження № 12024162240000110 від 17 січня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України надіслати до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області для вирішення питання про притягнення до адміністративній відповідальності.
Речові докази у кримінальному провадженні - пилосос марки "PRIME TECHNICS"який поміщени й до спецпакту № ЕХР0426930,щітку та шланг до пилососа які поміщені до спецпакету № ЕХР0426958, які які згідно до постанови слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 19 січня 2024 року визнани речовими доказами по справі, відповідно до ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 січня 2024 року на них накладено арешт та здіни на зберігання до камери схову речових доказів Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області- повернути потерпілому ОСОБА_6 ,знявши арешт з вказаного майна.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1