Дата документу 24.12.2024
Справа № 334/10428/24
Провадження № 2-н/334/1157/24
про відмову у видачі судового наказу
24 грудня 2024 року суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя Фетісов М.В., розглянувши заяву про видачу судового наказу Комунального підприємства «ВОДОКАНАЛ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,
встановив:
представник заявника Сиваш О.О. звернулася до Ленінського районного суду міста Запоріжжя з заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути солідарно з боржників на користь заявника борг у сумі 9 916,95 гривень за спожиту воду і послуги водовідведення.
Вивчивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд приходить до наступних висновків.
Завдання наказного провадження зводяться до прискорення вирішення справ, предметом яких є вимоги, пов'язані зі стягненням з боржника грошових коштів.
До характерних ознак наказного провадження належать: документальність, тобто наявність письмових доказів, що підтверджують вимоги заявника, які є безспірними, спрощеність та відсутність цивільної процесуальної форми (без виклику та участі сторін).
Підставою для видачі судового наказу є вимога, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі. Вказане твердження ґрунтується на положеннях пункту 3 частини третьої статті 163 ЦПК України, яке передбачає, що до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII) надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно з частиною п'ятою статті 13 Закону України № 2189-VIII у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
До заяви не доданий договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, укладений між КП «ВОДОКАНАЛ» та боржниками. Також не додані докази опублікування тексту Індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 01.04.2022 на офіційному веб-сайті Запорізької міської ради та/або на веб-сайті КП «ВОДОКАНАЛ», а також розміщення повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Також посилаючись на те, що договір з боржниками був укладений 01.04.2022, заявник просить стягнути заборгованість за період з 01.01.2022 до 31.10.2024, тобто частина вимог за період з 01.01.2022 до 31.03.2022 не охоплюється дією Індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 01.04.2022 і не є безспірною.
Таким чином до заяви не додані докази, які б свідчили про безспірність вимог заявника.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 165 ЦПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Враховуючи, що заява про видачу судового наказу подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України, на підставі пункту 1 частини першої статті 165 ЦПК України у видачі судового наказу необхідно відмовити.
Вказані висновки в повній мірі узгоджуються з пунктом 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», яким роз'яснено, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.
Відповідно до положень частини другої статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 163-166, 260, 268 ЦПК України, суддя
постановив:
відмовити у видачі судового наказу.
Роз'яснити Комунальному підприємству «ВОДОКАНАЛ», що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Запоріжжя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя М.В. Фетісов