Дата документу 24.12.2024
Справа № 334/10121/24
Провадження № 2-н/334/1116/24
про відмову у видачі судового наказу
24 грудня 2024 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
встановив:
Генеральний директор ТОВ «МДЛ Запоріжжя» - Ісмайлова Людмила Олександрівна звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь заявника заборгованість по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком за період з 01.11.2022 року по 30.11.2024 року в розмірі 5 360,00 гривень, а також судовий збір в розмірі 302,80 гривень.
Вивчивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, приходжу до наступних висновків.
Завдання наказного провадження зводяться до прискорення вирішення справ, предметом яких є вимоги, пов'язані зі стягненням з боржника грошових коштів.
До характерних ознак наказного провадження належать: документальність, тобто наявність письмових доказів, що підтверджують вимоги заявника, які є безспірними, спрощеність та відсутність цивільної процесуальної форми (без виклику та участі сторін).
Як вбачається з Відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які додано до заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належать лише по 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 (загалом 2/3 частки обом боржникам), тоді як заявником заявлені вимоги про стягнення вартості послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на загальну площу квартири в цілому.
Підставою для видачі судового наказу є вимога, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.
Вказане твердження ґрунтується на положеннях п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, яке передбачає, що до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій формі (в тому числі електронній) за якими пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», який діяв до 30.04.2019, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», який діє з 01.05.2019, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
До заяви доданий Договір № 06/09/17-107 від 06.09.2017 зі строком дії до 05.09.2018 (п. 18 Договору). В заяві пред'явлена вимога про стягнення заборгованості за період з 01.02.2021 року по 31.01.2024 року, яка висунута заявником поза межами дії вказаного договору.
Будь-якого іншого договору, чинного на час звернення з відповідною заявою до суду або доказів пролонгації Договору № 06/09/17-107 від 06.09.2017 року заявником не надано.
Таким чином, до заяви не додані докази, які б свідчили про безспірність вимог заявника.
Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Враховуючи, що заява про видачу судового наказу подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України у видачі судового наказу необхідно відмовити.
Вказані висновки в повній мірі узгоджуються з пунктом 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», яким роз'яснено, що якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 163, 165, 166, 260 ЦПК України, суддя
постановив:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя», що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя: Коломаренко К. А.