Дата документу 23.12.2024
Справа № 334/9282/24
Провадження № 2/334/3536/24
23 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., при секретарі Міщенко А.О., розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
14.11.2024 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся представник АТ «ПУМБ» Киричук Г.М. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В позові посилалися на те, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори: 18.05.2020 року кредитний договір №2001594484401, за яким позичальнику видано кредит у сумі 29686 грн.; 26.11.2020 року кредитний договір №1001747132801, за яким позичальнику кредит у сумі 15000 грн.
Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк, тому заборгованість відповідача перед позивачем станом на 09.09.2024 року склала: 1) по кредитному договору від 18.05.2020 року № 2001594484401 - 47747.03 грн., з яких: 29452.92 грн. - заборгованість за кредитом; 18294.11 грн. - заборгованість процентами; 2) по кредитному договору від 26.11.2020 року № 1001747132801 - 13852.48 грн., з яких: 8746.11 грн. - заборгованість за кредитом; 2.02 грн. - заборгованість процентами; 5104.35 грн. - заборгованість за комісією.
Позивач направив письмові вимоги відповідачу на адресу місця проживання, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.
Щодо правомірності стягнення комісії за кредитним договором вказали, що відповідно умов кредитного договору, зокрема, заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001594484401 від 18.05.2020 року сторони погодили, що позичальник зобов'язується сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості. Ці умови були узгоджені позичальником шляхом підписання відповідних документів. Підписавши вказану заяву позичальник беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті. А тому наполягають на правомірності позовних вимог до відповідача по стягненню комісії, що є законним і відповідає законодавству.
Оскільки кредитний договір № 2001594484401 укладено між сторонами 18.05.2020 року, а платежі відповідач здійснював до 21.10.2022 року, що відображено в розрахунку заборгованості та виписках по рахунку, відповідно строки позовної давності в даному випадку повністю дотримано.
Прохали стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість у сумі 61599.51 грн.; та витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.; розглянути справу в спрощеному позовному провадженні за відсутності представника банку, не заперечували проти винесення судом заочного рішення.
15.11.2024 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
23.12.2024 року в судове засідання представник позивача не з'явився, в тексті позовної заяви прохали розглянути справу за відсутності представника позивача, не заперечували проти заочного розгляду справи.
23.12.2024 року відповідач в судове засідання не з'явилася повторно, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, про що свідчить: поштове повідомлення, яке повернуто суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання», довідка про доставку електронного листа, довідка про недоставлення смс та оголошення про виклик на офіційному сайті Судової влади України, про причини неявки суду не повідомила, заяву про розгляд справи у її відсутність не надала, відзив на позов не подала.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України якщо відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
У зв'язку з наведеним, суд на підставі ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Запоріжжя народилася відповідач - ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_2 від 15.11.2017 року та відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру №906530 від 15.11.2024 року.
Судом встановлено, що 18.05.2020 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 була підписана заява № 2001594484401 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
18.05.2020 року відповідач ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту, відповідно якого: тип кредиту - кредитна лінія; ліміт кредиту: 4000 грн.; строк кредитування: 12 місяців (зі спливом вказаного строку продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін); процента ставка: 47,88 % річних; тип процентної ставки: фіксована; реальна річна процентна ставка: 47,88 % річних.
Заява відповідача про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, Паспорт споживчого кредиту, Публічна пропозиція АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб - становлять укладений між сторонами кредитний договір, що підтверджується підписами в заяві, за умовами якого відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в сумі 4000 грн., який в подальшому було збільшено до 29686 грн., що підтверджується копією довідки про збільшення кредитного ліміту.
26.11.2020 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 була підписана заява № 1001747132801 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
26.11.2020 року відповідач ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту, відповідно якого: тип кредиту - кредит; сума кредиту: 15000 грн.; строк кредитування: 36 місяців; процента ставка: 0,01 % річних; тип процентної ставки: фіксована; реальна річна процентна ставка: 47,29 % річних; щомісячна комісія за обслуговування кредиту - 1,99 %.
Заява відповідача про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, Паспорт споживчого кредиту, Публічна пропозиція АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб - становлять укладений між сторонами кредитний договір, що підтверджується підписами в заяві, за умовами якого відповідачу надано кредит на суму 15000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №TR.45822583.58329.8810 від 26.11.2020 року на суму 15000 грн.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом ст.208 ЦК України за загальним правилом у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною і юридичною особою, а договір між сторонами не становить виключення з цього правила.
Відповідно ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Законом до договору кредитування встановлено обов'язковість письмової форми, про дотримання якої свідчить підпис сторін. У зв'язку з викладеним є очевидним, що у разі укладення договору у письмовій формі усі його умови повинні бути викладеними в договорі та підписаними сторонами.
Згідно ч.1, ч.2 п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.
Відповідно ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, як це передбачено ч.1 ст.1048 ЦК України.
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно ст.530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись в строк, що передбачений умовами Договору.
У ст.599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивач виконав свої зобов'язання шляхом надання відповідачу кредитних коштів.
Відповідач взяті на себе зобов'язання виконувала неналежним чином, внаслідок чого станом на 09.09.2024 року заборгованість склала: 1) по кредитному договору від 18.05.2020 року № 2001594484401 - 47747.03 грн., з яких: 29452.92 грн. - заборгованість за кредитом; 18294.11 грн. - заборгованість процентами; 2) по кредитному договору від 26.11.2020 року № 1001747132801 - 13852.48 грн., з яких: 8746.11 грн. - заборгованість за кредитом; 2.02 грн. - заборгованість процентами; 5104.35 грн. - заборгованість за комісією, що підтверджується розрахунками заборгованості за кредитними договорами.
Із наданих позивачем доказів, зокрема виписки з особового рахунку ОСОБА_1 з 26.11.2020 року по 09.09.2024 року, видно, що остання отримала кредитні кошти, користувалася кредитними коштами, а також здійснювала повернення кредитних коштів позивачу, що свідчить про те, що відповідач отримувала кредитні кошти та користувалася ними з частковим поверненням.
Відповідно правового висновку, наведеному у Постанові Верховного Суду від 30.10.2019 року (справа № 355/558/18, провадження № 61-10222св19), виписка про рух коштів по рахунку, свідчить про фактичне отримання кредитних коштів та наявність заборгованості за тілом кредиту.
09.09.2024 року позивач направив на адресу відповідача письмові вимоги (повідомлення) про погашення заборгованості за кредитними договорами, однак відповідач заборгованість не сплатила.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність укладених між сторонами кредитних договорів № 2001594484401 від 18.05.2020 року та № 1001747132801 від 26.11.2020 року та обов'язку відповідача повернути кошти, які фактично отримані нею та використані, та відсотків за користування кредитними коштами разом з комісією, оскільки відповідач порушила зобов'язання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування, так як сплачувала його несвоєчасно і не в повному обсязі, тому суд погоджується з позовними вимогами позивача стосовно наявності у відповідача заборгованості за вказаними кредитними договорами станом на 09.09.2024 року: 1) по кредитному договору від 18.05.2020 року № 2001594484401 - 47747.03 грн., з яких: 29452.92 грн. - заборгованість за кредитом; 18294.11 грн. - заборгованість процентами; 2) по кредитному договору від 26.11.2020 року № 1001747132801 - 13852.48 грн., з яких: 8746.11 грн. - заборгованість за кредитом; 2.02 грн. - заборгованість процентами; 5104.35 грн. - заборгованість за комісією.
Доказів того, що борг повернуто суду не надано, не спростовано це і відповідачем, отже сума боргу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно ч.1,8 ст.178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Так як відповідач відзив на позов не подала, в судове засідання не з'явилася, будь-яких заперечень суду не надала, то суд вирішив справу за наявними матеріалами.
В Постановах Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 року у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Відповідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
В свою чергу, однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.76, ч.1 ст.77 та ст.80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частин 1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В силу вимог ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно підходу, зазначеного в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Відповідно ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
А тому судовий збір у сумі 2422,40 грн., який був сплачений позивачем при подачі позовної заяви, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 211, 247, 258-259, 263-265, 280-283 ЦПК України, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська буд.4, код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість станом на 09.09.2024 року: 1) по кредитному договору від 18.05.2020 року № 2001594484401 в сумі 47747,03 грн., з яких: 29452,92 грн. - заборгованість за кредитом; 18294,11 грн. - заборгованість процентами; 2) по кредитному договору від 26.11.2020 року № 1001747132801 в сумі 13852,48 грн., з яких: 8746,11 грн. - заборгованість за кредитом; 2,02 грн. - заборгованість процентами; 5104,35 грн. - заборгованість за комісією, а всього в сумі 61599,51 грн. (шістдесят одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 51 копійка).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська буд.4, код ЄДРПОУ 14282829) витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням не пізніше двох днів з дня його проголошення.
Суддя: С.М.Телегуз