1Справа № 335/13347/24 1-кс/335/5193/2024
19 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотанняслідчого СУ ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , подане у кримінальному провадженні № 42024082030000051 від 07.10.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, який має вищу освіту, працевлаштованого - голова правління ОСББ «Металург 2», пенсіонера, одруженого, має на утриманні малолітню доньку, який зареєстрований адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,
Слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенант поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Швченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , звернулася до суду з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, у групі слідчих проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024082030000051 від 07.10.2024, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, скоєного за наступних обставин:
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом першого заступника Фонду державного майна України ОСОБА_7 № 1905 від 25.10.2021 ОСОБА_8 призначено на посаду виконуючого обов'язки директора Державного підприємства «Запорізький автомобільний ремонтний завод» з окладом згідно штатного розпису.
Наказом заступника Голови Фонду державного майна України № 2684 від 25.11.2024 звільнено ОСОБА_8 з посади в.о. директор ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» , який фактично був ознайомлений з вказаним наказом 05.12.2024.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022. Про введення воєнного стану .в Україні у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Президентом України було введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому, відповідно до указу Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4024-ІХ від 29.10.2024, воєнний стан в Україні продовжено з 10.11.2024 строком на 90 діб - до 08 лютого 2025 року.
Таким чином, ОСОБА_8 у період часу з 25.10.2021 по 05.12.2024 обіймав посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто був, відповідно до положень ст. 18 КПК України, службовою особою.
Так, перебуваючи на посаді в.о. директора ДП «ЗАРЗ» ОСОБА_8 достовірно знав про наявність на території підприємства обладнання, приміщень та конструкцій, більша частина з яких виготовлена з різних металів, та перебуває на балансі ДП «ЗАРЗ» та перебуває у власності Держави. У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_8 , виник злочинний умисел на розтрату майна державного підприємства, шляхом зловживання своїм службовим становищем, з метою особистого збагачення. Для досягнення своєї злочинної мети ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці вступив у злочинну змову з ОСОБА_4 , та усвідомлюючи, що вони діють в умовах воєнного стану, розробили схему злочинної діяльності.
Суть злочинної діяльності, як вказує слідчий, полягала в наступному:
- ОСОБА_4 повинен був підшукувати осіб для здійснення демонтажу металевих конструкцій, а також фізичних або юридичних осіб, які могли б придбати демонтовані металеві конструкції за ціною лому металу, в тому числі за готівковий розрахунок, після чого задля надання видимості офіційного правочину повинен був готувати відповідні документи від імені ДП «ЗАРЗ» для подальшого підпису ОСОБА_8 ;
- ОСОБА_8 , будучи службовою особою, з метою приховання злочинної діяльності, повинен був від імені ДП «ЗАРЗ» підписати зазначені документи, підготовлені ОСОБА_4 , задля надання видимості офіційного правочину.
Після демонтажу металевих конструкцій та передачі їх на користь третіх осіб отримані від продажу майна державного підприємства грошові кошти ОСОБА_8 та ОСОБА_4 повинні були розподілити між собою.
Так, в ході реалізації вказаного злочинного плану, ОСОБА_4 , діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_8 , з метою особистого збагачення, з прямим умислом, направленим на розтрату майна державного підприємства, діючи в умовах воєнного стану, у невстановлений досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше вересня 2024 р., підшукав фізичну особу - ОСОБА_9 , який не був обізнаним про злочинні наміри останніх, та повинен був провести демонтаж металевих конструкції, а саме трьохсекційних стелажів, які перебували в одному з ангарів ДП «ЗАРЗ» за адресою м. Запоріжжя, вул. Героїв 55-ї бригади 1, та розрізання металевих конструкцій для зручного навантаження в автомобіль для вивезення. Крім того, ОСОБА_4 приблизно в той же час, підшукав ТОВ «Метал б/у Запоріжжя», зі службовими особами якого досяг згоди про продаж брухту та відходів кольорових та чорних металів.
В подальшому, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_4 , з метою особистого збагачення, з прямим умислом, направленим на розтрату майна державного підприємства, в умовах воєнного стану, виконуючи свою роль у злочинній змові, будучи службовою особою, у невстановлений досудовим розслідуванням час але не пізніше 01.10.2024, без погодження з Фондом державного майна України, підписав договір купівлі продажу брухту та відходів № 01/10-7 від 01.10.2024 від імені ДП «ЗАРЗ» (продавець) з ТОВ «Метал б/у Запоріжжя» в особі директора ОСОБА_10 (покупець), предметом якого вказано товар - брухт та відходи кольорових та чорних металів за ціною 4000 грн. за 1 тону.
Протягом 01 та 02.10.2024 ОСОБА_4 надав ОСОБА_9 , який не був обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , устаткування та доступ до території території ДП «ЗАРЗ» за адресою м. Запоріжжя, вул. Героїв 55-ї бригади 1, де ОСОБА_9 , на виконання домовленості, досягнутої зі ОСОБА_4 , здійснив демонтаж частини металевих конструкції, а саме трьохсекційних стелажів. В подальшому 02.10.2024 приблизно о 12.00 год. демонтовані металеві конструкції загальною вагою 2 тони були завантажені невстановленими досудовим розслідуванням особами до автомобілю ГАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , та вивезені з території ДП «ЗАРЗ» для транспортування на склад ТОВ «Метал б/у Запоріжжя».
Крім того, у період часу з 0.10.2024 до 16.10.2024 року ОСОБА_9 , який не був обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , на виконання домовленості, досягнутої зі ОСОБА_4 , перебуваючи на території ДП «ЗАРЗ» за адресою м. Запоріжжя, вул. Героїв 55-ї бригади 1, здійснив демонтаж частини металевих конструкції, а саме трьохсекційних стелажів. 15.10.2024 приблизно о 13.00 год. демонтовані металеві конструкції загальною вагою 2 тони були завантажені невстановленими досудовим розслідуванням особами до автомобілю ГАЗ д.н.з. НОМЕР_2 , та вивезені з території ДП «ЗАРЗ» для транспортування на склад ТОВ «Метал б/у Запоріжжя».
Таким чином, ОСОБА_8 діючи умисно за попередньою змовою зі ОСОБА_4 , з метою особистого збагачення, з прямим умислом, направленим на розтрату майна державного підприємства, діючи в умовах воєнного стану, зловживаючи службовим становищем вчинив розтрату майна державного підприємства у вигляді лому металу вагою 4 тони середньо ринковою вартістю 5140 грн. за 1 тону, чим спричинили збиток на суму 20 560 грн.
Таким чином, встановлено наявність достатніх доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, яке кваліфікується в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.
12.12.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом огляду місця події від 16.10.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
- протоколом огляду від 16.10.2024;
- протоколом огляду місця події від 16.10.2024;
- протоколом огляду місця події від 17.10.2024;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - знаття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_8 ;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - знаття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_4 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_15 ;
- протоколом огляду від 10.12.2024;
- протоколом обшуку, проведеного за адресою: АДРЕСА_3 від 10.12.2024;
- протоколом обшуку, проведеного за адресою: АДРЕСА_2 ;
На підставі викладеного, сторона обвинувачення вважає, що зібрані в ході досудового розслідування докази, в повному обсязі підтверджують вину ОСОБА_8 ,, у вчиненні інкримінованого йому злочину, а вручене йому письмове повідомлення про підозру є обґрунтованим і відповідає вимогам чинного КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Так, згідно ч. 3 ст. 12 КК України, інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення (злочин) відноситься до категорії тяжких злочинів, відповідальність за яке згідно санкції статті передбачена у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого, тому не виключена можливість його переховування від органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання. Таким чином встановлена наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На теперішній час досудове розслідування триває, в тому числі встановлюється місце перебування документів, підписаних ОСОБА_8 або ОСОБА_4 від імені ДП «ЗАРЗ», а також не встановлені всі особи, причетні до злочинної схеми, у яких також можуть перебувати документи та речі, що мають значення доказів у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим не виключена можливість, що ОСОБА_4 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення шляхом надання вказівок можливим пособникам, тому не виключений ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується стійкими сталими особистими зв'язками ОСОБА_4 з іншим підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , незастосування до підозрюваного надасть йому можливість вплинути на ОСОБА_8 щодо спільної стратегії дій під час досудового розслідування та судового розгляду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, враховуючи, що свідки у кримінальному провадженні в основному є особи, які працювали на ДП «ЗАРЗ» або заключали з ДП «ЗАРЗ» договори тобто перебували в тих чи інших зв'язках з підозрюваним ОСОБА_4 , який діяв від імені ДП «ЗАРЗ», тому останній може вплинути на свідків шляхом вмовлянь, підкупу або погроз.
Зважаючи на те, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, був задіяний до розтрати майна державного підприємства, слідство приходить до висновку, що єдиним джерелом доходу підозрюваного було привласнення та розтрата майна ДП «ЗАРЗ», тому не виключена можливість, що без застосування відносно нього запобіжного заходу підозрюваний може продовжити свою злочинну діяльність як на ДП «ЗАРЗ» так і на інших підприємствах, тому наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, досудове слідство доходить до висновку, що усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і наступного покарання, підозрюваний ОСОБА_4 , з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення може ухилятися від явки в органи досудового слідства та/або суду, без поважних причин не з'являтись, затягувати проведення слідчих дій, що дає підстави вважати, що ОСОБА_4 буде умисно переховуватись від органів досудового розслідування, чим перешкодить встановленню істини по провадженню. Крім того, може здійснити спробу знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та буде незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Таким чином, згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування підтверджено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:
- при обранні особистого зобов'язання підозрюваний зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та усвідомлення ОСОБА_4 невідворотності покарання за його вчинення, існує ризик того, що ОСОБА_4 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
- особи, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні. Відсутність таких осіб, також унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.
Виходячи з наведеного, жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти наведеним вище ризикам.
У зв'язку із зазначеними вище обставинами, досудове слідство приходить до висновку, що, перебуваючи без запобіжного заходу саме у вигляді цілодобового домашнього арешту, ОСОБА_4 активно перешкоджатиме виконанню завдань кримінального провадження, що не дозволить виконати прийняті щодо нього процесуальні рішення та може продовжити злочинну діяльність.
Приймаючи до уваги наведені доводи, орган досудового розслідування вважає, що при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу більш м'якого ніж домашній арешт строком на 60 діб, запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, неможливо.
Також, в разі застосування до підозрюваного запобіжного заходу, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження доцільно покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , передбачені у ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язки.
На підставі викладеного, просить обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , строком на два місяці та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов'язки передбачені у ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні - ОСОБА_8 та ОСОБА_16 , а також можливими свідками у кримінальному провадженні - особами, які офіційно чи не офіційно працювали та працюють на ДП «ЗАРЗ», мали та мають з ДП «ЗАРЗ» будь-які договірні стосунки, проводили роботи з демонтажу металевих конструкцій на ДП «ЗАРЗ» або купували метал, устаткування обладнання, яке перебувало на території ДП «ЗАРЗ», а також з представниками Фонду державного майна України та його структурних підрозділів щодо ДП «ЗАРЗ»; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання посилаючись на те, що ОСОБА_4 не є службовою особою, а тому вважає, що його підзахисний не може суб'єктом злочину, передбаченого ст. 191 КК України. Крім того, вважає, що ризики на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні є необґрунтованими, що є в сукупності для відмовити у задоволенні клопотання.
Підозрюваний підтримав думку захисника.
Слідчий суддя, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши надані суду матеріали, приходить до наступних висновків.
Слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , що є виключною прерогативою суду за результатами розгляду справи по суті, приходить до висновку про наявність в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження достатніх фактичних даних ( фактів та інформації), які свідчать про можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Отже, слідчий суддя не приймає до уваги посилання захисника підозрюваного ОСОБА_4 на необґрунтованість висунутої йому підозри, як підставу для відмови в задоволенні клопотання, і приходить до висновку про наявність в кримінальному провадження обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Як передбачено ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи, як заходи забезпечення кримінального провадження, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
За змістом ст.178КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкодити ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. При цьому, як встановлено під час розгляду даного клопотання, підозрюваний має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв'язки, злочин, у якому підозрюється особа не є насильницьким. Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність передбачених ст. 181, ст. 194 КПК України обставин, які б вказували на наявність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Відповідно до ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Оскільки в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану додаткові обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 179, 181, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки покладаються на підозрюваного в межах строку досудового розслідування, строком до 12.02.2024 включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_4 , визначити строком в межах строку досудового розслідування, тобто до 12.02.2024 включно.
У відповідності до ч. 3 ст. 179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов'язання ОСОБА_4 , покласти на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала в частині відмови в застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1