Справа №333/7029/23
Провадження №3/333/52/24
Іменем України
12 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., за участі захисника Бубнова Д.Ю., представника потерпілого Суліми С.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, -
Відповідно до протоколу серії ААД №511733 від 10.08.2023 року, 10.08.2023 року, приблизно о 12 год. 40 хв., водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «RENAULT MEGANE», державний номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті вулиць Культурної та Олександра Говорухи у м. Запоріжжі, при повороті ліворуч, порушуючи п.16.6 ПДР України, не надав переваги в русі транспортному засобі «ВАЗ 21093», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку прямо, в результаті чого відбулося зіткнення і вказані автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, постраждалі відсутні.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП не визнав та пояснив, що 10.08.2023 року, приблизно о 12 год. 40 хв., він, керуючи автомобілем «RENAULT MEGANE», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснював рух по вул. Олександра Говорухи з боку вул. Парамонова у напрямку вул. Барикадної в м. Запоріжжя. Виїхавши на зелений сигнал світлофора на регульоване світлофором перехрестя вул. Олександра Говорухи з вул. Культурною, він зупинив свій автомобіль у крайній лівій смузі для свого руху, для того, щоб у подальшому виконати поворот ліворуч на вул. Культурну в м. Запоріжжя.
В цей же час водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ВАЗ 21093», державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснював рух у напрямку даного перехрестя по зустрічній смузі по вул. Олександра Говорухи зі сторони від вул. Барикадної у м. Запоріжжя.
Коли він виїхав на перехрестя, світлофор горів зеленим світлом, приблизно 5-6 секунд.
У подальшому, перебуваючи на вказаному перехресті, він, дочекавшись поки по вул. Олександра Говорухи у зустрічному для нього напрямку прямо, проїдуть всі транспортні засоби та в той момент коли вже закінчив горіти зелений сигнал світлофора і загорівся жовтий сигнал, а також через те, що у лівій смузі дороги по вул. Олександра Говорухи у зустрічному для нього напрямку перебував легковий транспортний засіб «Ланос», що здійснював зі своєї смуги поворот ліворуч, почав рух вперед по даному перехрестю у напрямку виїзду з вул. Олександра Говорухи на вул. Культурну, однак проїхавши метр зупинився, опинившись при цьому у лівій смузі зустрічного для себе напрямку дороги по вул. Олександра Говорухи.
Зупинка була викликана тим, що він побачив, як в цей час у зустрічному із ним напрямку, у крайній правій смузі дороги по вул. Олександра Говорухи, в бік вказаного перехрестя наближався автомобіль «ВАЗ 21093», під керуванням ОСОБА_2 .
Він зупинив свій автомобіль на перехресті вул. Олександра Говорухи з вул. Культурною таким чином, що автомобіль «ВАЗ 21093», під керуванням ОСОБА_2 , мав змогу безперешкодно проїхати зазначене перехрестя. В той момент його автомобіль знаходився, приблизно під кутом у 45 градусів відносно дороги і передня частина його автомобіля була розвернута ліворуч.
Надалі, на вказаному перехресті відбулось зіткнення передніми частинами автомобіля «ВАЗ 21093» та його автомобіля.
Після виклику працівників поліції, останніми відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, із яким він не погоджується, оскільки вважає, що жодних Правил дорожнього руху України не порушував.
На його думку у скоєнні даної ДТП винен водій автомобіля «ВАЗ 21093» ОСОБА_2 , який рухаючись через перехрестя вул. Олександра Говорухи з вул. Культурною в м. Запоріжжя, з перевищенням дозволеної у межах населеного пункту швидкості на заборонений сигнал світлофора, мав змогу безперешкодно проїхати зазначене перехрестя та досить часу, щоб належним чином відреагувати на ситуацію, не продовжив рух прямолінійно, а направив автомобіль «ВАЗ 21093» у передню частину нерухомого автомобіля «RENAULT MEGANE» і допустив зіткнення зазначених автомобілів.
Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 10.08.2023 року, у першій половині дня він, керуючи автомобілем «ВАЗ 21093», державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснював рух по вул. Олександра Говорухи у бік вул. Космічній у м. Запоріжжі. Наближаючись до перехрестя вулиць Олександра Говорухи та Культурної, він їхав, приблизно із швидкістю 60-70 км/год. у правій смузі дороги, яка не мала дорожньої розмітки, але візуально на ній є дві смуги.
У лівій смузі у попутному напрямку на перехресті стояв мікроавтобус, який повертав ліворуч і певним чином обмежував йому видимість автомобілів, які стояли у зустрічному напрямку та намагалися повернути ліворуч. Коли він доїжджав до зазначеного перехрестя на світлофорі був зелений сигнал і додаткова секція на ньому показувало, що таке світло буде ввімкненим ще 5 секунд.
Під час в'їзду на перехрестя залишалося 3 секунди роботи зеленого сигналу на світлофорі і в цей момент він побачив, що на його полосу у зустрічному напрямку виїжджає автомобіль «RENAULT MEGANE», який повертає ліворуч і відповідно для нього є перешкодою. Цей автомобіль він раніше не бачив у зв'язку з перебуванням на перехресті мікроавтобуса.
Після того, як він виявив автомобіль «RENAULT MEGANE», почав гальмувати, при цьому задню частину його транспортного засобу занесло праворуч і він передньою частиною зіткнувся з передньою частиною вказаного автомобіля. Об'їхати транспортний засіб «RENAULT MEGANE» він не міг, тому що праворуч не було достатньої відстані - був бордюр. Коли водій автомобіля «RENAULT MEGANE» його помітив, також застосував гальмування і зіткнення відбулося вже у зупинений автомобіль.
За клопотанням потерпілого суд допитав свідка ОСОБА_3 , яка пояснила, що вдень 10.08.2023 року, вона їхала зі своїм чоловіком - ОСОБА_2 на автомобілі «ВАЗ 21093», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням останнього по вул. Олександра Говорухи у бік вул. Космічній у м. Запоріжжі. Вона перебувала на передньому сидінні автомобіля і вони лише вдвох були у транспортному засобі.
Наближаючись до перехрестя вулиць Олександра Говорухи та Культурної, вони їхали, приблизно із швидкістю 60 км/год., у правій смузі дороги. При цьому, коли вони в'їжджали на перехрестя горіло зелене світло світлофору і на додатковій секції світлофору відображалася цифра «5», яка вказувала на час дії саме зеленого світла світлофору.
У лівій смузі у попутному напрямку на перехресті стояв мікроавтобус, який повертав ліворуч і обмежував видимість автомобілів, що стояли у зустрічному напрямку та намагалися повернути ліворуч.
Під час в'їзду безпосередньо на перехрестя вона відчула, що рух їхнього автомобіля різко гальмується, після чого замітила, що їхню полосу у зустрічному напрямку, повертаючи ліворуч, виїжджає автомобіль «RENAULT MEGANE».
Водночас, заходи гальмування, застосовані її чоловіком, не допомогли уникнути зіткненню транспортних засобів і їхній автомобіль передньою частиною вдарився з передньою частиною автомобіля «RENAULT MEGANE», об'їхати який не було можливості, тому що праворуч не вистачало достатньої відстані і там знаходився бордюр. У подальшому, її чоловік допомагав працівникам поліції здійснювати вимірювання на місці ДТП.
За клопотанням захисника Бубнова Д.Ю. суд допитав працівників поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та інші матеріали за наслідком ДТП, а також ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 під час судового розгляду пояснив, що він працює інспектором УПП в Запорізькій області. 10.08.2023 року він перебував на службі і разом із напарником ОСОБА_6 вони виїжджали на місце ДТП - перехрестя вулиць О. Говорухи та Культурної у м. Запоріжжі. Після опитування учасників дорожньо-транспортної пригоди та складання схеми місця ДТП, він склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, в якому спочатку вказав про порушення останнім п.16.13 ПДР України, а згодом, він виправив зазначений пункт на п.16.16 ПДР України.
ОСОБА_6 пояснив суду, що працює інспектором УПП в Запорізькій області. 10.08.2023 року він перебував на службі і разом із напарником ОСОБА_5 вони виїжджали на місце ДТП - перехрестя вулиць О. Говорухи та Культурної у м. Запоріжжі. Після прибуття на вказане місце, він складав схему місця ДТП. Чи допомагав йому у цьому хтось із учасників дорожньо-транспортної пригоди, він вже не пам'ятає.
ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що 10.08.2023 року, приблизно о 12 год. 30 хв., він керував транспортним засобом «Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , по вул. О. Говорухи у м. Запоріжжі. Поряд з ним на передньому пасажирському сидінні знаходився його напарник і вони їхали на роботу.
Так як на перехресті вулиць О. Говорухи та Культурної йому необхідно було повертати ліворуч, він їхав у лівій полосі руху. На вказаному перехресті він зупинився і вивернув кермо автомобіля ліворуч, стоячи майже перпендикулярно вул. О. Говорухи та пропускав автомобілі, що їхали у зустрічній смузі руху.
Напроти нього на перехресті стояв автомобіль «RENAULT MEGANE», який теж їхав по вул. О. Говорухи, але по зустрічній смузі і теж повертав ліворуч на вул. Культурну.
Коли для зустрічного руху автомобілів загорілося жовте світло світлофору, і вони відповідно почали гальмувати, він здійснив поворот ліворуч і відразу почув звук гальм та певний удар.
Великогабаритних автомобілів на перехресті у момент ДТП, які б могли обмежити видимість дороги для учасників дорожньо-транспортної пригоди, він не бачив.
У подальшому, захисник Бубнов Д.Ю. заявив клопотання про призначення судової інженерно-транспортної експертизи, яку просив доручити експертам Запорізького НДЕКЦ МВС України, і на їх розгляд поставити наступні питання:
1. Як, відповідно до вимог Правил дорожнього руху України, повинні були діяти учасники дорожньо-транспортної пригоди для забезпечення безпеки руху?
2. Чи мали можливість водій автомобіля «RENAULT MEGANE», державний номерний знак НОМЕР_4 , та водій автомобіля «ВАЗ 21093», державний номерний знак НОМЕР_2 , в даній дорожній ситуації технічну можливість уникнути ДТП?
3. В діях кого з водіїв є порушення вимог Правил дорожнього руху України, які з технічної точки знаходяться в причинному зв'язку з ДТП?
Вказане клопотання було задоволено і постановою суду від 14.11.2023 року по справі було призначено судову інженерно-транспортну експертизу, виконання якої доручено експертам Запорізького НДЕКЦ МВС України.
08.04.2024 року на адресу суду надійшов висновок експерта судової інженерно-транспортної експертизи від 03.04.2024 року №СЕ-19/108-24/3670-ІТ, згідно якого:
1. За поясненнями водія ОСОБА_2 він повинен був діяти відповідно вимогам пп. 12.3, 12.4, 12.9б Правил дорожнього руху, a водій ОСОБА_1 - відповідно вимогам пп. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху.
За поясненнями водія ОСОБА_1 водій ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно вимогам пп. 12.4, 12.9б Правил дорожнього руху; при цьому за вказаними поясненнями в повному обсязі вирішити дане запитання стосовно водія ОСОБА_2 , а також в цілому вирішити дане запитання стосовно водія ОСОБА_1 , не виявляється можливим через недостатність необхідних для цього вихідних даних.
2. За поясненнями водія ОСОБА_2 він мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди шляхом своєчасного застосування заходів гальмування керованого ним транспортного засобу, тобто шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху. За цими ж поясненнями технічна можливість уникнути зіткнення для водія ОСОБА_1 визначалася виконанням вимог пп. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху.
За поясненнями водія ОСОБА_1 вирішити дане запитання не виявляється можливим через недостатність необхідних для цього вихідних даних.
3. За поясненнями водія ОСОБА_2 у його діях вбачаються невідповідності вимогам пп. 12.3, 12.4, 12.9б Правил дорожнього руху; при цьому невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху з технічної точки зору перебуває у причинному зв'язку з подією цієї дорожньо-транспортної пригоди. За цими ж поясненнями у діях водія ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам пп. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з подією цієї дорожньо-транспортної пригоди.
За поясненнями водія ОСОБА_1 у діях водія ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам пп. 12.4, 12.9б Правил дорожнього руху; при цьому за вказаними поясненнями встановити, чи знаходиться невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам пп. 12.4, 12.9 6 Правил дорожнього руху у причинному зв'язку з подією цієї дорожньо-транспортної пригоди, а також в цілому вирішити дане запитання не виявляється можливим через недостатність необхідних для цього вихідних даних
Після дослідження судом вказаних висновків судової інженерно-транспортної експертизи, захисник Бубнов Д.Ю. заявив клопотання про закриття провадження у справі, враховуючи відсутність у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Своє клопотання він обґрунтував тим, що фактично під час судового розгляду не було здобуто даних, які б вказували на наявність ознак кримінального правопорушення, враховуючи пояснення обох учасників ДТП, а також висновки судової інженерно-транспортної експертизи.
Додатково зазначив, що у протоколі про адміністративне правопорушення працівники поліції вказали, що ОСОБА_1 порушив п.16.3 ПДР і це вбачається з копії вказаного процесуального документу, який був наданий ОСОБА_1 .
У подальшому, працівники поліції виправили нумерацію пункту, який нібито порушив ОСОБА_1 з 16.3 на 16.6 Правил дорожнього руху.
Таким чином, фактично до протоколу про адміністративне правопорушення були внесені виправлення і ОСОБА_1 під час складання протоколу не був обізнаний, що його фактично обвинувачуються у порушенні п.16.6 ПДР України.
Крім того, згідно результатів експертизи (за поясненнями водія ОСОБА_2 ) у діях водія ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам пп. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з подією цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Тобто, якщо і розглядати порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху то це саме порушення п.16.6 ПДР України, а цей пункт фактично не був вказаний працівниками поліції у протоколі про адміністративне правопорушення.
Представник потерпілого Суліма С.М. під час судового розгляду зазначив, що оцінку правильності заповнення протоколу про адміністративне правопорушення та виправлення певних граф у ньому він залишає на розсуд суду. Водночас, вважає, що результати проведеної під час судового розгляду експертизи надають усі підстави для визнання винуватим у скоєнні ДТП ОСОБА_1 .
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, надані працівниками поліції, висновки експертизи, враховуючи пояснення учасників ДТП, суддя дійшов до такого.
Нормами статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням є (проступок) протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 124 КУпАП передбачено, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Отже, для наявності складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, необхідно, щоб поведінка водія транспортного засобу, порушувала Правила дорожнього руху України, і це стало причиною пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №511733 від 10.08.2023 року, складеного відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП долучено:
- схему місця ДТП та фотознімки;
- пояснення ОСОБА_1 ;
- пояснення ОСОБА_2 .
Суд задовольнив клопотання захисника Бубнова Д.Ю. та представника потерпілого Суліми С.Л. і до матеріалів справи було долучено: циклограму роботи світлофору на перехресті вулиць Говорухи та Культурної у м. Запоріжжі; роздруківку технічних даних автомобілів «ВАЗ-2109» та «RENAULT MEGANE»; фотознімків з місця ДТП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Зважаючи на характер та суворість адміністративного стягнення, передбаченого ст.124 КУпАП (штраф та можливість позбавлення права керування транспортним засобом), суд вважає, що провадження відносно ОСОБА_1 у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є кримінальним. Відповідно, воно підпадає під визначення «кримінальної процедури» у розумінні статті 4 Протоколу № 7 вказаної Конвенції.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»,- визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини. Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
З висновку експерта судової інженерно-транспортної експертизи від 03.04.2024 року №СЕ-19/108-24/3670-ІТ, вбачається, що експерти надавали оцінку діям водіїв-учасників дорожньо-транспортної пригоди, виходячи із 2 варіантів (1-за поясненнями водія ОСОБА_1 , 2-запоясненнями водія ОСОБА_2 ).
За поясненнями водія ОСОБА_2 водій ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно вимогам пп. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху і саме невідповідність у діях ОСОБА_1 вимогам цих пунктів з технічної точки зору перебуває у причинному зв'язку з подією цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, експерти навіть за наявності гіршої для ОСОБА_1 ситуації (по поясненням водія ОСОБА_2 ) встановили, що його дії повинні були відповідати вимогам п.п. 10.1,16.6 ПДР України.
Водночас, у протоколі про адміністративне правопорушення ААД №511733 від 10.08.2023 року відносно ОСОБА_1 працівник поліції відразу зазначив, про порушення останнім пункту 16.13 ПДР України. Про порушення вказаного пункту (16.13) також зазначено і в схемі місця ДТП.
Вже після складання вказаного протоколу і надання його копії ОСОБА_1 , поліцейський виправив пункт 16.13 на пункт 16.6 ПДР України.
У відповідності з п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
В той же час, протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення визначені ст. 256 КУпАП та Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376 (далі - Інструкція № 1376).
Згідно вимог ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається протоколі.
Відповідно до п.7 розділу ІІ Інструкції №1376 не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.
Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Отже, в даному випадку, суд вважає, що працівник поліції допустив процесуальне порушення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме: допустив виправлення пункту Правил дорожнього руху, що суттєво впливає на оцінку допустимості таких доказів як фактичні дані, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення та порушив право на захист ОСОБА_1 , так як останній фактично не знав у порушенні якого саме пункту ПДР його обвинувачують працівники поліції.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою не спростованих презумпцій.
В силу принципу презумпції невинуватості, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, суддя вважає, що по справі відсутні належні, достатні і допустимі докази, а також поза розумним сумнівом, оцінивши які, можливо було б дійти до безсумнівного висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди 10.08.2023 року з автомобілем «ВАЗ 21093», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , тому є усі підстави стверджувати, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. За таких обставин провадження і цій справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 124, 245, 247, 251, 252, 266, 280 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод