Справа №333/3303/24
Провадження №4-с/333/48/24
25 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі судді: Наумової І.Й, секретаря судового засідання: Кунець В.В., заявника: ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) Робота А.Є., стягувач: ОСОБА_3 ,
08.04.2024 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з даною скаргою, яку обґрунтовує наступним.
15.05.2020 року Комунарський районний суд м. Запоріжжя видав виконавчий лист №333/159/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку(доходу) щомісяця, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Даний виконавчий лист стягувачем було пред'явлено до виконання 14.09.2021 року. Виконавче провадження зареєстроване за № 66746202.
18.03.2024 р. старшим державним виконавцем Комунарського ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Роботою Анною Євгенівною, при виконанні даного виконавчого листа № 333/159/15-ц, було винесено такі Постанови: Постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 18.03.2024 року; Постанова про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України; Постанова про арешт коштів боржника; Постанова про арешт майна боржника.
В даних постановах державного виконавця було вказано розмір заборгованості 117864.2 гривні, але сума фактичної заборгованості було встановлено помилково, тому що на момент складення розрахунку 18.03.2024 року, не було взято до уваги факти сплати аліментів за період: з кінця 2022 р. та за весь 2023 рік. (Про це 27.03.2024 р. ним було направлено заяву з квитанціями до відповідного державного виконавця.)
При винесенні оскаржуваної постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, попри положення пп.1 п.10 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», державним виконавцем не було проведено збору інформації та не було з'ясовано тієї обставини, що у боржника основний дохід від керування транспортними засобами, послуги таксі.
Обмеження у вигляді заборони на право керування транспортними засобами позбавляє його можливості працювати водієм за основним місцем роботи. Інших видів доходу на теперішній час він не має.
На підставі вищевикладеного, заявник просить скасувати вказану постанову та поновити строки на звернення зі скаргою до суду, оскільки подав позовну заяву ще 29.03.2024р., яка фактично є скаргою на дії державного виконавця, в межах 10-ти денного строку оскарження, але судом було відмовлено у відкритті провадження та вказано, що його вимоги підлягають розгляду в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, а не в порядку позовного провадження, (справа № 333/2937/24 провадження № 2/333/2773/24).
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя 08.05.2024 р. у складі судді Ковальової Ю.В. у задоволенні вищевказаної скарги відмовлено в зв'язку з її необґрунтованістю.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 25.09.2024 р. вищевказана ухвала суду від 08.05.2024 р. скасована та передано справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Для продовження розгляду справа передана судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя Ковальовій Ю.В.
Ухвалою судді Ковальової Ю.В. від 16.10.2024 р. задоволений її самовідвід у даній справі.
За наслідками повторного автоматичного розподілу цієї справи, головуючою суддею у справі визначена суддя Наумова І.Й.
Ухвалою судді Наумової І.Й. від 21.10.2024 р. справу прийнято в провадження та призначений її розгляд на 25.11.2024 р.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_2 підтримав свою скаргу та наполягав на її задоволенні.
Представник Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) та стягувачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце слухання справи повідомлялись. В матеріалах справи міститься відзив державного виконавця Робота А.Є., в якому зазначено наступне. На виконанні у відділі на цей час перебуває вищевказане виконавче провадження № 66746202. Керуючись ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» 14.09.2021 державним виконавцем відкрито виконавче провадження №66746202, про що повідомлено боржника. Державним виконавцем неодноразово було повідомлено боржника про своєчасну і повну сплату аліментів. За період перебування на виконанні виконавчого документу,боржник неодноразово нехтував своїм обов'язком про утримання дитини, а також не повідомляв жодним чином державного виконавця про часткову сплату аліментів та утвореної заборгованості. 18.03.2024 р. державним виконавцем був зроблений розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, відповідно до якого борг зі сплаті аліментів у боржника складає 106777,45грн. Боржником квитанції про сплату надавались останній раз 27.12.2022 р., тому розрахунок був здійснений за наявними у виконавчому проваджені матеріалами. 18.03.2024 р. була винесена постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Відповідно до відповіді Державної податкової служби, а також Пенсійного фонду боржник жодного доходу не отримував, а тим паче тимчасове обмеження в жодному разі не позбавляє боржника основного законного джерела існування. Тобто винесена постанова жодним чином не була винесена передчасно тому, що на момент винесення постанови, основний дохід боржника не залежав від керування транспортним засобом та не позбавляв його законного джерела існування, тим більш, що згідно відповідей уповноважених органів боржник взагалі не отримує законного джерела доходу для свого існування та сплати аліментів. 25.03.2024 р. боржником до відділу було направлено заяву з декількома квитанціями про сплату аліментів, а саме квитанція за грудень 2022 р. була врахована у попередньому розрахунку,7 квитанцій за весь 2023 рік були включені до наступного розрахунку 10.04.2024. Після перерахунку заборгованість зі сплаті аліментів складає 87577,44 грн., що все одно перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці. Борг зі сплати аліментів постійно зростає. Скаржник не намагається хоча б частково погашати заборгованість, тому постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами є важливим примусовим заходом, здійсненим державним виконавцем для забезпечення виконання рішення про стягнення аліментів на утримання дитини. В зв'язку з чим, державний виконавець просила відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_2 .
Суд, вислухав пояснення скаржника, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст.449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
З наявної в матеріалах справи копії ухвали суду від 01.04.2024 р. по справі 333/2937/24 вбачається, що скаржник протягом десятиденного строку з дня постановлення оскаржуваної державним виконавцем постанови від 18.03.2024 р. провстановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами звернувся до суду з позовом до Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі про скасування вищевказаної постанови, але зазначеною ухвалою суду від 01.04.2024 р. йому було відмовлено у відкритті провадження та роз'яснено про необхідність звернення зі скаргою на дії державного виконавця в порядку судового контролю за виконанням рішення. Скаржником після отримання ухвали суду від 01.04.2024 р., 08.04.2024 р. подано дану скаргу.
Враховуючи вищевказані обставини, суд погоджується з доводами заявника про поважність причин пропуску строку звернення з цією скаргою та вважає за необхідне поновити його.
У статті 447 розділу ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частини третьої статті 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
На виконанні у старшого державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) Робота А.Є. з 14.09.2021 р. перебуває виконавче провадження № 66746202 з виконання виконавчого листа № 333/159/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку(доходу) щомісяця, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З січня 2023 р. боржник ОСОБА_4 допускав неналежну сплату аліментів в межах цього виконавчого провадження, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 177864,20 грн., в зв'язку з чим державним виконавцем 18.03.2024 р. постановлені постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості, арешт майна боржника, встановлення тимчасово обмеження боржника у праві виїзду за межі України. В подальшому, після надання боржником квитанцій, державним виконавцем здійснений новий розрахунок заборгованості в межах цього виконавчого провадження, відповідно до якого ОСОБА_4 станом на 10.04.2024 р. має заборгованість у розмірі 87577,44 грн.
21.03.2024 р. боржник ОСОБА_4 зареєструвався в Єдиному реєстрі фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб та громадських об'єднань, як фізична особа - підприємець за видом економічної діяльності 49.32 - надання послуг таксі (основний). Також боржник зареєструвався як платник ЄСВ. З витягу профілю - портал водія Bolt, вбачається, що скаржник, яким має посвідчення водія, надає послуги таксі як водій мережі Bolt.
25.03.2024 р. та 01.04.2024 р. скаржник звертався до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) із заявами про скасування вищевказаної постанови про обмеження його праві керуванні транспортними засобами, оскільки дана діяльність є основним джерелом його доходу.
Листами начальника Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) від 10.04.2024 р., 15.04.2024 р. в задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування постанови від 18.03.2024 р. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до наданого державним виконавцем оновленого розрахунку заборгованості в межах цього виконавчого провадження, станом 31.10.2024 р. її розмір складає 108270,04 грн.
Відповідно до положень статті 129 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і далі - у редакції на дату винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною дев'ятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено особливий порядок дій, метою яких є створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання, який передбачає, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
При цьому вказані у цій статті обмеження будуть вважатись такими, що застосовані із дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема частини дев'ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», у разі, коли таке рішення буде вмотивоване державним виконавцем у відповідних постановах належним чином.
За правилами Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення, виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилось, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості.
При встановленні державним виконавцем наявності заборгованості зі сплати аліментів і того, що її сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, застосування вказаних обмежень прямо передбачено частиною дев'ятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому вказана стаття не зобов'язує державного виконавця перевіряти наявність таких прав у боржника, а містить припис у вигляді імперативного обов'язку виконавця винести постанови, перелік яких визначено у цій статті, адже застосування заходів, прямо передбачених частиною дев'ятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», слугують належному захисту прав дітей та сприяють встановленню механізму притягнення до відповідальності осіб за несплату аліментів та ухилення боржників у подальшому від виконання призначеного обов'язку із стягнення за несплату аліментів, зменшенню заборгованостізі сплати аліментів.
Частиною 10 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі: 1) якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування; 2) використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю; 3) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях; 4) розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
З матеріалів справи вбачається, що інших джерел доходів ніж заробіток від підприємницької діяльності з надання послуг таксі боржник не має. В зв'язку з наявністю зазначеного обмеження боржник не має можливості здійснювати свою підприємницьку діяльність та отримувати доходи з яких мають стягуватися аліменти. У разі керування транспортними засобами з наявним обмеженням, скаржник може бути притягнений до адміністративної відповідальності та позбавлений права керування взагалі. Дані обставини вплинули і на підвищення розміру заборгованості по аліментам за період з травня по листопад 2024 р.
Враховуючи зазначені вище обставини, державним виконавцем після отримання вищевказаних документів від боржника, які свідчили, що обмеження права керування транспортними засобами позбавить боржника основного законного джерела засобів для існування, попри положення ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», не скасувала постанову від 18.03.2024 р. про дане тимчасове обмеження, і невчинення державним виконавцем таких дій свідчить про його неправомірну бездіяльність.
Аналогічні правові висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 02 липня 2024 року по справі № 1412/11347/12.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що на момент винесення оскаржуваної заявником постанови, державний виконавець діяла в межах своїх повноважень та положень діючого законодавства, при цьому після отримання від боржника обґрунтованих відомостей, що обмеження його у праві керування транспортними засобами позбавляє його основного джерела доходу, попри положення ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» та заяву боржника, державний виконавець не скасувала дану постанову, чим допустила неправомірну бездіяльність.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги скаржника про скасування оскаржуваної ним постанови обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 23, 258-259,447-453 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд,
Поновити ОСОБА_2 строк для звернення зі скаргою на постанову старшого державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) Робота А.Є.
Скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) Робота А.Є., стягувач: ОСОБА_3 , - задовольнити частково.
Скасувати постанову державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) Робота А.Є. від 18.03.2024 р., постановлену в межах виконавчого провадження №66746202, про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_1 , у праві керування транспортними засобами.
В іншій частині, заявлені вимоги, залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: І.Й. Наумова